Як промислові гіганти Запоріжжя перетворюються на металобрухт

Як промислові гіганти Запоріжжя перетворюються на металобрухт

Укрінформ
Вартість реанімації підприємств оцінюється нині в сотні мільйонів доларів 

Запоріжжя – місто, яке називають промисловим центром Сходу України. На його території є близько 60 промислових підприємств – це найбільша концентрація у Європі. Але досвіду, унікальних технологій, виробничих потужностей – усього цього виявилось замало, аби врятувати деякі промислові гіганти.

Кореспонденти “Укрінформу” склали ТОП-5 підприємств державного сектору економіки, які, попри свою славну історію, поступово перетворюються на купу металобрухту, а шанси на відновлення виробництва залежать від швидкості проведення приватизації. Вартість реанімації підприємств оцінюється нині у сотні мільйонів доларів.

1. ЗАВДАННЯ З ЗІРОЧКОЮ

Перше місце ми віддали ЗДП “Кремнійполімер”. Підприємство засноване у 1963 році, відомі шампуні та зубні пасти торгової марки «Купава» – були продуктом саме цього запорізького заводу.

Потрапити на підприємство сьогодні дуже складно: виробництво зупинене, рахунки арештовані, під домашнім арештом перебуває й колишній керівник (його підозрюють у розтраті майна в особливо великих розмірах).

Підприємство становить велику небезпеку для Запоріжжя та його мешканців, його можна назвати справжньою міною уповільненої дії.

“На цьому майданчику можна організовувати навчання спецпідрозділів або проводити зйомки Counter-Strike. Це машина часу. Якщо нічого не робити, не інвестувати в розвиток виробництва, оновлення парку – буде отак”, – говорить заступник голови Запорізької ОДА, депутат Запорізької місцевої ради Віталій Тишечко.

Чиновник погодився на пропозицію журналістів і разом з нами вирушив на “екскурсію”.

“Такі підприємства більше не потрібні державі?” – питаю у чиновника, поки ми йдемо повз цехи, які мають моторошний вигляд.

“Потрібні. Це податки, робочі місця. А якщо продукцію не виробляють у нас, то це говорить про те, що її виробляють на інших підприємствах десь, наприклад, у Китаї. Тут виробляли шампуні, білизну, силікони та зубні пасти – це кінцевий продукт для споживача, а також – сировину для інших виробництв”, – пояснює Тишечко.

У Департаменті промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької ОДА зазначили, що станом на 1 серпня 2020 року підприємство накопичило борг із заробітної плати у сумі 20,3 млн грн. Окрім того, є борг за спожиту електроенергію перед ПАТ “Запоріжжяобленерго” – 268 млн грн.

“Тут, як кажуть, "завдання із зірочкою". Ми не говоримо про відновлення виробництва на “Кремнійполімері”. На території підприємства зберігається велика кількість особливо небезпечних хімічних речовин: близько 455 тонн, серед яких 4 тонни хлору. Якщо хлор із цих танків вийде, то все це розповсюдиться і буде великий радіус ураження (за інформацією ДСНС, у випадку витоку хлору зона ураження складатиме 7 км – авт.). Все місто під загрозою. Наразі ОДА винайшла спосіб, аби нейтралізувати хлор. На цю сесію обласної ради, яка запланована на 24 вересня, ми підготували рішення щодо виділення 49,5 тис. грн із резервного фонду на переробку залишків хлору шляхом закупівлі необхідних реагентів. Ми знайшли механізм, як профінансувати роботи, знайшли кошти. Впевнений, депутати підтримають рішення, бо всі хочуть спокійно спати”, – коментує Віталій Тишечко. 

Інвентаризацію на підприємстві давно не проводили. Тож ніхто точно не знає, скільки тут небезпечних речовин. Тим часом в.о. директора ЗДП “Кремнійполімер” Роман Гук зазначає, що територія державного підприємства, а це майже 80 га, практично без охорони, пожежна безпека і система оповіщення – відсутні, через борги відключено водопостачання. 

“Воду ми отримували раніше від наших сусідів – Запорізького титано-магнієвого заводу. Через борги вони вентиль перекрили, але у разі пожежі обіцяли відкрити. Але ж це займе кілька годин. Цього часу може й не бути. Навіщо далеко ходити: весною цього року хтось із дачників підпалив суху траву, а вітер був у бік заводу. Ми викликали пожежників, та поки на них чекали, втрьох: я, водій та начальник бюро перепусток, із вогнегасниками вийшли на боротьбу із полум’ям”, – розповідає Гук.

Він також згадав хронологію “вмирання” заводу: цех №3 зупинився в 2017 році, цех виробництва лаків №5 – улітку 2018 року, цех №1 – в жовтні 2018-го, а в кінці цього ж року – зупинився цех біохімічних відходів. 

На сайті Фонду державного майна України зазначено, що “Кремнійполімер” готується до приватизації. Початкова вартість майна – 55,5 млн гривень 

“Направлено звернення облдержадміністрації до Фонду державного майна України щодо прискорення процедури приватизації підприємства (від 29.05.2020 № 08-21/1342). Відповіді не отримано. М'яч – на полі Фонду держмайна. Ми зробили все, що від нас залежить, але вирішувати питання щодо функціонування такого підприємства має власник”, – впевнений заступник голови ЗОДА Віталій Тишечко.

Поки держава готує підприємство до продажу, частиною виробничих потужностей зацікавились інвестори. Як виявилось, на перший погляд зруйновані та пограбовані металістами цехи ще у задовільному стані й їх діяльність можна відновити.

“Є два інвестори: німецька компанія готова викупити цех №1, а дніпропетровська – цех №5. Тут є робочі лінії. Наприклад, цех №1, за попередніми розрахунками потенційного інвестора можна запустити, вклавши в нього 30 млн гривень. Тут збережено унікальне обладнання, є цех, який побудували, але не встигли ввести в експлуатацію”, – каже в.о. директора.

Сьогодні, окрім боргів та небезпечної хімії, на підприємстві є ще колектив, який налічує аж 19 осіб. Люди залишись, але через те, що зарплати вони не отримують, пішли у відпустки за власний рахунок.

2. МІЛЬЯРДНИЙ БОРГ І ВІДСУТНІСТЬ “МИРУ” ІЗ ОБЛЕНЕРГО

На другому місці – той самий сусід "Кремнійполімеру" – “Запорізький титано-магнієвий комбінат”. Підприємство утворено на базі ДП «Запорізький ТМК», що є єдиним в Україні й Європі виробником губчастого титану. ТОВ “ЗТМК” на 51% належить Фонду державного майна України та на 49% – компанії “Толексіс трейдінг лімітед” (бенефіціарним власником вказаний бізнесмен Дмитро Фірташ).

“На ЗТМК триває виробництво, є близько 3000 працівників. Але підприємство має заборгованість за спожиту електроенергію 1 млрд 711,68 млн грн (станом на 1 серпня – авт.). Заборгованість із заробітної плати складає 14,3 млн грн, а за інформацією підприємства – 52 млн грн. Сума невідшкодованого ПДВ становить 99,5%. У грудні 2019 року на рахунки ЗТМК було накладено арешт. З 18 серпня підприємство мали залишити без електроенергії, що могло спричинити виникнення аварійної ситуації. За сприяння облдержадміністрації, ТОВ «ЗТМК» було укладено договір на постачання електроенергії з компанією ТОВ «Енергетична компанія «Перша лінія постачання», але це не вирішення проблеми. Рахунки арештовані, є спад виробництва, борги ростуть, “Запоріжжяобленерго” чекає не лише на погашення боргів, а й на сплату пені. Ці питання треба вирішувати на загальнонаціональному рівні”, – коментує профільний заступник голова Запорізької ОДА Віталій Тишечко.

Запорізька обласна влада написала листи Кабінету міністрів України з проханням доручити Фонду державного майна України розглянути питання укладення мирових угод між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ “ЗТМК” для врегулювання питання погашення існуючої заборгованості за електричну енергію та забезпечення стабільної роботи стратегічно важливого підприємства регіону. Кабмін, відповідно, доручив Фонду державного майна України, Мінекономіки України, Мінфін України, Міненерго України, ДСНС вжити заходів реагування щодо ТОВ “ЗТМК”.

“Фонд держмайна відправив лист до Ради національної безпеки і оборони України з проханням вирішити проблему постачання електричної енергії за конкурентоспроможною ціною, а також реструктуризації заборгованості за спожиту електроенергію. Направлено звернення облдержадміністрації від 17.08.2020 No 07557/08-20 до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС із проханням розглянути можливість повернення ТОВ «ЗТМК» бюджетної заборгованості з ПДВ за період роботи з 2010 по 2015 роки у сумі 33,7 млн грн”, – відповіли Укрінформу в обласному департаменті промисловості на питання щодо вжитих заходів і шляхів вирішення проблемної ситуації на ЗТМК.

В ОДА також акцентували увагу на тому, що у разі зупинки виробництва на ЗТМК, його майже неможливо запустити.

“Це все одно, що нове виробництво розпочинати. Також при зупинці виробництва виникає загроза техногенної катастрофи. Треба якнайшвидше врегульовувати питання погашення боргів за електроенергію та прискорювати приватизацію”, – додає Тишечко.

У грудні 2018 року комбінат, який належав олігарху, через суд повернули державі, але вже у березні 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного суду віддав на новий розгляд справу про повернення заводу у власність держави. Судовий процес триває досі. 4 червня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб було внесено інформацію про призначення виконуючим обов’язки директора ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» Сергія Лубеннікова.

3. ПІДПРИЄМСТВО, ЩО НАГНАЛО ДЕПРЕСІЮ НА КОЛИШНЬОГО МІНІСТРА

Третю сходинку в рейтингу “вбитих” промислових гігантів Запоріжжя посідає “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (ЗАлК). Колись підприємство було відоме, як єдине в Україні та одне з небагатьох серед країн СНД, що виробляє одночасно алюміній та основну сировину для його виробництва – глинозем. У червні 2015 року 68% акцій ЗАлКу через суди було повернуто державі. Попередній власник – російська компанія Олега Дерипаски “РусАл”. Україні алюмінієвий комбінат повернули в жахливому стані. Знищення основних виробничих потужностей ЗАлКу, за версією СБУ, відбувалось саме під керівництвом російських кураторів. На підприємстві дії колишнього російського власника називають диверсією.

У грудні 2019 року на комбінаті побував тепер уже колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов. Побачене справило на нього гнітюче враження.

“Це біль. Такого не має бути в Україні, коли інвестори викуповують і розпилюють наші заводи. Так зруйновано багато промисловості в Україні", – сказав тоді Милованов і додав, що ЗАлКу потрібен покупець.

Відновлення електролізного виробництва він тоді оцінив у 400-450 мільйонів доларів.

За даними Запорізької ОДА, підприємство має борг із заробітної плати – 1,2 млн гривень, арештовані рахунки, борги за спожиту електроенергію – 11,97 млн гривень та несплачений земельний податок за площі, які фактично не залучені у виробничих процесах.

“Підприємства мають бути подалі від політики. Якщо ти власник, то маєш розвивати підприємство. Що маємо тут: з 2005 року зупинено кремнієве виробництво, 2009 року – глиноземне, 2011 року – електролізне, 2014-го – основне виробництво, а в 2017 році – зупинка алюмінієвої катанки. Все – поклали виробництво. Місцевий бюджет страждає, бо не сплачується податок на землю, тобто земля використовується неефективно. Арештовані рахунки, структура власності незрозуміла. Такі підприємства нікому не потрібні, кота у мішку ніхто не купуватиме”, – говорить заступник голови Запорізької ОДА.

У травні цього року обласна влада надіслала звернення до Фонду державного майна України щодо прискорення процедури приватизації підприємства.

4. ВТРАЧЕНИЙ ЧАС 

Четверте місце ми віддали ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Підприємство, яке колись було основним гравцем на ринку дорожньої галузі, майже в 10 разів скоротило чисельність працівників.

“На жаль, років 5 тому підприємство припинило інвестувати в розвиток та оновлювати парк. Результат: із 4000 працівників вони скоротились до 430. Зараз вони виконують лише субпідрядні роботи, адже не спроможні взяти на себе повний обсяг робіт щодо проведення капітального або поточного ремонту – техніка застаріла, а фахівці розбіглися. Є борги із зарплати, а от перспективи немає”, – говорить заступник запорізького губернатора.

Станом на 1 серпня 2020 року облавтодор заборгував своїм працівникам 5,8 млн гривень. З початку року підприємство зменшило кількість підрозділів з 24 до 6, аби скоротити витратну частину.

В ОДА говорять, для того, аби вдихнути нове життя в облавтодор, потрібно інвестувати щонайменше 200 млн грн. Гроші треба вкладати в оновлення парку (придбання сучасної техніки, сумішей і навчання фахівців).

На самому ж підприємстві вважають, що ситуацію можна було б змінити, якби вони отримали підряд хоча б на утримання доріг.

“Є величезний ризик. Адже вони не мають ні робочої сили, ні техніки, аби виконувати роботи. Керівництво проспало час, коли треба було щось робити. Зараз його (підприємство – авт.) треба ліквідувати”, – вважає Віталій Тишечко. 

5. БОРЖНИК ЗІ СТАЖЕМ

Останнім у п’ятірці вмираючих підприємств є ДП “Радіоприлад”. Проте це підприємство ще має шанси вилізти з боргів і почати розвиватись. 

ДП “Радіоприлад” засноване в 1951 році, входить до державного концерну “Укроборонпром”. Згідно з даними на офіційному сайті заводу, він є найбільшим самостійним виробничим підприємством країн СНД, одним із лідерів оборонно-промислового комплексу України, орієнтованим на розвиток міжнародного співробітництва та промислової кооперації .

"Радіоприлад" володіє певним науковим потенціалом, спеціалізується на виробництві і розробці засобів радіозв'язку. Більш як 60 країн світу користуються продукцією запорізького підприємства.

Наразі на підприємстві працює 310 осіб, а заборгованість із заробітної плати (на 1 серпня) складає 12,4 млн грн. Ще 35,53 млн гривень – борг за спожиту електроенергію. З 2009 року “Радіоприлад” перебуває у стадії банкрутства. 

Підприємство має борги з земельного податку, але у той же час – площі, які є на цих землях, не залучені у виробничих процесах.

Завод накопичує борги через недостатність державного замовлення на виготовлення продукції, а також через те, що інші підприємства, що теж входять до ДК “Укроборонпром” і отримують від “Радіоприладу” комплектуючі та різну продукцію, не квапляться із розрахунками.

“ОДА надіслала звернення до ДК «Укроборонпром» щодо ініціювання перед центральними органами виконавчої влади виділення грошових коштів із резервного фонду держбюджету для погашення наявної заборгованості підприємства та на управлінські заходи щодо стабілізації ситуації на підприємстві. За інформацією ДК «Укроборонпром», у 2020 році ЗДП «Радіоприлад» залучено як співвиконавця з виготовлення продукції, замовником якої є Збройні Сили України та інші військові формування, що дасть можливість зменшити заборгованість із заробітної плати”, – прокоментували у департаменті промисловості ЗОДА. 

Тож що маємо тут у сухому залишку: або власник в особі “Укроборонпрому” забезпечить «Радіоприлад» замовленнями та вчасно буде за них платити, або ж підприємство, що вже “банкрутіє” 11 років, таки зупиниться і його науковий потенціал кане в Лету.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя

Фото: Дмитро Смольєнко, Укрінформ та з відкритих джерел 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-