Як гранти «Власної справи» змінюють долю українських підприємців
Початок минулого тижня – 2 вересня – у столиці видався зовсім не спокійним. Замість ділового ранку – рев сирен серед білого дня та цинічний напад ворожих «шахедів» на мирне місто. Саме в таких умовах тоді стартував форум «Стійкості: підприємництво під час війни», присвячений третій річниці державної програми «Власна справа».
Подія зібрала, окрім урядовців та дипломатів, підприємницькі асоціації та людей, які вже змінили своє життя завдяки державним грантам. І якщо щось найточніше описувало той день та настрій бізнес-спільноти, то це було слово «незламність».
ВІД ІДЕЇ ДО РЕЗУЛЬТАТУ: ТРИ РОКИ «ВЛАСНОЇ СПРАВИ»
За три роки існування державної програми з підтримки підприємництва в умовах війни «Власна справа» понад 28 тисяч українців отримали гранти на розвиток власного бізнесу. А це 52 тисячі нових робочих місць та тисячі історій про те, як маленький бізнес під час повномасштабного вторгнення тримає країну там, де великі корпорації зупинилися чи змушені були піти.
Тетяна Бережна, тимчасово виконуюча обов’язки міністра культури та стратегічних комунікацій, пригадала перші кроки проєкту: «Ми запускали "Власну справу" передусім як платформу для ідей та натхнення. Виникало багато сумнівів, але віра в людей була головним драйвером. За три роки підтримку отримали понад 28 тисяч українців, а це – реальні зміни в їх житті та економіці країни», – наголосила вона під час відкриття форуму.
Нагадаємо, грантова програма «Власна справа» – це державна підтримка, яка надає безповоротні кошти для започаткування або розвитку бізнесу. Тобто це не кредит, який потрібно віддавати, а фінансова допомога, що дає можливість розпочати нову справу або масштабувати вже чинну.
Програма діє в межах урядового проєкту «єРобота» і має кілька напрямів, орієнтованих на різні категорії учасників. Основні умови програми передбачають створення 1–4 робочих місць залежно від суми гранту; використання коштів відповідно до напрямів, передбачених у бізнес-плані; сплату податків і зборів до бюджету та функціонування бізнесу протягом мінімум трьох років.
Базовий формат передбачає гранти від 50 до 250 тис. грн для будь-яких громадян, які мають бізнес-ідею або чинний проєкт. Якщо сума перевищує 75 тис. грн, обов’язковою умовою є створення щонайменше одного робочого місця. Й окремо передбачено надання гранту до 500 тис. грн для підприємців Харкова та області, які зазнали особливих труднощів через війну.
Ветеранський напрям програми дає змогу військовослужбовцям, ветеранам, людям з інвалідністю, яка настала внаслідок війни, та членам їхніх родин отримати значно більші суми – до 250 тис. грн, 500 тис. грн. або навіть 1 млн грн залежно від кількості створених робочих місць (1, 2 або 4 відповідно).
Для грантів понад 500 тис. грн обов’язковими є вимога співфінансування: 70% коштів виділяє держава, 30% – підприємець. Додатковою вимогою є підтверджений досвід підприємницької діяльності не менше ніж 12 місяців через наявність зареєстрованого ФОП або юридичної особи. Термін функціонування бізнесу в цьому напрямі може становити 3,5 або 7 років, а ветерани можуть отримати грант повторно за умови успішної реалізації попереднього.
Окремий блок програми орієнтований на молодих людей віком від 18 до 25 років, які на момент подачі заявки не мають зареєстрованого ФОП. Основна умова – відкрити ФОП у разі позитивного рішення про фінансування.
Для молоді створення робочих місць не обов’язкове, а сума гранту становить до 150 тис. грн. Через три роки такі підприємці зможуть податися на грант повторно на загальних умовах й отримати кошти до 250 тис. грн, вже за умови створення мінімум двох робочих місць.
Загалом від старту «Власної справи» у липні 2022 року держава вклала у програму понад 7 млрд грн, водночас підприємці, які нею скористалися, повернули до бюджету майже 9 млрд грн податків і зборів. Загалом за три роки понад 28 тисяч українців отримали мікрогранти на відкриття чи розширення бізнесу, завдяки чому створено близько 52 тисяч робочих місць. Це дає людям можливість залишатися в Україні, працювати та забезпечувати свої родини навіть у воєнний час.
За даними Мінекономіки, серед учасників програми 59% становлять жінки і 41% – чоловіки. Географічними лідерами стали Львівська, Київська, Івано-Франківська, Рівненська та Харківська області. Найпопулярнішими напрямами бізнесу виявилися роздрібна торгівля, інтернет-магазини, переробна промисловість та заклади харчування.
Мешканці прифронтових областей отримали особливу підтримку – на сьогодні 5,5 тис. підприємців із цих територій отримали фінансування та забезпечили роботою майже 10 тисяч людей.
Молодіжний напрям також показав результати: з вересня минулого року 460 молодих підприємців віком від 18 до 25 років разом отримали 66 млн грн. Серед учасників програми 2186 грантерів є ветеранами або членами їхніх родин.
Різноманітність створених бізнесів вражає: від вирощування спецій до виготовлення взуття для саперів, від приватних дитячих садочків до мультипазлів у партнерстві з Warner Bros. За цими цифрами – десятки тисяч історій про віру в себе і сміливість українців йти вперед навіть у найскладніші часи.
КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ – НОВИЙ ПОГЛЯД НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ
Цього року в програмі відбулися знакові зміни – вихід її на креативні індустрії, що й стало ключовою темою форуму. Відтепер підприємці та фрилансери у сферах культури, дизайну, кіно, музики, ігрової індустрії та інших суміжних напрямів можуть отримати на гранти від 100 тис. грн до 1 млн грн.
За умовами програми, для грантів до 100 тис. грн створення робочих місць не обов’язкове. До 200 тис. грн потрібно створити одне робоче місце, до 500 тис. грн – два, а от мільйонні гранти зобов'язують створити чотири позиції для найманого персоналу. Гранти на великі суми понад 500 тис. грн видаються за принципом співфінансування: держава покриває 70% витрат, підприємець докладає решту 30%.
«Це надзвичайно важливо зараз, бо рідний український культурний контент замінює й витісняє ворожий. І це не просто розвага – це економіка, безпека та наш культурний фронт одночасно», – наголосила Бережна.
Програма фінансує конкретні потреби креативників: постпродакшн аудіо та відео, редагування, послуги з коректури, роялті за авторські права, меблі та обладнання для організації подкастів чи приватних музеїв, транспорт для бізнесу, ліцензійне ПЗ, маркетинг та рекламу, оренду приміщень й землі, лізинг та оренду обладнання.
«Кошти не видаються готівкою. Ви приходите до банку і кажете, на що потрібна сума, банк перераховує, ви робите оплату. Все працює чітко», – завірила міністерка.
Попередні результати нової ініціативи не маленькі: 778 підприємств-учасників, 203 млн грн грантів та 1245 створених робочих місць. Мета амбітна: до кінця року видати ще 500 грантів, аби підтримати ще більше творчих українців.
Водночас міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев анонсував плани подальшого розвитку ініціативи. Серед них планується збільшити розміри грантів і дати можливість успішним підприємцям отримати повторне фінансування, якщо вони виконали всі умови першого гранту.
Також пропонується забезпечити захист для підприємців у разі їх мобілізації – виконання зобов'язань за грантом призупинятиметься на період військової служби і відновлюватиметься після демобілізації.
ЯК ГРАНТИ ЗМІНИЛИ ДОЛЮ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМЦІВ
Державні грантові програми завжди викликали неоднозначні реакції. Було багато критики, мовляв, «не на часі» витрачати бюджетні кошти на підтримку приватного бізнесу в умовах війни. Але, послухавши історії декількох підприємців, які скористалися можливостями «Власної справи», відповідально заявляємо – це працює. І ось конкретні приклади.
Ілона Замоцна з видавництва «Віхола» знає ціну українського слова як ніхто інший. Її компанія народилася в 2020 році – в час, коли багато хто сумнівався в майбутньому, а вона разом з партнерками вирішила інвестувати в українську книгу.
«Якби на той момент діяла така програма, це було б величезним проривом, тому що ми засновувалися на власні кошти, і ми починали якраз із 1 млн грн», – зауважує Ілона.
Шість жінок-засновниць, які стали власницями та працівницями видавництва одночасно, 1 млн грн власних заощаджень та велика віра в те, що українська книга має право на життя. Ілона Замоцна з усмішкою згадує ті часи: «Ми створили шість робочих місць, і нам якраз був потрібен ще 1 млн грн. Це те, із чого ми стартували».
Треба розуміти, що такий креативний бізнес, як видавничий, відрізняється від традиційного виробництва: у ньому немає верстатів чи складів готової продукції. Основа роботи – авторське право, а всі процеси – від редагування до коректури – можуть відбуватися повністю онлайн. Фактично співробітники можуть жити в різних містах, а головним учасником залишається автор, який отримує роялті.
Саме через цю «віртуальність» видавничого бізнесу попередні грантові програми, що були орієнтовані на закупівлю обладнання чи послуг, для видавців не працювали. Лиш тепер, коли держава почала враховувати специфіку креативних індустрій, «Віхола» та інші видавництва отримали шанс використати фінансову підтримку для масштабування.
Для Ілони, зокрема, нові можливості з’явилися саме в той момент, коли суспільство відчуло особливу цінність рідної книги. Заборона ввезення російських видань стала для видавничого бізнесу переломним етапом – це не лише очистило вітчизняний ринок, а й підсилило попит на українськомовні видання.
«Фактично з 2022 року, коли було ухвалено закон про заборону ввезення російських книжок, у суспільстві почали говорити про розквіт українськомовного книговидання. Прикро, що це сталося через зовнішні обставини, але добре, що рідна держава нарешті звернула увагу на цю сферу. Адже креативні індустрії стали частиною економіки, забезпечуючи її розвиток через розвиток суспільства», – наголошує співзасновниця видавництва. Сьогодні «Віхола», за її словами, не лише видає нові книжки, а й формує середовище для молодих авторів та редакторів.
Подібний досвід масштабування отримала і Марія Якуш, засновниця бренду гутного скла YaKUSH. Її бізнес – це не лише виробництво посуду та декору, а й відродження унікальної української технології, яка бере початок ще з XVII століття. Якщо світ знає муранське скло, то тепер завдяки Якуш він дізнається і про українське гутне.
Бренд виник у 2017 році на власних коштах, і шлях був непростим: виробничий бізнес потребує постійних фінансових вливань. До повномасштабного вторгнення команда працювала лише на внутрішній ринок. Але 2022 рік змусив шукати нові можливості – і саме грант допоміг зробити цей крок.
У 2023-му YaKUSH отримав фінансування на два ключові напрями: ребрендинг (щоб упевнено заявити про себе на міжнародному ринку) та тестування екологічного пакування з міцелію – інноваційного міцного матеріалу, що дає змогу безпечно доставляти тендітні вироби навіть до США та Європи. Завдяки цим змінам компанія вийшла одразу на п’ять нових ринків, а бренд отримав шанс закріпити за українським склом світову репутацію сучасного й екологічного.
«Цей грант для нас був надважливим, адже допоміг зробити те, на що власних коштів завжди бракувало. Якщо правильно використовувати кошти, ставити правильні цілі, то державна допомога – це величезний поштовх і можливість, від якої точно не потрібно відмовлятися», – поділилася Марія.
Вікторія Алексєєва, Київ
Фото: Павло Багмут
