В Україні зрошують лише 0,5 мільйона гектар з майже 20, які цього потребують

Про стан меліорації та зрошення в Україні в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександр Нечипоренко.

«Сьогодні зона ризикованого землеробства України, тобто площі сільськогосподарських угідь, які в більшій чи меншій мірі вимагають штучного зволоження, унаслідок змін клімату значно розширилася і, за різними оцінками вчених, досягає 18-20 млн га. Проте, фактично зрошується останніми роками лише близько 0,5 млн га, що становить майже 1,5% загальної площі ріллі, тоді як, для прикладу, Росія і Казахстан – по 3,6% та 4,1% відповідно», - заявив Нечипоренко.

Він констатував, що за роки незалежності України поливний клин держави зменшився більш як уп’ятеро. У 1991 році під зрошенням було 2,6 млн га, з яких 111 тис. га займали багаторічні насадження, а нині штучно зволожується лише 14,5 тис. га плодово-ягідних культур та винограду.

Значна частина меліорованих земель залишилась в анексованому Криму, де із 0,4 млн га зволожуваних угідь кожний восьмий гектар був під багаторічними насадженнями.

Перед окупацією Україна зрошувала 140 тис. га, з яких у 2014 році залишилось лише 17 тис. га, котрі поливалися із місцевих джерел, і в наступні роки ситуація погіршилася ще більше.

«Як наслідок, нинішній стан зрошуваного землеробства України не в змозі забезпечити гарантію продовольчої безпеки. Так, якщо меліоровані землі, займаючи майже 14% загальної площі сільгоспугідь, забезпечували в докризові роки виробництво 20% продукції рослинництва (овочів – 60%, кормів – 28%, рису – 100%, льоноволокна – 36%, зерна – 12,5%), то у 2020 році з политих земель підприємствами зібрано лише 12,5% овочів та 2,2% зернобобових, у т.ч. озимої пшениці 1,8%, про корми взагалі не йдеться», - поінформував науковець.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці травня 2021 року в Україні офіційно створено Державне агентство з меліорації та рибного господарства. Серед основних завдань з відновлення галузі відповідно до Стратегії зрошення та дренажу до 2030 року міністр агрополітики Роман Лещенко назвав, зокрема, збереження та відтворення родючості ґрунтів, відновлення та збільшення площ зрошуваних земель та дренажних систем.