Вінницькі підприємства переходять на «зелені» кіловати
Вітчизняна промисловість через російську агресію змушена долати нові виклики у сфері енергетики. Минулорічні блекаути, від яких так потерпали виробники, цілком можуть повторитися і цьогоріч. А ще ж залишається ціновий чинник – електроенергія суттєво подорожчала за час війни, і про покращення ситуації наразі не йдеться. Бізнес адаптується, запасається альтернативним джерелами енергії, купуючи потужні генератори, які допомагають працювати під час знеструмлень.
У Вінниці ж з'явився власний тренд досягнення енергетичної стійкості. А саме – масове упровадження на виробництві відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). У результаті кожний десятий кіловат, спожитий промисловістю міста, – «зелений», позаяк вироблений сонячними електростанціями.
Як цього вдалося досягти і чому вінницьким промисловцям вигідний Європейський зелений курс, кореспондентові Укрінформу розповів заступник вінницького міського голови Андрій Очеретний.
«ЗЕЛЕНА» ВИГОДА ПО-ВІННИЦЬКИ
Очеретний розповідає, що у січні 2022 року Вінниця першою з територіальних громад країни прийняла Європейський зелений курс. Це основний документ ЄС, який закладає основи посиленого переходу країн Європи до сталого розвитку та трансформації всіх основних сфер економіки та врядування. Він впливає і на держави, які є важливими стратегічними партнерами Євросоюзу. У тому числі, й на Україну. І ставить за мету перетворити Європу на кліматично нейтральний континент, підвищити добробут громадян, захистити біологічне різноманіття, а також екологізувати економіку.
«Зокрема, йдеться про наявність «зеленої» складової у кінцевій продукції підприємств. Тобто якщо вони використовують пальне – то зелений водень, якщо електроенергію – то отриману від сонця, вітру, води. Тому українські компанії, які упроваджують ВДЕ, будуть більш конкурентоспроможними на європейських і світових ринках.
Якщо говорити про вінницьких виробників, які працюють на експортному ринку, вони зелену складову за рахунок сонячних електростанцій уже мають. З часом вона змінюватиметься, зростатиме. Я переконаний, що потрібно рекомендувати усім експортно орієнтованим виробникам працювати над тим, щоб впроваджувати відновні джерела енергії на підприємствах», – зазначає посадовець.
Заступник міського голови каже, що в межах підтримки Європейського зеленого курсу у Вінниці запровадили власні стимули для виробників, які встановлюють сонячні електростанції.
«У квітні цього року міськрада започаткувала муніципальну програму компенсацій для бізнесу за встановлення обладнання з виробництва електроенергії з ВДЕ. Спочатку для мікробізнесу, потім ми поширили її дію на малий, а у вересні – на середній бізнес. Передбачили на її реалізацію в міському бюджеті 10 млн грн.
Зазначу, що Вінницька міська громада стала єдиною в Україні, де стимулюють перехід бізнесу на зелену енергетику у такий спосіб. На ці потреби спрямовуються 30% від сплачених підприємством податків до бюджету громади, але не більше фактичних витрат на придбання альтернативних джерел енергопостачання. Верхню планку компенсації ми обмежили мільйоном гривень», – розповідає Андрій Михайлович.
Він каже, що сім вінницьких суб'єктів господарювання вже скористалися цією програмою.
«Підприємства вже отримали ці кошти. Розраховуємо, що вони використають їх на реінвестування свого виробничого процесу. Важливо, що їхні виробничі процеси тепер сталіші, адже взимку вони зможуть легше пройти ймовірні блекаути», – сподівається посадовець.
Упродовж цього року сонячні панелі на дахах масово встановлювали і великі, й малі підприємства. Вироблена ними електроенергія дозволяє зменшити споживання з централізованих мереж на 5-50%. Одним це повністю забезпечує живлення адмінприміщень, іншим компенсує значний відсоток енергозатрат на виробництво.
Наприклад, вінницький молокозавод цьогоріч встановив на виробництві сонячну електростанцію (СЕС) загальною потужністю 588,6 кВт.
«Вони запустили її в роботу в травні. У яскраві сонячні дні ця електростанція може забезпечити безперебійну роботу адміністративного корпусу. Загальна вартість проєкту становить 12 млн грн. Другу чергу, потужністю близько 250 кВт, планують реалізувати і ввести в експлуатацію вже навесні наступного року. Ми вдячні таким підприємствам за те, що вони самостійно розвивають енергетичну систему і подають приклад іншому бізнесу», – розповідає Андрій Очеретний.
За його словами, завод щодоби переробляє 600 тонн молока, тут працевлаштовані понад 350 людей, які працюють у чотири зміни. За умови відсутності централізованого електропостачання підприємство матиме змогу працювати на повну потужність завдяки дизельним генераторам – їх встановили торік через обстріли критичної інфраструктури. А сонячні електростанції допомагають здешевити витрати на електроенергію.
І таких компаній, які упродовж поточного року реалізували проєкти зі встановлення сонячних електростанцій, у Вінниці більше сорока. Завдяки цьому вже понад 10 МВт електроенергії, яка споживається підприємствами громади, вироблена за допомогою ВДЕ. Це понад 10% від того, що споживається промисловістю.
«Можна сказати, що 2023 рік в нашій громаді став переломним стосовно відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Це пов'язане з низкою причин. Першою з них стали блекаути у жовтні минулого року, другою – подорожчання транспортування і розподілу електроенергії та електроенергії як такої. Третя причина – це екологічність. Ми вбачаємо у цьому тренді велику перспективу», – зазначає посадовець.
ГРОШІ «НА СОНЦЕ»
Після генерації сонячних кіловатів наступним кроком мало б стати встановлення на підприємствах акумулюючих потужностей. Це дозволить переносити споживання виробленої сонячними електростанціями енергії, скажімо, на нічну зміну. Утім, поки що їх встановила дуже невелика частка вінницьких підприємств, які вже мають власні СЕС.
«По-перше, це дорого. А по-друге, більшість підприємств поки що не мають таких потужних сонячних електростанцій, які б виробляли енергії більше, ніж вони споживають. Наразі йдеться про потужність сонячних електростанцій, які перекривають щонайбільше 50% їхніх енергопотреб. Це відбувається тому, що підприємства обмежені у площах для розміщення СЕС і в фінансах. Адже нині бізнес переважно встановлює сонячні електростанції за власні кошти», – пояснює Очеретний.
Він зазначає, що за встановлення сонячних панелей узялися навіть релоковані підприємства.
«Щоправда, вони встановлюють сонячні електростанції за грантові кошти. Наприклад, як «Укрпостач» та «Пірена». Чому вони так орієнтовані? Зазвичай місцеві підприємства мають у власності будівлі і землю. А коли йдеться про релоковані, то там, як правило, є оренда землі і виробничих площ. Тому вони і прагнуть залучати донорські гроші. І це правильний, свідомий підхід. Бо, крім усього, вони мають певні проблеми з оборотними коштами, тому що тільки налагоджують свою роботу», – констатує посадовець.
Так, компанія «Укрпостач» взяла участь у програмі «Підтримка енергомодернізації та імплементації директиви ЄС про енергоефективність в Україні». Вона виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) та за співфінансування Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO). Підприємство стало одним із 25, яким були виділені гранти з енергоефективності на 10 тис. євро.
А компанія «Пірена» пройшла відбір першого етапу грантового проєкту із підвищення енергоефективності від німецької урядової компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Урядів Німеччини та Швейцарії.
«Йдеться про проєкт «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час». Взяти участь у ньому підприємству порекомендували наші фахівці з департаменту економіки і інвестицій. Це гарний приклад співпраці міської влади, бізнесу та міжнародних організацій, який принесе плідні результати», – додав Очеретний.
Загалом, стверджує він, наразі у Вінниці близько десяти підприємств хотіли би встановити сонячні електростанції. Деякі з них поки що не мають фінансової можливості реалізувати такі проєкти. А решта змушені довго чекати на поставки обладнання через проблеми із перевезенням вантажів на українсько-польському кордоні.
ЧОМУ ВІННИЦІ ВДАЛОСЯ
Заступник міського голови каже, що переважна більшість сонячних панелей, які наразі встановлюються вінницькими підприємствами, вироблені у Китаї, – їх обирають через доступну ціну. Тому логістичні проблеми з їх доставкою в Україну дуже відчутні. Утім, у Вінниці процес із масового їх встановлення усе ж стартував вдало.
«Дуже велику роль відіграє те, що на ринку Вінниці є багато операторів, які можуть придбавати, встановлювати і монтувати сонячні електростанції. Скажімо, це вінницькі підприємства «Вольтаж груп», «Промавтоматика» і «Електромонтаж-425». А ще в нас є підприємство Групи компаній Kness, яке виробляє і столи для СЕС, і палі, якщо вони наземні, і кабельно-провідникову продукцію тощо. Вони працюють на конкурентних засадах, і споживачам їхніх послуг із промсектору це вигідно. Це теж чинник того, чому сонячна генерація для власних потреб підприємств у Вінниці «пішла»», – розповідає Очеретний.
Він вважає, що далеко не в усіх містах України є виробнича база такого штибу. У Вінниці ж забезпечене підґрунтя для того, щоб встановлення підприємствами сонячних електростанцій стало масовим.
Тим більше що міська програма компенсацій для бізнесу за встановлення обладнання з виробництва електроенергії з ВДЕ діятиме й у першому кварталі 2024 року. А після прийняття міського бюджету-2024 міська влада, швидше за все, переконуватиме депутатів подовжити її дію на весь наступний рік.
Антоніна Мніх, Вінниця
Світлини Олександра Лапіна
