Виробництво засобів ППО в Україні разом зі США: на що реально можна розраховувати
Після візиту до США Президент України Володимир Зеленський повідомив, що була досягнута довгострокова домовленість, яка сформульована так: «Разом працюватимемо, щоб спільно з Америкою Україна виробляла необхідну зброю». І серед прикладів результатів такої співпраці було зазначено, що «Україна зможе виробляти, зокрема, ППО».
І хоча перше, що спадає на думку, коли згадують про засоби протиповітряної оборони від США, – це Patriot, навряд мова саме про нього, вважають експерти Defense express.
Зокрема, офіційно було повідомлено лише про те, що Мінстратегпром підписав меморандуми про порозуміння з трьома асоціаціями зброярів США: Глобальним оборонно-промисловим альянсом (Global Defense & Industry Alliance), Оборонно-промисловою коаліцією Аризони (Arizona Defense & Industry Coalition) та Аерокосмічною та оборонною асоціацією Юти (Utah Aerospace and Defense Association).
Усі вони є не виробниками озброєння, а некомерційними організаціями, які займаються підтримкою та захистом оборонних компаній в Аризоні та Юті. І хоча це не прямі домовленості з виробниками, тим паче мова поки що про меморандуми, у тій же Аризоні свої підрозділи тримають такі гіганти, як Northrop Grumman, General Dynamics, Boeing, Reytheon, Honeywell, L3 Haris та інші.
Водночас для України, особливо в теперішніх умовах, доволі складно сподіватися на те, що, наприклад, Reytheon наввипередки з Lockheed Martin побіжать створювати тепер в Україні свої заводи та проводити трансфер технологій. Тому стосовно того, які саме засоби ППО разом із США може почати виробляти в Україні, напевно, необхідно трохи зменшити апетити.
Якщо брати найбільш прагматичні варіанти, то взагалі на перше місце можливо поставити артилерійські зенітні системи для боротьби із дронами. Узагалі цей напрям поки що видається лакуною з погляду наявних пропозицій на ринку. Водночас «поріг входження» у ці розробки достатньо низький і досяжний для невеликих компаній, які можуть бути зацікавлені у виробництві своєї продукції в Україні та готові до трансферу технологій.
І такі розробки цілком можуть бути на рівні системи CORTEX Typhon від Kongsberg, бойового модуля Slinger від EOS, які вже оголошені до передавання та продажу в Україну, або, щонайменше, – украй прагматичною «шахедобійкою» Victor від Excalibur Army, яку також постачають ЗСУ.
Американські оборонні компанії ще можуть прискорити роботи з інтеграції західних ракет під радянські зенітні ракетні комплекси. Зокрема, є стале враження, що українські фахівці могли інтегрувати ракети RIM-7 Sea Sparrow до ЗРК "Бук".
Паралельно є інформація й щодо аналогічного напряму з ракетами від ЗРК Hawk. Водночас, вочевидь, адаптацію під західні ракети можуть цілком пройти й інші зенітні ракетні комплекси, наприклад, «Стріла-10».
Тобто фронт робіт у цьому напрямі – більш ніж величезний, водночас очікувати, що адаптацією старих зенітних ракет до старих радянських зенітних ракетних комплексів буде Reytheon, – аж надто оптимістично. Водночас це може бути більш ніж цікаво невеликим американським компаніям.
Важливо також, що Україна має власні розробки зенітних ракет та ЗРК. Прискорити завершення їхнього розроблення, а також налагодження серійного виробництва можливо в результаті інтеграції вже готових рішень від американських компаній.
Перше фото: US DoD
