Чи стануть українські надра дійсно народними?

Чи стануть українські надра дійсно народними?

Укрінформ
Керівництво держави ініціює широкомасштабний аудит сфери надрокористування. Кого це може стосуватися

Нещодавно президент Володимир Зеленський підписав указ за рішенням РНБО про запровадження санкцій проти 19 компаній, що займаються видобутком корисних копалин. Одночасно, анонсував масштабний аудит ліцензій на користування надрами. Державна служба геології та надр на виконання цього ж рішення Ради національної безпеки і оборони вже анулювала спецдозволи на користування надрами названим юридичним особам.

Україна є державою з унікальною мінерально-сировинною базою. На нашій території виявлено понад 20 тис. родовищ, де зосереджено 117 видів мінеральної сировини, з яких приблизно половина мають промислове значення. Однак, цей потенціал досі використовується неефективно. Проблем кілька – серед головних – не чітке та іноді суперечливе законодавство. А звідси – повний хаос і зловживання в питаннях природокористування.

Як введені санкції вплинуть на економіку України та чи дійсно надра стануть народними та працюватимуть на благо держави? Ці та інші питання Укрінформ адресував експертам.

Надра – як елемент державної безпеки

19 березня 2021 року під головуванням глави держави Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони України, на якому розглядався стан справ у сфері надрокористування. В результаті було ухвалено рішення: застосувати санкції проти 19 компаній, які користуються українськими надрами та щодо яких є сумніви у їх приналежності, зокрема, й до країни-агресора (перелік – ТУТ).

«За Конституцією надра належать українському народу. На превеликий жаль у переважній більшості при першому навіть приблизному аудиті, з'ясувалося, що українського народу там не дуже багато. Переважно це "народ", який мешкає чи то на Віргінських островах, чи в інших основних державах, які до України мають не зовсім пряме відношення», – розповів секретар РНБО Олексій Данілов після засідання. Тож Рада з нацбезпеки ініціювала проведення аудиту всіх без виключення дозволів на користування надрами, які видавалися в Україні майже з початку її Незалежності.

Ксенія Оринчак
Ксенія Оринчак

За словами виконавчої директорки Національної Асоціації добувної промисловості України Ксенії Оринчак, питання про врегулювання видобування корисних копалин в країні підіймалося не один рік, але тільки зараз з’явилась політична воля, щоб почати реальну боротьбу за її надра.

«Влада постійно змінювалася, а надра завжди залишалися цінним активом, які можна було ділити між «своїми» та отримувати швидкий прибуток. Ця тема насправді обговорюється давно, але досі не було політичної волі, щоб серйозно взятись за сферу надрокористування та провести масштабний аудит. Тут можна похвалити РНБО за їхню сміливість», – каже вона.

Водночас заступник директора Інституту розвитку інновацій (INTENS) Артем Петренко запевняє, що рішення РНБО не було спонтанним, адже ще у вересні минулого року було ухвалено Стратегію національної безпеки України, де в пунктах 25 та 28 йшлося про «повільний розвиток ринкових відносин у ключових сферах, у тому числі в користуванні землею та надрами...". І що дане рішення є результатом кропіткої роботи.

«На жаль, за десятки років державна влада в Україні, попри публічну риторику, фактично зрослася корупційними зв’язками із людьми, які своєю чергою пов'язані зі спецслужбами РФ. Тому, із публічної інформації можемо зробити висновки, що наші спецслужби нарешті отримали завдання системно перевіряти бізнес, який може бути пов’язаний з державою-агресором (хоча подібну системну роботу потрібно було починати ще у 2014 році). Очевидно, це стосується і сфери надрокористування, яка всі роки незалежності нашої країни була однією із найбільш корумпованих», – вважає експерт.

До "копачів" корисних копалин прийдуть ревізори

У підписаному документі Рада національної безпеки та оборони України рекомендує прем’єр-міністру Денису Шмигалю доручити Держгеонадрам забезпечити проведення у 2021 році позапланових перевірок діяльності суб’єктів господарювання, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

Також заплановано провести аудит нафтогазових надр, зокрема тих, де не розпочато видобування протягом двох та десяти років після отримання дозволів на видобування або після затвердження балансових запасів вуглеводнів у разі наявності спецдозволу, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням.

«Буде публічна інформація про кожний дозвіл, де він знаходиться фізично, на якій території. Всі бенефіціари, власники цих дозволів – буде надана інформація для громадян України. Якщо виявляться порушення під час виконання ліцензійних умов цих дозволів, такі дозволи будуть в законний спосіб повертатись народу України», – додав секретар РНБО Олексій Данілов.

Доки одні ліцензії працюють, інші – «сплять»

Однією з головних функцій аудиту – є пошук «сплячих» ліцензій, тобто таких, що не використовуються. За різними оцінками, їх близько третини від всієї кількості.

Володимир Головатенко
Володимир Головатенко

«Ми маємо розуміти, скільки ліцензій видано загалом та скільки з них сьогодні є «сплячими», тобто не використовуються. Власники так званих «сплячих ліцензій» колись отримали право на користування надрами поза аукціонами, а тепер тримають їх «про запас», не добуваючи корисні копалини. Відповідно, не сплачують рентну плату. Як наслідок, бюджет не доотримує, видобуток власної сировини не збільшується, ринок надрокористування не розвивається», – вважає старший радник з питань політики проєкту ЄС «Новий кодекс України про надра» Володимир Головатенко.

Як запевняють експерти, є сотні випадків, коли чиновники, використовуючи службове становище, отримували ліцензії на видобування тих чи інших природних копалин, але відкладали ліцензії на «чорний» день.

«Доступ до ліцензій отримували кишенькові компанії кардинально дешевше, ніж ліцензії насправді коштували. і зазвичай, використовували тільки найприбутковіші родовища – шахти, свердловини та кар'єри, отримуючи максимальний прибуток і мінімально інвестуючи в розвиток. Крім того, в ЗМІ не раз з'являлися підозри, що частина ліцензій скуповувалися в інтересах іноземних гравців з метою заморозити видобуток і послабити Україну, як конкурента на міжнародному ринку. Передовсім йшлося про Росію. Тому все це вимагає серйозної перевірки з боку держави», – вважає заступник директора INTENS Артем Петренко.

Користуємось надрами правильно

З 2019 року майже всі дозволи на користування надрами в Україні продаються на електронних аукціонах. Це дозволило наповнювати державний бюджет, а також забезпечити всім суб’єктам господарювання рівний доступ до надр», – каже Володимир Головатенко.

За результатами першого місяця роботи у 2021 році Держгеонадрам вдалося провести прозорі аукціони з продажу 11 спецдозволів та залучити до держбюджету понад 73 млн грн прямих надходжень. Водночас як наголошується, це лише початок, бо в установі планують отримати до кінця цього року принаймні 750 млн грн з продажу спецдозволів.

Щоправда, дехто побоюється, що введені санкції можуть налякати потенційних інвесторів. Експерти наголошують, що Україна дуже приваблива з точки зору видобутку сировини, але через незначні інвестиції саме у сферу надрокористування, її потенціал використовується не повною мірою. Лише за оцінками Кабміну, український видобувний сектор потребує близько 7 млрд. доларів США до 2030 року для проведення геологорозвідувальних робіт для нарощування мінерально-сировинної бази.

«Україна дуже багата на корисні копалини. Але попри всі ці скарби останніми роками країна постійно падала у світовому рейтингу видобувних країн. Зокрема, з 12 тисяч розвіданих родовищ сьогодні розробляється менше третини. Останніми десятиліттями у розвідку нових родовищ вкладалося дуже мало коштів. І це при тому, що українська школа геології дуже сильна, а наші фахівці працюють в понад 150 країнах світу», – запевняє Петренко.

Хоча, якщо владі вдасться провести якісний аудит, а не просто запровадити санкції заради санкцій, то це значно покращить інвестиційний клімат.

«Якщо почистити всю цю сферу і дійсно залишити лише компанії, які реально працюють, а прибрати ті, які лише перепродають корпоративні права, то відповідно й інвестиційна привабливість в країні зросте», – додає директорка Національної Асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

Вадим Пєлих
Вадим Пєлих

Цілком з нею погоджується і президент Української Асоціації видобувачів піску (АВП) Вадим Пєлих, який додає, що готовність грати за єдиним правилам сприятиме реальному інвестуванню у розробку надр.

Новий кодекс про надра – розв’язання проблеми?

На захист вітчизняних надр ще минулого року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України спільно з фахівцями Проєкту ЄС розпочало роботу над новою редакцією Кодексу про надра.

Кодекс, як вважають його автори, стане уніфікованим документом, що закладе підґрунтя для раціонального використання природних ресурсів, забезпечить прозорість та рівний доступ усіх суб’єктів господарювання до користування надрами, а також стимулюватиме зниження вартості енергоносіїв для громадян шляхом нарощування власного видобутку енергетичної сировини.

«Сьогодні регулювання сфери надрокористування здійснюється за допомогою розгалуженої системи нормативних актів, які часто не узгоджені між собою. Непотрібні, застарілі та обтяжливі процедури і документи дозвільного характеру мають бути скасовані. Розробка нового Кодексу про надра передбачена Указом Президента № 874/2019. Кодекс покликаний імплементувати Директиву ЄС № 94/22 та інше законодавство Європейського Союзу на виконання Угоди про Асоціацію. Його мета – врегулювати усі види економічної діяльності щодо надр включно з видобутком корисних копалин, зокрема нафти, газу, урану та ринку підземних вод», – розповідає Головатенко.

Проєкт Кодексу про надра, зокрема, передбачає створення е-кабінету надрокористувача, Інтерактивної карти корисних копалин, каталогу відомостей про геоінформацію та багато іншого.

За словами фахівця, ухвалення нового Кодексу про надра допоможе не тільки зменшити адміністративні витрати надрокористувачів, а й значно поповнить державний бюджет.

«Загалом завдяки ухваленню нового Кодексу про надра для одного великого та середнього надрокористувача прогнозується зменшення адміністративних витрат орієнтовно на 50 млн грн, а для малого надрокористувача – орієнтовно на 2-3 млн грн на рік. Завдяки відсутності простою у видобуванні додаткові податкові надходження до державного бюджету тільки за нафтогазові ділянки становитимуть понад 2 млрд грн щороку», – наголосив старший радник з питань політики проєкту ЄС «Новий кодекс України про надра».

Не Кодексом єдиним – що ще пропонує влада?

Як відомо, окрім роботи над новим Кодексом, над законодавчими змінами щодо врегулювання видобування корисних копалин також працює команда урядовців, депутатів та експертів. Проміжними результатами цієї роботи вже є пакет законопроєктів (4187, 4251 та 4252).

Зокрема, на початку березня, Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування вже затвердив доопрацьовану редакцію одного з цих законопроєктів, а точніше закон №4187, який передбачає підтримку та розвитку вітчизняних галузей надрокористування.

«Документ є синтезом кращих положень альтернативного законопроєкту №4187-1 та враховує зауваження, подані бізнес-спільнотою. Він містить низку ініціатив, спрямованих на спрощення процедури надання надр у користування та збільшення потенціалу галузі», – йдеться на сайті Європейської Бізнес Асоціації.

За словами співавторів пропонованих змін, завдання реформи дуже прості. Щоб ліцензії можна було отримати кардинально швидше за максимально спрощеним процедурами, потрібно істотно скоротити кількість державних органів, які впливають на процес, тим самим зменшуючи можливості для корупції. Адже останніми роками до 65% заяв поверталося з відмовою – яскраве підтвердження обмеженості доступу інвесторів до надр, вважає заступник директора Інституту розвитку інновацій Артем Петренко.

Артем Петренко
Артем Петренко

«Нові правила мають бути прогресивними, простими, привабливими та передбачуваними. Йдеться про об’єктивний розрахунок вартості спеціальних дозволів, автоматичний обрахунок ціни геологічної інформації та оцінку запасів корисних копалин за міжнародними стандартами. Також, аби галузь почала стрімко розвиватися, маємо створити додаткові стимули. У першу чергу – доступ до всієї геологічної інформації повинен бути відкритий та безоплатний для будь-якого інвестора. Це принципово важливо. Дані про виставлені на аукціони ділянки надр мають зображатися на інтерактивній карті», – каже Петренко.

Також, за словами фахівця, в уряді передбачають, що спецдозволи повинні видаватися на строк до 20 років, а інвестор отримає можливість сплатити за них поетапно (40-70% платежу – у перший рік, решта – протягом 2-7 років залежно від вартості). Розмір плати за користування надрами має залежати від площі ділянки та типу корисних копалин.

«До останнього часу зусилля інвесторів для отримання доступу до надр могли розтягнутись на два роки, а формальна процедура мінімально тривала 6 місяців. В результаті реформи процедура має скоротитися до 2 місяців. Сьогодні вісім органів надають погодження у цій сфері. Після реформи має залишитися лише один. Досі необхідно було чотири дозвільних документи – має залишитися один. А важливе питання землевідведення для розвідки та видобутку пропонується унормувати окремим законопроєктом, який має узгоджуватися із новими правилами запровадження прозорого ринку землі», – додає заступник директора Інституту розвитку інновацій.

Валентин Марчук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-