Фонд гарантування вкладів відзначає підвищення довіри українців до банків
Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування українських споживачів фінансових послуг, проведеного для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підтримки Проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору», яке обговорили під час онлайн-круглого столу в Укрінформі.
«Частка опитаних, що зберігають понад половину своїх коштів у банку, зросла з 8% до 13%, а отже, довіра до банків поступово відновлюється. Важливо, що фактор недовіри до банків перестав згадуватися як провідний чинник відсутності банківського рахунку», - йдеться в дослідженні.
Водночас, згідно з опитуванням, знижується зацікавленість українців у фінансових послугах: якщо у 2017 році 63% респондентів відзначали зацікавленість у фінансових послугах проти 37% тих, хто «скоріше не цікавиться», то в 2019 році це співвідношення становило 58% проти 42%. Також 22% опитаних стверджують, що взагалі не мають банківських рахунків.
«Отримані результати дослідження, в першу чергу, це маркер для нас - ми бачимо напрями розширення своєї діяльності для збільшення обізнаності громадян про механізми захисту їхніх прав вкладників і коштів у банках. Нагадаю, що попри безпрецедентні масштаби кризи банківського сектору 2014-2017 років, Фонд виконав покладені на нього зобов’язання: виплатив двом мільйонам вкладників неплатоспроможних банків відшкодування на загальну суму майже 90 мільярдів гривень», - сказала директор-розпорядник Фонду гарантування Світлана Рекрут.
Тим часом заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Андрій Оленчик зазначив, що у населення недостатньо знань про особливості гарантування вкладів.
«Завдання Фонду не лише здійснювати відшкодування коштів за вкладами у банках-банкрутах, а й захищати права вкладників. Для нас важливо підвищити обізнаність користувачів фінансових послуг і навчити їх користуватися інструментами захисту своїх коштів. Це не лише підвищить безпеку їхніх вкладів, а й надасть їм впевненості щодо зберігання своїх коштів у банках», - наголосив Оленчик.
Дослідження демонструє, що більшість українців знають про гарантування вкладів у гривні (обізнаність зросла з 67% до 86%) та у валюті (обізнаність зросла з 51% до 59%). Майже половина респондентів обізнана з розміром максимальної гарантованої суми відшкодування. Однак зросла кількість тих, хто вважає, що гарантовану суму варто збільшити. Так, у 2017 році частка опитаних, які задоволені поточним рівнем відшкодування, становила 47%, а у 2019 році - скоротилася до 41%.
Як вважає голова Ради громадського моніторингу при Фонді гарантування вкладів фізичних осіб Максим Гарус, для повноцінного відновлення довіри до банківської системи держава повинна ліквідувати наслідки так званого очищення банківської системи 2014-18 років.
«Попри те, що деякі показники поліпшуються, я особисто спостерігаю зменшення довіри до системи з огляду на те, що 22% опитаних не мають банківських рахунків, тоді як у 2017 році таких було 14%, а 31% респондентів знімають всю готівку з картки одразу. На мою думку, ці показники обумовлені не тільки низьким рівнем правової свідомості й фінансової грамотності, а в більшій мірі неспроможністю держави належним чином забезпечити захист прав споживачів фінансових послуг», - зазначив Гарус.
Тим часом керівник Проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору» Роберт Бонд вважає такі дослідження найкращою міжнародною практикою щодо інформування споживачів фінансових послуг.
«Ми із задоволенням підтримуємо проведення Фондом гарантування вкладів цього дослідження, яке вимагається законодавством України, а також є найкращою міжнародною практикою для установ страхування депозитів. Ми впевнені, що Фонд використає результати дослідження для того, щоб краще інформувати споживачів фінансових послуг про заощадження та депозити», - сказав Бонд.
Опитування проводилося у грудні 2019 року дослідницькою агенцією Info Sapiens серед 2 144 респондентів віком від 18 років, які декларували щонайменше мінімальний рівень зацікавленості інформацією щодо фінансових послуг в Україні. Географія охоплення - всі регіони України, окрім АР Крим, територій Донецької та Луганської областей, які не є підконтрольними уряду України. Респондентів опитали стосовно різноманітних аспектів системи гарантування вкладів, потреби в додатковій інформації та бажаних її каналів, а також особливостей фінансової поведінки, зокрема, у сфері заощаджень.
