Валютний курс: чому загальне економічне падіння не злякало гривню

Кінець травня та початок червня відзначилися «зміцнюючим» трендом для національної валюти. Станом на 5 червня офіційний курс гривні становив 26,7 грн/$. Травень взагалі видався добрим на новини для валютного ринку України. Ухвалення „антиколомойського“ закону, яке відкрило шлях до співпраці з МВФ в обсягах $5 млрд, поступовий вихід країни із карантинного «анабіозу» та рясні весняні дощі, які суттєво зміцнили віру аграріїв у майбутній врожай – усе це сприяло поліпшенню настроїв, очікувань та активізації ділового середовища. І хоча в Мінфіні схильні вважати, що макроекономічних передумов для подальшого зміцнення гривні поки немає, а переваги для національної валюти формуються ситуативно, там відмічають, що кризовий етап в економіці через пандемію коронавірусу Україна вже пройшла. Тому у Мінфіні очікують, що держбюджет на 2020 рік буде виконаний. Тим часом Нацбанк, користуючись моментом, викуповує надлишок “дешевих” доларів до золотовалютних резервів.

В карантин і долари були не потрібні

Примітно, що попри суттєву призупинку економічного життя в Україні під час карантину курс гривні демонстрував стійку тенденцію до зміцнення. Це пояснювалося надлишком доларів на ринку – переважно через активну конвертацію компаніями своїх валютних запасів для фінансування посівної та сплати податку на прибуток за перший квартал 2020 року. Локальний максимум зміцнення зафіксувався на рівні 26,5 грн/$, далі регулятор не дав гривні ще зміцнитися, викуповуючи зайву пропозицію доларів. Під кінець травня внаслідок ситуативної зміни співвідношень попиту та пропозиції курс виріс до позначки 27,05 – максимального (27−28 травня. – Ред.). Відтоді і посьогодні знову спостерігається поступове просідання курсу долара.

Як зазначив директор департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник у коментарі НВ Бізнес, перші три тижні травня були досить рівними і збалансованими. «Максимальні і мінімальні курси за травень можна окреслити котируваннями 26,5 грн/$ на 27,05 грн/$. Позначка 26,5грн/$ виявилася хорошою опорою: нижче курс так і не пішов. Велика заслуга в курсовій стабільності травня належить Національному банку, який, купуючи надлишок пропозиції валюти на міжбанку, тим самим стримував ревальвацію гривні», – відмітив Антон Стадник.

У травні НБУ викупив $588 млн з ринку. При цьому, валюту з резервів Нацбанк не продавав, в цьому не було жодної потреби. Голова Національного банку України Яків Смолій під час звіту у Верховній Раді 13 травня заявив, що чиста пропозиція валюти зараз навіть вища, ніж була у лютому, до спалаху епідемії коронавірусу. Загалом за квітень-травень НБУ зміг відновити свої золотовалютні резерви на $1,2 млрд, після вливання у валютний ринок $2,1 млрд у березні. Резерви, нагадаємо, довелося витрачати на утримання курсу гривні від різкого падіння через паніку, спровоковану коронакризою.

І знову економіка з гривнею пішли у різні боки

Попри це, в Мінфіні вважають, що загальна економічна ситуація в Україні не сприяє зміцненню курсу гривні до долара в 2020 році. «Якби Національний банк в березні не втримав ситуацію, то курс міг підскочити до 35 або 40 гривень за долар», – зазначив в інтерв'ю РБК-Україна міністр фінансів Сергій Марченко.

Він нагадав, що в держбюджеті-2020 закладено курс на рівні 30 гривень за долар і за фактичного курсу нижче цього рівня втрачається частина доходів від митниці, від імпортного ПДВ, який прив'язаний до курсової складової. З іншого боку з'являється певна економія на обслуговуванні боргу, яка не покриває інших втрат. При цьому в Україні зберігається негативне сальдо торгового балансу. Офіційний прогноз сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами – мінус $8,3 млрд, нагадав міністр. "Я не прихильник різких кроків. Але сьогодні макроекономічних підстав для зміцнення гривні немає. Є, може бути, короткочасні фактори, які сприяють зміцненню. Але я б не сказав, що ми досить міцні як економіка, щоб зміцнювати свою валюту", – сказав Марченко.

Дійсно, похвалитися в економічній сфері зараз особливо нічим. Міністерство економіки у своєму останньому огляді економічної активності оцінило падіння ВВП України в січні-квітні у 5%. Єдина «втіха», що цифра відповідає попередньому прогнозу.

Між тим, Сергій Марченко каже: є всі підстави вважати, що ми пройшли кризовий етап в економіці. «Я сподіваюсь, що червень буде більший в плані наповнень бюджету», – заявив він в ефірі програми Право на владу. Він переконаний, що в України є можливість активізувати економіку до кінця 2020 року.

Також Сергій Марченко додав, що у травні Міністерство фінансів зафіксувало виконання загального фонду державного бюджету на 100%.

Загалом українська економіка та банківсько система зустріли кризу в задовільному стані. Таку оцінку дало американське видання The Banker. І завдяки темпам її зростання у 2014-2015 роках можна сподіватися на успішне подолання наслідків глобальної кризи. І все ж базовим сценарієм кризи в Украні розглядають рецесію у 2020 році та відновлення економіки у 2021-му.

Що ж стосується прогнозів відносно курсу гривні, то на думку голови правління ОТП Банку Україна Тамаша Хак-Ковача, яку він озвучив в інтерв'ю НВ Бізнес, на курс гривні в 2020 році продовжать впливати «психологічні чинники, які нелегко прогнозувати». «Я не бачу якихось фундаментальних змін, щодо попиту і пропозиції, і в одну, і в іншу сторону. Нацбанк згладжує курс в короткостроковій перспективі.

МВФ має дуже велике значення з точки зору психології інвесторів, в першу чергу іноземних, які орієнтуються на наявність або відсутність в країні Міжнародного валютного фонду ", – зазначив він.

Гроші від МВФ: нічого ж неможливого не вимагається

І, здається, такий позитивний психологічний фактор буде забезпечено. МВФ ось-ось має оприлюднити домовленості з Україною за програмою Stand-By, яка передбачає фінансування у $5 млрд – засідання Міжнародного валютного фонду щодо України заплановано на 9 червня, а деталі програми кредитування ще обговорюються.

За словами Сергія Марченка, у Фонду немає вимог ні про підняття тарифів (на газ, електроенергію тощо), ні про підвищення пенсійного віку, як це поспішили рознести деякі українські ЗМІ.

“Питання прозорого тарифоутворення завжди було предметом інтересу МВФ. Але зараз ми бачимо з боку МВФ підтримку ініціатив уряду в цьому питанні. Про підвищення пенсійного віку не йдеться. Зате МВФ нам рекомендує не робити винятків у плані пенсій. Не робити пільгових пенсій для суддів, для прокурорів, як це було в попередні періоди. Тобто там є певні запобіжники щодо можливості подібного розкачування пенсійної системи. Вони – створені, і більше ніяких ризиків", – підкреслив очільник Мінфіну.

За його словами, сьогодні в програмі МВФ зазначено лише такі кроки, які зобов’язаний робити уряд будь-якої країни. Наприклад, у меморандумі є згадка про реформу податкової системи, яка передбачає створення єдиної юридичної особи в державній податковій службі та в державній митній службі. «Ми на це йдемо, це нормальний практичний крок, я не бачу в цьому жодних якихось критичних речей. Це технічний крок, який ми робили з МВФ та без МВФ", – додав міністр фінансів.

Україну також просять не зупинятися в просуванні освітньої , земельної та медичної реформ, особливо в частині переходу на нові моделі фінансування та запровадження ринкових механізмів.

Сергій Марченко також додав, що у меморандумі згадується приватизація, але там не йдеться про конкретні підприємства, наприклад, Одеський припортовий завод, «Центренерго» або «Електроважмаш».

Більш конкретно про вимоги МВФ буде відомо після офіційного оприлюднення його документів. Повний текст доповіді щодо України, а також супутніх документів стане відомий після засідання Виконавчої ради.

Нагадаємо, “українське питання” МВФ розгляне 9 червня.

Оксана Поліщук, Київ