Бюджетний і чесний прожитковий мінімуми в Україні відрізняються – Третьякова
Про це сказала голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова на пресконференції в Укрінформі на тему: «Підсумки роботи в 2020 році. Соціальна політика-2021».
На думку Третьякової, основною реформою, яка змінить обличчя соціальної політики в Україні, має бути повернення в домогосподарства сплачених податків на розмір прожиткового мінімуму на кожну утримувану особу. За її словами, це дуже складна реформа, коли змінюється політика щодо державного бюджету та фінансування органів місцевого самоврядування.
«Бюджетний і чесний прожитковий мінімуми в Україні відрізняються, адже в бюджеті використовується занижена величина. Починаючи від 2015 року цей розрив змінився докорінно, і чесний прожитковий мінімум є більший, ніж вдвічі, відрізняючись від 1,7 до 2,2 раза. Під час затвердження бюджету на 2021 рік Комітет ВР дуже активно працював із Кабміном, щоб зменшити сутності цих двох прожиткових мінімумів. У прожиткового мінімуму є основна фізична суть – це собівартість проживання однієї людини у домогосподарстві або в родині. Це проживання держава не може обкладати податками, або, якщо обкладає, як в Америці, в Польщі чи в Угорщині, то ці податки мають повернутися в родину. І коли ми говоримо про оподаткування домогосподарства, то йдеться не про сплату додаткового податку, а що держава має забезпечити прожитковий мінімум кожному громадянинові», - сказала Третьякова.
Вона висловила сподівання, що вже наступного року буде розроблено систему повернення переплачених податків у нижньому рівні доходів на домогосподарства та визначено єдиний і чесний прожитковий мінімум.
Крім того, за словами голови парламентського комітету, у планах ВР та уряду встановити другу пенсію за накопичувальною системою. Вона нагадала, що відповідний законопроєкт про страхування внесено до ВР ще в грудні 2019 року.
«Зараз працюємо над пошуком грошей для наповнення фонду, власність якого перейде до українців з моменту перерахування коштів за напрямами, які визначатимуть українці. Таким компенсатором має стати зниження на 2% єдиного соціального внеску та на податки на доходи фізичних осіб і направлення цих коштів в накопичення наших громадян. Якщо це буде затверджено, то таке накопичення можна буде зробити з 2023 року», - зазначила Третьякова.
«В моделі, яку ми пропонуватимемо наступного року, панує бажання зробити недержавний пенсійний фонд на засадах, коли кошти розподілятимуть не між діючими НПФ, а запровадивши на початку в наглядову раду урядовців або іноземних учасників, які б контролювали, щоб на конкурсних засадах кошти йшли, куди треба. А також запровадити центрального адміністратора, який надає інформацію щодо зростання вартості активів, які перебувають в різних НПФ на щоденній основі», - сказала Третьякова.
На її думку, в Україні слід систематизувати 4 рівні соціального захисту: держава повертає домогосподарствам податки на прожитковий мінімум на кожну особу; роботодавці створюють для найманих працівників додаткові employee benefits, що має бути передбачено податковим законодавством; громади закладають соціальні виплати на місцевому рівні; держава обмежується соціальними виплатами, які вона може забезпечити податками громадян – це Пенсійний фонд і програми державного бюджету.
Як повідомляв укрінформ, у законі "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено такий прожитковий мінімум на одну особу на місяць: з 1 січня – 2189 гривень, з 1 липня – 2294 гривні, з 1 грудня – 2393 гривні.
