2020 рік українських аграріїв: неврожай, скандали, пільги та новий міністр

2020 рік українських аграріїв: неврожай, скандали, пільги та новий міністр

Аналітика
Укрінформ
АПК знову зі «своїм» міністерством та підтримкою від держави. Але, на жаль, без скандалів навколо цьогорічного врожаю не обійшлося

Агропромисловий комплекс, провідна галузь України, яка на сьогодні забезпечує майже 45% національного експорту, закінчує складний 2020-й як з об’єктивними втратами, так і зі здобутками. Серед втрат – істотно нижчий, ніж у попередні роки, врожай зернових і зернобобових (65 млн тонн проти 75 млн тонн минулого року), зокрема, менші обсяги експортних культур – пшениці та кукурудзи. А також загальне падіння виробництва у січні-листопаді на 12% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Зате у новий рік галузь вступає знову зі своїм окремим Міністерством аграрної політики та продовольства, новим міністром та державною підтримкою загальним обсягом 4,5 млрд грн. “Україна має потужний агросектор, тому я з перших місяців роботи нашого уряду говорив про необхідність відновлення роботи профільного аграрного міністерства», – підкреслював прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Отже, функціонування галузі наступного року обіцяє бути більш “керованим”. Нині ж згадаємо основні “агровіхи” року.

Час показав – потрібна окрема “голова”

17 листопада Верховна Рада призначила Романа Лещенка міністром аграрної політики та продовольства.

Верховна Рада призначила Романа Лещенка міністром
Верховна Рада призначила Романа Лещенка міністром

Відповідну постанову підтримали 242 народні депутати, після чого пан Лещенко прийняв присягу члену уряду. Відновлення структури самого Мінагро, яке у серпні минулого року було реорганізоване до складу Міністерства економіки та торгівлі, планується протягом наступних 4-5 місяців.

Раніше Роман Лещенко очолював Держгеокадастр та обіймав посаду уповноваженого президента із земельних питань. Тобто людина в галузі не нова і з основними її проблемами знайома не з чуток. Напередодні призначення Роман Лещенко презентував своє бачення розвитку АПК, яке включає наступні кроки:

  1. Формування стратегії розвитку сектору на 7-10 років.
  2. Запуск прозорого Державного реєстру отримувачів державної підтримки з бюджету аграріями. Міністр нагадав, що відповідний закон 985-IX уже підписаний президентом Зеленським – лишилося запровадити його у 2021 році.
  3. Продовження земельної реформи, заявленої президентом. Зокрема, йдеться про прийняття законопроєкту 2194 щодо земельної децентралізації (депутати відправили його на доопрацювання для повторного читання), відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року для українців, завершення переведення Держгеокадастру «в цифру».
  4. Завершення реформування Держпродспоживслужби та зближення українського ветеринарно-санітарного законодавства з європейським.
  5. Розвиток зрошення в Україні. Йдеться про створення об’єднання водокористувачів, реанімацію наявної концепції зрошення та інше.

Сподіваємося ця покрокова програма допоможе підвищити результативність сектору, яка в останній рік, на жаль, впала. За даними Держстату, виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-листопаді 2020 року скоротилося на 12,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Рослинництво втратило майже 15%, а от тваринництво – лише 2,5%.

Зерна менше, ніж торік

Станом на 14 грудня українські аграрії повністю завершили збирання врожаю. За оперативними даними областей, усього зібрано 83,8 мільйона тонн основних сільськогосподарських культур з площі 24,1 млн га.

Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 65,4 млн тонн. Це майже на 7 млн тонн менше, ніж у 2019 році. В Україні ще на початку – в середині літа були сподівання на гарний врожай пізніх культур. Проте посуха, яка прийшла наприкінці літа - початку осені, зробила свою справу.

Наприклад, недобір врожаю кукурудзи в порівнянні з минулим роком склав близько 5 млн тонн (усього назбирали 29,8 млн т). І хоч загалом це не матиме критичних наслідків для України, проте не виключена можливість дефолтів окремо взятих невеликих виробників та загальне зниження експортного потенціалу цієї культури.

«2020 став дійсно турбулентним для України, як у контексті економічної ситуації та обмежень, пов'язаних з COVID-19, так і у зв'язку з нетиповими погодними умовами. Традиційно виробництво сільгосппродукції в Україні є профіцитним. Цього року валовий збір зерна становив 65,4 млн тонн, це в три рази більше за потреби внутрішнього ринку і дозволяє нам зберігати провідні позиції з експорту сільгосппродукції», – зазначив міністр економіки Ігор Петрашко. Він додав, що Україна вже експортувала 12,2 млн т пшениці. Перехідні залишки пшениці у 2020/21 маркетинговому році очікуються на рівні 1,5 млн т і поступово будуть поповнюватися урожаєм нового сезону.

Чому посварилися виробники та трейдери

Минулого року Україна увійшла до трійки світових експортерів кукурудзи
Минулого року Україна увійшла до трійки світових експортерів кукурудзи

Через втрати врожаю цього року на агроринку розгорілася справжня форвардна війна між агровиробниками та трейдерами, яка триває і досі. Як відомо, минулого року Україна увійшла до трійки світових експортерів кукурудзи. З вироблених 35,9 млн т на експорт було відправлено 30,3 млн. Між тим, трейдери, орієнтуючись на прогнози, розраховували на урожай 40 млн т і експорт 33 млн. Відповідно, під такі обсяги укладали форвардні контракти з виробниками та планувалося постачання. Однак через неврожай деякі агровиробники не змогли фізично виконати умови форвардів, інші ж під цей шумок відмовляються продавати збіжжя за весняними цінами (по $140-160/т), коли зимова ціна на кукурудзу скочила до $200-220/т.

Під загрозою невиконання, стверджують трейдери, виявилися 70% зернових контрактів. Через що Україна, за оцінками Української зернової асоціації (об’єднує компанії, що контролюють 90% вітчизняного зернового експорту. – Авт.), може втратити близько $11-12 млрд.

“Україна, як гарант світової продовольчої безпеки, попри складнощі, пов’язані з пандемією коронавірусу, має й надалі виступати надійним партнером щодо безперебійного постачання сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки”, – переконані в міністерстві економіки. Чиновники закликають виробників виконувати умови контрактів і наразі шукають виходи з непростої ситуації, що склалася.

Податкові пільги і дотації – ті, що не всім і кожному

А тим часом Рада підтримала зниження ставки експортного ПДВ з 20% до 14% для окремих видів сільськогосподарської продукції. Зокрема, якщо виробник постачатиме на експорт велику рогату худобу і живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, свиріпи, ріпаку, соняшника, насіння і плоди інших олійних культур, то ПДВ для нього зменшується на 6%. Тобто ці кошти залишаються в обігу.

Однак це рішення розкололо аграрну спільноту на два табори: «за» і «проти».

Противники пыльг кажуть, що це ціновий реверанс у бік великих агропереробників, зокрема, соняшнику
Противники пыльг кажуть, що це ціновий реверанс у бік великих агропереробників, зокрема, соняшнику

Ті, що апелюють проти, кажуть – це чергова нерівність і ціновий реверанс у бік великих агропереробників, зокрема, соняшнику, а конкретно компанії Кернел та її власника Андрія Веревського. А також, збільшення простору для маніпуляцій та махінацій з ПДВ через його адміністрування. Багатьох здивував вибір саме названих категорій сільськогосподарських товарів. Інші кажуть, що це добре для ринку, бо створює фінансовий резерв обігових коштів для аграріїв і допомагає бороти усілякі “скрутки”.

Утім, такий податковий “подарунок” від депутатів окремим сільгоспвиробникам виявився цього року не єдиним для галузі в цілому. У 2021 році, коли запрацює ринок землі, на допомогу аграріям держава спрямує 4,5 млрд грн – на 500 млн грн більше, ніж у 2020 році.

Під час планування бюджету на 2020 рік очікувалося, що більшість державних дотацій аграріям піде на компенсацію кредитів малим фермерам на купівлю сільгоспземель. Однак згодом цю допомогу спрямували на інші програми, зокрема на здешевлення кредитів і тваринництво. Але фермерам, які захочуть придбати землю, держава пообіцяла компенсувати частину відсоткової ставки за такими кредитами. Також вперше у державному бюджеті були передбачені видатки для виробників, які втратили свій урожай в результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. І до того ж сільськогосподарські кооперативи тепер будуть включатись як реципієнти до всіх програм державної підтримки АПК.

Отже, є надії, що все це допоможе здолати негативні тенденції, які склалися у вітчизняному агросекторі у 2020-му. Наскільки ці надії міцні – то вже інше питання.

Марина Нечипоренко, Київ

За матеріалами AgroPolit.com

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-