Харків - це другий Ізраїль: як вберегти людей і бізнес
Про це сказав у коментарі Укрінформу голова Координаційної ради Харківського офісу Європейської бізнес асоціації, волонтер і дипломований сапер Ігор Балака.
«Прифронтові території – це донори безпеки для всієї України. Харків – це другий Ізраїль. Потрібно сприяти веденню бізнесу. Бо якщо бізнес виїжджає, то такі території важче захищати, а ми не хочемо, щоб Харків перетворився на другу Дружківку», - заявив він.
На думку Балаки, для прифронтових громад необхідно створити особливу економічну зону з низкою преференцій, які стануть запорукою виживання підприємництва і активної життєдіяльності в регіонах. Це було б вигідніше для держави, аніж отримати тисячі нових безробітних, що претендуватимуть на соціальні виплати, зазначив він. Передусім експерт вказує на необхідність страхування військових ризиків, яке зробило б можливим інвестування в бізнеси в областях, які під першочерговою загрозою російських ударів. Також підприємці Харківщини просять для бізнесу програму компенсації втраченого на кшталт «Є-Відновлення».
«Бо наразі, коли після прильоту БПЛА руйнується будинок, то квартира на другому поверсі, яка здається в оренду, підлягає компенсації, а магазин на першому поверсі – ні. Хоча обидва приміщення використовувались як комерційні», – навів приклад експерт.
За словами представника бізнесу Слобожанщини і волонтера, потрібні й податкові пільги – зменшення кількох показників, зокрема, військового збору до рівня 1,5%. А також запровадження нульової ставки податку на землю і нерухомість щонайменше до закінчення бойових дій і ще на рік після.
«Виходить, у Харкові й районах, які недалеко від зони бойових дій, податки на нерухомість, договори оренди землі й податки на землю на другому місці після Києва. Що абсурдно - багато підприємств припинили роботу або релокувались. А для тих, хто продовжує працювати, платежі за оренду та землю перевищують виручку», - пояснив Балака.
Також підприємці Харківщини пропонують уряду розглянути можливість відшкодування частини транспортних витрат для підприємств, які працюють у Харківській області. Це може бути застосоване до будь-якої іншої прифронтової місцевості.
«Тому що ми перетворилися на логістичний тупик, тут у нас дуже високі логістичні затрати. Ми розробили цілу низку податкових стимулів для транспортних компаній, які працюють у прифронтових областях, і способи модернізувати логістичну інфраструктуру для зниження втрат на транспортуванні товарів», - розповів волонтер.
Ще одна болюча тема – мобілізація, заявив він. В центральних чи західних областях країни, куди мігрують люди, працівників на ринку явно більше, ніж у містах, що дедалі більш знелюднюються. Було б добре збільшити квоти на бронювання військовозобов’язаних працівників до 100% для критично важливих підприємств саме у прифронтових областях, вважає Балака.
Також потрібне відчутніше сприяння у розмінуванні територій. «В Харківській області 38% територій вважаються вибухонебезпечними. Потрібне спрощення процедур для компаній, які займаються гуманітарним розмінуванням, і централізована програма компенсації витрат саме на розмінування», – пояснив Балака. За його словами, розмінування коштує (собівартість) 210-220 тис. гривень за гектар. А фермери готові платити по 6000-8000 грн максимум і між цими сумами – прірва.
Також, на його переконання, необхідно розширити існуючі кредитні та грантові програми. Наразі багато грантодавців просто не розглядають проєкти у громадах, розташованих менш ніж за 70 км до лінії бойового зіткнення. Тому Харків, Запоріжжя чи Суми завдяки своїй близькості до ЛБЗ не можуть претендувати на приблизно 70% проєктів, констатував він.
«Ми вже просто вимагаємо збільшення ліміту кредитування, бо діючого замало. Строки повернення кредиту теж повинні бути більші. Допоможіть, так і ви збережете ці міста і мешканців у них, і вони самі побудують свій бізнес», - заявив представник ЄБА.
Як повідомлялося, в межах програми «Власна справа» підприємці ще семи прифронтових регіонів можуть отримати грант до 500 тис. грн, який раніше був доступний лише для Харківщини.
