Зміцнення гривні: чи вже час бігти в “обмінники”?

Зміцнення гривні: чи вже час бігти в “обмінники”?

Укрінформ
Більшість експертів вважають, що сприятлива для національної валюти ситуація збережеться ще кілька тижнів чи й місяців

За останній місяць офіційний курс національної валюти зріс приблизно на 2%. Себто, порівняно із серединою квітня американський долар втратив у ціні приблизно 60 копійок. Якщо, приміром, курс НБУ на 20 квітня – 28,01 гривень за долар (з піком у 28,06 22-25 квітня), то на 20 травня – 27,41. Офіційний курс євро – 33,49 гривень. Проти “пікових” за останні тижні 33,81 грн, зафіксованих 23 квітня. Ревальвація гривні посилилася після травневих свят. Відтоді курс національної валюти лише зростав (за винятком незначного падіння на міжбанку нинішнього четверга). Зростав природним чином, без інтервенцій НБУ. Дехто з експертів прогнозує, що така тенденція протримається ще принаймні декілька тижнів. Інші ж застерігають: “щасливий” для гривні період ось-ось закінчиться – щойно гравці, котрі наразі утримуються від купівлі доларів та євро в очікуванні “курсового дна”, масово кинуться поповнювати свої валютні запаси. Спробуймо узагальнити оцінки й коментарі.

Ревальвація гривні: могло бути й краще

Фото: РБК-Україна
Фото: РБК-Україна

Отже, вже місяць гривня наполегливо (хоча й, за оцінками аналітиків, надто повільно) відвойовує позиції у протистоянні із доларом та євро. Власне, процес зміцнення української валюти триває з початку року. За винятком квітня, коли стався “відкат” через невизначеність, пов’язану з провокативними діями РФ поблизу українських кордонів.

Загалом із січня курс зміцнився майже на гривню – з 28,4 до 27,4 за долар. Хоча на початку року дехто з експертів прогнозував, що гривня ревальвує суттєвіше: надто тішило безпрецедентне зростання світових цін на продукцію українського експорту (навіть після деякого зниження у березні ціни на залізну руду і пшеницю залишаються доволі високими). Утім – зокрема, й через обережність експортерів, – валютні ріки так і не потекли до міжбанку.

Також коротшим, аніж очікувалось, виявився період підвищеного інтересу нерезидентів (іноземних громадян і компаній) до інвестицій в українські цінні папери. Адже для того, щоб їх придбати, іноземці мають продати валюту на нашому міжбанківському ринку, що позитивно (для гривні) впливає на курс.

Проте, через зміну ситуації на світових фінансових ринках і цей потічок в середині та наприкінці першого кварталу обмілів (за перший квартал з України вивели $331 млн). Річ у тім, що деякі інвестори втратили інтерес до вкладень в економіки, що розвиваються, через кращі умови інвестування в надійні американські цінні папери: дохідність десятирічних казначейських зобов'язань США останнім часом неабияк зросла. Через побоювання щодо ймовірної девальвації долара. Адже за час пандемії для підтримки бізнесу й громадян Федеральна резервна система надрукувала десятки трильйонів американських “зелених”... Плюс згадане вже гальмування процесу зміцнення гривні через чергову спробу Путіна полякати Україну і світ.

Дія частини із цих негативних для гривні чинників уже позаду. Пропозиція іноземної валюти з боку клієнтів банків нині переважає попит.

Богдан Данилишин
Богдан Данилишин

"На міжбанківському валютному ринку триває тенденція до укріплення курсу гривні (на 0,8% за тиждень, до 27,4 гривень за 1 долар США). Цьому сприяє переважання пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків на умовах “спот”, – пояснив голова ради Національного банку Богдан Данилишин.

Однак, така тенденція, за його словами, зберігатиметься не довго. Адже на форвардному сегменті міжбанківського валютного ринку попит на іноземну валюту навпаки збільшився, що свідчить про девальваційні очікування багатьох гравців.

Прогнози: короткострокові...

Вже цього тижня “злий жарт” із гривнею потенційно могли зіграти значні виплати при погашенні ОВДП. Хоча за прогнозами аналітиків сайту “Мінфін”, вивільнені гроші навряд чи масово зайдуть на валютний ринок. Адже найбільші суми від викупу державою своїх цінних паперів одержали державні ж банки. А вони, зазвичай, перевкладають вивільнений ресурс у нові випуски гривневих ОВДП. Тим паче, що цього тижня Міністерство фінансів вже провело аукціон із розміщення облігацій внутрішньої державної позики, залучивши до бюджету 14,16 мільярдів гривень, частина з яких за певних умов могла потрапити на міжбанківський ринок, збурюючи його. Тепер же ці кошти “зв’язані” на період до погашення ОВДП.

“Єдину реальну загрозу для нацвалюти несе лиш відкладений попит з боку клієнтів, які вичікують “дна” по курсу. Якщо тренд на міжбанку розгорнеться в бік зростання котирувань – ці компанії вийдуть на ринок для купівлі валюти, що чинитиме додатковий тиск на курс гривні до долара”, – пише “Мінфін”. Чи було досягнуто цього дна під час у торгів у четвер, сказати складно. Адже порівняно із ранковими котируваннями гривня просіла на якихось 2-3 копійки. Та й то через купівлю порівняно великої партії валюти одним із комерційних банків.

...і на перспективу

Що ж до середньострокових прогнозів, то думки більшості експертів та учасників ринку збігаються: до середини року національна валюта поволі зміцнюватиметься. Із середини ж літа чи з настанням осені почнеться новий етап девальвації. Бо на традиційне осіннє послаблення гривні (зокрема, через підвищення бізнес-активності) накладуться ще й додаткові чинники. Поміж яких, як не дивно, вдалий перебіг вакцинації громадян. Річ у тім, що успішна вакцинація – запорука швидшого відновлення так би мовити “туристичних амбіцій” наших співвітчизників. А отже – багато хто кинеться купувати валюту для закордонних подорожей.

Також експерти нагадують про ймовірний негативний вплив на курсову ситуацію прогнозованого зростання під осінь вартості енергоносіїв – передовсім, газу і нафти – й активізації їх закупівлі для потреб країни.

А ще кажуть: багато залежатиме від дій Національного банку та його готовності прислухатися до побажань уряду. Адже всім добре відомо: чим активніше зміцнюватиметься гривня, тим гірше для наповнення бюджету. Бо митні платежі й акцизи “прив’язані” до іноземної валюти. Та й експортери матимуть меншу виручку в перерахунку на гривні. Звідси – і менші суми податків. Неабиякий тиск на гривню чинитиме й інфляція, яка цього року значно прискорилася. НБУ має інструментарій для стримування інфляційних процесів. З іншого боку – необережні кроки регулятора можуть спровокувати зворотний ефект. Ситуація більш-менш проясниться у серпні-вересні.

Вочевидь, до осені знатимемо й точну відповідь на запитання: чи отримає Україна цього року кредитні транші від МВФ. Якщо так, то знецінення гривні навряд чи буде суттєвим. Якщо ні: є варіанти. Зокрема, повернення до розмов про “долар по 30”, якими нас періодично лякають вже кілька років поспіль. У цьому зв’язку маємо пам’ятати про значні виплати у вересні (100 мільярдів гривень) зовнішнім кредиторам. Проходження літнього піку (80 мільярдів у червні) особливого занепокоєння експертів поки що не викликає. Готуючись до цього, Міністерство фінансів зараз доволі вдало працює на ринках внутрішніх і зовнішніх запозичень.

Стосовно конкретних цифр валютного курсу, то наразі експертні прогнози різняться: від 27,5 до 28,5 за долар. За відсутності ж співпраці з МВФ дехто каже, що за “зелений” доведеться віддавати і по 29-29,5 гривень.

Натомість оцінки самого Міжнародного валютного фонду набагато оптимістичніші. Місяць тому Фонд оновив прогноз валютного курсу в Україні. Йдеться ось про які параметри:

  • 2021 рік – 27,98 грн/долар,
  • 2022-ий – 27,61,
  • 2023-ий – 27,59,
  • 2024-ий – 27,75,
  • 2025-ий – 27,75,
  • 2026-ий – теж 27,75 грн/долар.

Як бачимо, нашим партнерам оптимізму не позичати. От лишень чи готова українська економіка втриматися стільки часу в такому ж ключі...

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-