Газ знов подорожчає: тарифи за розподіл хочуть підвищити вдвічі

Газ знов подорожчає: тарифи за розподіл хочуть підвищити вдвічі

Аналітика
Укрінформ
Це щоб “захистити інтереси облгазів”... Агов, Антимонопольний комітет, ви можете нарешті втрутитися, панове?

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, схвалила проєкти тарифів на помпування ресурсу газорозподільними мережами (ГРМ) на 2021 рік. Щоправда, ідеться не про остаточне рішення: документи оприлюднили “з метою одержання зауважень та пропозицій”. Хоча... Як свідчить практика, такі “ігри в демократію” у нас, зазвичай, закінчуються лише технічними та лінгвістичними правками. Головне, заради чого “городи городять” – цифри – залишаються незмінними. Хіба політичне керівництво держави втрутиться... 

Тож шанси на те, що рішення про встановлення тарифів-2021 для 22 операторів ГРМ (для 20 облгазів їх пропонують підвищити, для деяких – аж удвічі) набере чинності, доволі високі. Причому, подекуди доставка палива обходитиметься споживачам дорожче, ніж собівартість видобутку вітчизняного газу чи ціна його закупівлі на європейських хабах, яку “Нафтогаз” платив минулого літа. “Хіба це справедливо?”, – цікавляться, коментуючи “тарифну” інформацію, користувачі соцмереж. Але кого обходить та справедливість? Головне: компенсувати облгазам прибутки, втрачені... 5 років тому. Саме так обґрунтовують рішення в НКРЕКП.

Тим часом переважно споріднені із облгазами (операторами розподільних мереж) газзбути (продавці палива) також свого не втрачають: користуючись монопольним становищем і тим, що мільйони споживачів вчасно не зорієнтувалися та не встигли змінити постачальників, вони максимально збільшують націнки, а отже – свої прибутки. Продаючи кубометр палива на понад 2,5 гривні дорожче, ніж ГК “Нафтогаз” чи деякі “добросовісні” приватні “гравці”. Пояснюють же це відсутністю доступу до дешевого ресурсу вітчизняного видобутку, яким розпоряджається “Нафтогаз”. Аргумент і справді важливий. Багато експертів погоджуються: доступ до продукції “Укргазвидобування” через механізми біржової торгівлі “в ідеалі” повинні мати усі учасники ринку. Але те, що доступу поки що немає, аж ніяк не пояснює такої величезної різниці в тарифах – у 30-40%. І того, що на “Нафтогаз” намагаються повісити “всіх собак”, звинувачуючи у стрімкому підвищенні вартості палива. Адже найдорожчий ресурс чомусь “дружно” пропонують монополісти – де-факто підконтрольні Регіональній газовій компанії Дмитра Фірташа газзбути, які загалом обслуговують 8 мільйонів споживачів. Збіг? Не думаємо...

Парадокс: прокачати газ ГРМ іноді дорожче, ніж видобути з кілометрової глибини чи транспортувати з Європи

“При розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу враховано необхідність компенсації недоотриманої тарифної виручки облгазів за 2015 – 2019 роки, а також компенсації витрат, пов'язаних з різницею в цінах при закупівлі у 2015 – 2019 роках природного газу, необхідного для забезпечення виробничо-технологічних потреб”, – наголошують в НКРЕКП.

Для багатьох операторів ГРМ тариф підвищили майже вдвічі. Приміром, для "Київоблгазу" – з 0,81 до 1,55 гривень за кубометр (без ПДВ), для "Полтавагазу" – з 1,09 до 2,07 гривень, "Херсонгазу" – з 0,94 до 1,8 гривень. Найбільше на транспортуванні кубометра палива зароблятимуть ТОВ “Спектргаз” (обслуговує споживачів на Львівщині) – 2,66 гривень за кубометр, АТ “Лубнигаз” – 2,62, ПрАТ “Меліотопольгаз” – 2,36, ПрАТ “Тернопільгаз” – 2,36 гривень за кубометр. Найдешевше прокачування палива обходитиметься клієнтам АТ “Київгаз" – 32 копійки, ПрАТ “Кременчукгаз” – 43, АТ “Черкасигаз” – 59 копійок за кубометр. Детальніше – у таблиці:

Таким чином, якщо в січні наступного року газзбути збережуть грудневу вартість палива, клієнтам ТОВ “Львівенергозбут”, які отримують ресурс через мережі ТОВ “Спектргаз”, доведеться платити за кубометр газу 12 гривень 24 копійки (9,05 (ціна ресурсу) + 2,66 (вартість транспортування) + 0,53 (ПДВ на послуги із розподілу)... А клієнтам “Львів газзбуту” – на 24 копійки менше, рівно 12 гривень за “куб”. Для споживачів столичного ДП “Київгазенерджи” газ коштуватиме 9 гривень 20 копійок (8,82+ 0,32+0,06).

“Дізнавшись про такі пропозиції НКРЕКП, я “закипів” – ділиться в коментарі Укрінформу директор Аналітично-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, – Проілюструвати наслідки такого підходу найкраще можна на прикладі водопостачальників. У мене є стенограма засідання НКРЕКП, під час якого директор одного з водоканалів бідкався: “Люди почали масово встановлювати лічильники, стали менше споживати води. Тому ми не виконали план з доходів... І... просимо включити ці збитки в новий тариф”. Питається: навіщо було заощаджувати, якщо цю економію “зжерли” через тарифи? Так само і з газом. З якихось причин виникла заборгованість, платежі зменшилися, газовики планів не виконали й вирішили компенсувати втрачене через нові тарифи. За наш із вами рахунок”.

Олександр Сергієнко
Олександр Сергієнко

За словами експерта, небезпека для споживачів ще й у тому, що незважаючи на підвищення тарифів з урахуванням недотриманого облгазами раніше, де-факто нарахованих боргів із домогосподарств не списують. І цілком ймовірно, що рано чи пізно газовики візьмуться у той чи інший спосіб стягувати їх із громадян. А в результаті одержать подвійну вигоду, двічі отримавши плату за одні й ті ж обсяги газу. А люди, своєю чергою, двічі за них заплатять. “Це кричуща несправедливість. Але, на жаль, робота регулятора й загалом система правовідносин у комунальній сфері побудовані саме так. Більше того, комунальники вільно перекладають на споживачів і інші свої втрати та прорахунки. Приміром, для модернізації основних фондів регулятор щороку затверджує для підприємств так звані інвестиційні плани, згідно з якими частина прибутку має йти на оновлення – капітальні ремонти, придбання обладнання тощо. Комунальники цього не роблять. НКРЕКП цілком законно штрафує їх за порушення. Та при наступному перегляді сплачені штрафи знову закладають в тарифи. Таким чином, жодних збитків погані господарники не несуть, підприємства й інфраструктуру не оновлюють. А гривнею за це відповідають споживачі”, – розповідає пан Сергієнко. І це, за його словами, стосується практично усіх локальних природних монополістів – водоканалів, облгазів, підприємств теплокомуненерго.

Й, на жаль, доки на це оперативно не реагуватиме АМКУ, а НКРЕКП у своїх рішеннях не враховуватиме соціальну складову, ситуація не зміниться. “Навіть, якщо зараз, як планується, право встановлювати тарифи повернуть на місця. Бо ж є затверджені й обов’язкові для всіх методики їх формування. В основі яких – затратний принцип, що не спонукає до модернізації, технологічного оновлення, поліпшення управління підприємствами, а веде до перманентного знищення наявної інфраструктури. Адже навіщо перейматися, щось міняти, коли всі втрати у будь-який момент можна перекласти на громадян?” – підсумовує Олександр Сергієнко.

Махінації, приховування інформації, борги “зі стелі”: як газзбути “чіпляються” за споживача

Як відомо, газозбутові компанії Фірташа намагалися пригальмувати лібералізацію газового ринку для побутових споживачів ще задовго до 1 липня, відколи спрощено процедуру зміни постачальника “блакитного палива”, та 1 серпня, коли скасували ПСО (покладання на “Нафтогаз” спеціальних обов’язків із забезпечення населення газом за пільговою ціною) й люди отримали можливість купувати паливо на конкурентних умовах.

Як нас вводять в оману...

Кирило Сазонов
Кирило Сазонов

Після зміни “правил гри” спроби завадити становленню ринку не припинилися. Спочатку більшість газзбутів “дружно” ігнорували законодавчу норму про необхідність оприлюднення цінових пропозицій на наступний місяць не пізніше ніж за 5 днів до його початку. На що, зокрема, звертав увагу політолог Кирило Сазонов. "Мотив очевидний: компанії Фірташа обирають режим мовчання, щоб їхні клієнти не могли порівнювати ціни і оцінювати, наскільки їм вигідно купувати газ у поточного постачальника. Компанії Фірташа не готові працювати на ринку, тому намагаються обходити нові правила і придумувати чергові схеми з відкату реформи. Розніжений у халявних держдотаціях, монополіст тепер усіма силами намагається зберегти позиції. Його висмикнули з теплого болота, йому це не подобається. Але він звик, що головний на цьому ринку і тому в кращих традиціях діє по беззаконню: у випадку з цінами – просто ігнорує правила", – прокоментував пан Сазонов.

У жовтні і листопаді через втручання НКРЕКП, яка була змушена окремо звертатися до постачальників, пропонуючи виконати вимоги до організації нового газового ринку і публікувати тарифи, ситуація дещо змінилася – фактично усі постачальники почали оприлюднювати тарифні пропозиції вчасно. Та натомість регіональні монополісти продовжували приховувати від клієнтів інформацію, без якої перейти до іншого постачальника неможливо.

Домовляються про неконкурентні дії...

Далі – більше. Пішла в хід головна зброя монополістів – узгоджені неконкурентні дії.

Олександр Харченко
Олександр Харченко

"Газзбути РГК синхронно виставляють ціни, чим дають привід АМКУ розглядати факти порушення антимонопольного законодавства. НКРЕКП вже відреагувала на перші спроби порушень, що позитивно. При бажанні регулятор може діяти жорстко. Як і Антимонопольний комітет, бо ж маємо очевидні ознаки картельної змови", – зазначив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. При цьому, на його думку, НКРЕКП і АМКУ повинні бути уважнішими та своєчасно реагувати на спроби порушень: "У ситуації, коли на ринку є монополіст, тому що РГК історично контролює близько 85% газзбутів (приблизно 70% побутових споживачів – ред.), до нього має бути більше уваги". 

Як відомо, низький рівень конкуренції та зловживання облгазами і газзбутами своїм становищем стали одними з головних причин газової реформи. Запуск конкурентного ринку дозволяє домогосподарствам вільно міняти постачальника, вибираючи більш вигідні пропозиції. Тож і не дивно, що монополісти, які не звикли до чесної конкуренції, перебувають в авангарді противників реформи, усіляко намагаючись її дискредитувати.

Звинувачують “невістку”...

Приміром, викликає справедливі запитання те, що газзбути РГК, незважаючи на різні умови господарювання у своїх регіонах, місцеві особливості, протяжність мереж, кількість клієнтів тощо, встановлюють “підозріло” однакові – на 30-40% вищі, ніж пропонують “Нафтогаз” і низка невеликих постачальників, – тарифи. При цьому у своїх найвищих на ринку цінах вони звинувачують державну компанію...

Натомість у групі “Нафтогаз” вважають, що висока ціна природного газу від газзбутів пов'язана не стільки із джерелами отримання палива, як із бажанням якомога більше заробити на споживачах. Таку думку висловив в ефірі UA Першого голова правління компанії Андрій Коболєв. “Ціна є похідною не від того, який газ і де його беруть, а від іншої сторони бізнесу – наявності клієнтів. Коли у великого постачальника є 8-9 мільйонів клієнтів (70% усіх споживачів газу в Україні), які дуже інертні, коли він знає, що 90% із них, найімовірніше, цієї зими нікуди не перейдуть, і немає якогось органу, який би на цю ситуацію жорстко реагував, що він робитиме? Він максимізуватиме маржу", – переконаний посадовець. При цьому, за даними Коболєва, у газзбутів є можливість купувати ресурс навіть дешевше, ніж у “Нафтогазу”.

Примушують до “газового кріпацтва”...

Але, схоже, пошуком дешевого ресурсу підрозділи РГК надто не переймаються. Натомість вони мудрують над не зовсім конкурентними (а іноді – й незаконними) способами утримання “у своїх тенетах” мільйонів споживачів. І намагаються показово покарати “зрадників”, корі скористалися правом змінити постачальника. Скажімо, експерти звертають увагу на повернення “старої недоброї” практики нарахування “заднім числом” боргів за так звані “температурні коефіцієнти”. Незважаючи на те, що законність застосування такого підходу саме розглядає Верховний суд, а отже – будь-які нарахування на час провадження мають припинитися. Та газзбутам на це “начхати”. У разі відмови сплатити "борг" вони погрожують припиняти газопостачання споживачам-”зрадникам”. Правилами впровадження змін на ринку це заборонено. Але що до того монополістам? Адже, попри юридичний розподіл функцій із постачання палива та його транспортування до споживача, вони сповна користуються перевагами практичної “спорідненості” із облгазами, операторами газорозподільних мереж. Тож і не дивно, що, за інформацією ресурсу ГазПравда, газовики ведуть поміж клієнтів "роз'яснювальну" роботу, погрожуючи майбутніми боргами та відмовою від обслуговування мереж після зміни постачальника. І словами вже не обмежуються. Дійшло до практичних дій. “Свіжий приклад: у Лубнах запломбували трубу через начебто неправильне під’єднання котла. При цьому роками, коли споживач купував газ у місцевого газзбуту, все було “правильно”, а після зміни постачальника раптом виявили порушення, – розповіла координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі “Опора” Тетяна Бойко. – За повторне приєднання вимагають 12 тисяч гривень. При цьому теоретично облгази навіть не мають знати, хто зі споживачів змінив постачальника”. Отже, збереження зв’язків між різними суб’єктами господарювання у рамках “газової імперії” Фірташа очевидне. Й регулятор має оперативно реагувати на кожне таке порушення, аби вони не набули системного характеру.

Ольга Бабій
Ольга Бабій

Існування цих проблем визнають і в НКРЕКП. За словами члена Нацкомісії Ольги Бабій, нещодавно регулятор отримав першу заяву від споживача на перевірку Київоблгаззбуту. Компанія незаконно нарахувала колишньому клієнтові "температурні коефіцієнти" ще з 2015 року. Сталося це після того, як він перейшов до нового постачальника. Нараховані борги в комісії радять не сплачувати й обіцяють перевірити дії газзбуту, після чого його, ймовірно, оштрафують. 

Іншим же споживачам “ГазПравда” радить такі кроки для захисту прав у відносинах з недобросовісними постачальниками:

  1. Звернутися до контакт-центру постачальника телефоном або електронною поштою для отримання роз’яснень: за що саме та за який період нарахували борг.
  2. Надіслати постачальникові претензію щодо незаконності нарахувань й вимагати перерахунку.
  3. Дочекатися офіційної відповіді від постачальника на претензію. Якщо робити перерахунок відмовляться, надіслати скарги до НКРЕКП і Держпродспоживслужби.
  4. Подавати заяву до суду з вимогою зобов’язати постачальника усунути порушення й здійснити перерахунок незаконних нарахувань.

(Зразки скарг і заяв можна завантажити на сайті “ГазПравди”.

Олександр Радійчук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-