Факторинг у публічних закупівлях: як бізнес може отримати оплату без очікувань

Малі та середні підприємства – активні учасники системи публічних закупівель. Вони забезпечують значну частку постачань і водночас найбільш чутливі до затримок з оплатою. Коли післяплата за контрактом передбачена через 30–60 днів після постачання, це створює касові розриви, особливо у виробничих галузях або у період сезонної активності.

Щоб надати бізнесу інструмент для протидії цьому виклику без зміни бюджетного процесу або структури договору, наприкінці 2024 року Міністерство економіки разом з АТ "Прозорро.Продажі" запустило сервіс факторингу для постачальників у галузі публічних закупівель.

Механізм роботи сервісу полягає в тому, що після виконання контракту постачальник може звернутися до банку або фінансової установи, які беруть на себе право вимоги платежу від державного замовника. У такому разі постачальник отримує кошти практично одразу, не чекаючи настання строків післяплати, передбачених договором. Державний замовник, своєю чергою, здійснює оплату у звичному порядку і в межах строків, визначених контрактом. Жодних додаткових дій, погоджень чи змін до договору не потрібно.

Наприклад, підприємець з невеликого міста виграв тендер на постачання канцелярських товарів для місцевої школи. Товар поставлено, акт підписано, але за умовами договору оплату заплановано лише за 45 днів. Підприємцю тим часом потрібно закуповувати нову партію товарів для наступного замовлення, а також платити працівникам. Щоб не чекати, він звертається до банку через сервіс факторингу. Банк перевіряє контракт і підтвердження постачання, після чого вже наступного дня виплачує основну суму. Коли настає строк оплати, школа перераховує кошти не напряму постачальникові, а на рахунок банку. Для школи все відбувається у межах стандартної процедури.

Сервіс інтегрований у цифрову екосистему "Прозорро.Продажі". Його створено таким чином, щоб всі документи пов'язані з угодою факторингу, зберігалися в цій системі. Це зробили для того, щоб використання факторингу постачальником не впливало на умови закупівлі.

Попри повну технічну реалізацію, активне використання інструменту наразі не почалося. Причини не пов’язані з регуляторними обмеженнями чи складністю процедури. Насамперед ідеться про обережність на етапі первинного впровадження, і саме з боку державних замовників, для яких критично важливо та звично діяти в межах перевіреної практики та чітко прописаних процедур.

Водночас з боку бізнесу вже є зацікавленість у використанні факторингу. Щоб ця зацікавленість перетворилась на стабільну практику, важливо сформувати середовище, в якому новий інструмент сприйматиметься як частина вже існуючої системи, а не як виняток або додатковий головний біль.

У спілкуванні із замовниками найчастіше звучать кілька пересторог. Перша – побоювання, що постачальники почнуть закладати вартість факторингу у тендерну пропозицію. Насправді конкуренція на торгах залишається достатньо високою, щоб стримувати зростання цін. Крім того, використання факторингу є добровільним, не впливає на умови контракту і не має позначатися на середньому рівні цін.

Друга – уявлення про складність або незрозумілість механізму. На практиці участь замовника зводиться до нуля: усі дії відбуваються між постачальником та фінансовою установою.

Третя – сумніви, чи будуть банки готові працювати з публічними контрактами. Відповідь – так, за умови прозорої інформації. Саме для цього система передбачає електронний документообіг і, в перспективі, – реєстр інвойсів, який забезпечить банкам повну картину виконання зобов’язань.

І нарешті – питання вартості. Жодних витрат або змін для державного замовника немає. Фінансова установа працює напряму з постачальником, який сам обирає найкращі умови.

Фінансова гнучкість постачальника – один із чинників стабільності державного контракту. Якщо бізнес має можливість отримати оплату вчасно, він активніше бере участь у тендерах, своєчасно виконує зобов’язання та може планувати виробництво. Сервіс факторингу – це спосіб зробити державні закупівлі стійкішими до затримок, не змінюючи саму систему. І це рішення вже є у доступі для всіх, хто готовий скористатися ним у межах чинного законодавства.

Андрій Телюпа, заступник міністра економіки України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства