Карантин і трудові відносини: на що працедавець та персонал мають право, а на що ні

Карантин і трудові відносини: на що працедавець та персонал мають право, а на що ні

Укрінформ
Можна взяти відпустку, не боятися, що звільнять через запізнення і вимагати, щоб забезпечили масками

Ситуацію з коронавірусом світ проживає вперше, і багато чому нам слід вчитися. Як і шукати відповіді на чисельні запитання.

Які слабкі місця правового регулювання карантину?

Враховуючи українську дійсність, сірий ринок праці, безробіття, ми лише формуємо права й обов’язки працедавця та персоналу. На що має, на що не має право роботодавець, враховуючи галузеву специфіку?

На що має та не має право персонал?

Якщо роботодавці змушені відправляти працівників у відпустки за власний рахунок і підприємець терпить збитки, чи існує якийсь режим пільг для дрібного та середнього бізнесу? Чи існують особливості чи пільги в оподаткуванні під час карантину для ТОВ і ФОПів?

В Україні в останні роки з’явилося таке поняття, як соціальна відповідальність бізнесу. Чи це поняття не зруйнується об такий форс-мажор? До речі, деякі компанії відмовляються визнавати ситуацію форс-мажором, щоб не платити зарплату.

Ми хотіли би навести певні думки юристів у зв'язку з карантином і призупиненням роботи підприємств.

Як оплачують простій, чи треба писати спеціальну заяву?

Чи не можуть звільнити працівника за прогули, якщо він не добрався на роботу з міст-супутників, прилеглих регіонів?

Чи можна взяти відпустку за власний рахунок і на який час? Чи може водій автобуса подати до суду, якщо адміністрація не забезпечила його маскою і захистом?

Що робити людині на державному підприємстві, яка може і хоче працювати дистанційно, а їй не дозволяє керівництво?

Ми надіслали ці запитання кільком юридичним компаніям та окремим юристам, які є в базі Укрінформу.

Це фахові пояснення про те, чим регулюється карантин і на що ми маємо право.

ВІДПУСТКА Є ПРАВОМ СПІВРОБІТНИКА І НЕ МОЖЕ ЗАСТОСУВАТИСЯ ПРИМУСОВО

Сергій Дяговченко, адвокат Адвокатського об’єднання "АКТІО":

- Згідно з постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. на усій території України встановлено карантин.

Вказаною Постановою забороняється відвідування закладів освіти її здобувачами, проведення масових заходів, в яких бере участь більш як 10 осіб, робота суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів (закладів громадського харчування, торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення). Окрім цього, вводяться певні обмеження в частині роботи громадського транспорту та перевезень пасажирів в міжміському та міжнародному сполученнях.

Окрім перерахованих вище (п. 2 Постанови), робота всіх інших підприємств, установ та організацій прямо не забороняється і вони можуть надалі продовжувати роботу в умовах карантину. Зашкодити роботі підприємства в таких умовах можуть обмеження в роботі громадського транспорту, які унеможливлять своєчасне прибуття на робоче місце працівників.

За таких умов власник (керівник) підприємства, в залежності від конкретних обставин справи та економічних міркувань, може вдатися до наступних кроків.

1. Тимчасово перевести працівника на іншу роботу за його згодою на строк до одного місяця.

2. Ввести на підприємстві режим простою.

3. Перевести працівників у режим дистанційної (надомної) роботи.

Роботодавцям слід також пам'ятати, що скористатися відпусткою без збереження заробітної платні (ст. 25 Закону України "Про відпустки) є правом робітника і не може застосовуватися примусово.

ПРО ОПЛАТУ НА ЧАС ПРОСТОЮ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ФОПів

Роман Арсоєв, адвокат, Адвокатське об’єднання «АКТІО»:

- На час простою (не з вини працівника) підприємство має право зменшити оплату праці працівників, порівняно з періодом нормального функціонування підприємства, мінімально до 2/3 посадового окладу (ч. 1 ст. 113 КЗпП України).

Також, підприємство має право не платити премії та доплату до мінімальної зарплати (за умови повного місяця простою) (лист Мінсоцполітики України від 17.05.2017 № 1452/0/101-17). Однак, зберігаються виплати, які є обов’язковими та напряму прив’язані до окладу, наприклад, доплати за ступінь, стаж, звання тощо, якщо вони є.

Для оформлення простою згода або будь-яка інша заява від працівника не потрібна. Підприємство оформлює простій відповідним наказом.

Надходять також запитання: чи існують особливості чи пільги в оподаткуванні під час карантину для ТОВ і ФОПів? Такі пільги та особливості існують.

Так, в зв’язку із запровадженням карантину та інших заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, з 18 березня Законом № 533-IX Верховна рада України запровадила наступні пільги щодо сплати податків:

* з 01.03.2020 по 31.03.2020 та з 01.04.2020 по 30.04.2020 ФОПи, особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати і нотаріуси, викладачі тощо) та члени фермерського господарства звільняються від сплати єдиного соціального внеску (лише за себе);

* з 01.03.2020 по 30.04.2020 всі платники податків незалежно від організаційно-правової форми звільняються від нарахування та сплати плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Крім того, Верховна рада запровадила наступні особливості оподаткування:

* не застосовуватимуться штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені платниками податків протягом періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020, крім санкцій за порушення по сплаті ПДВ, акцизів та ренти. Також з 01.03.2020 по 30.04.2020 не застосовуватимуться до платників податків штрафи за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ;

* відстрочено до 01.10.2020 сплату ФОПами податкових зобов'язань за річною декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік;

* вводиться мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок бізнесу з 18.03.2020 по 31.05.2020;

* перенесено строки запровадження нових правил з РРО.

● Якщо роботодавці змушені відправляти працівників у відпустки за власний рахунок, і бізнес терпить збитки, чи існує якийсь режим пільг для дрібного та середнього бізнесу?

- Саме для роботодавців, які відправили працівників у відпустки за власний рахунок, пільг не передбачено. Так само, як і для бізнесу, що терпить збитки.

Незалежно від зазначених обставин Закон від 17.03.2020 № 533-IX встановлює пільги зі сплати податків (земельного, на нерухомість) для всіх платників податків, та зі сплати ЄСВ – для всіх ФОПів та самозайнятих осіб.

ЗВІЛЬНИТИ ПРАЦІВНИКА, КОЛИ ВІН НЕ ЗМІГ ДІСТАТИСЯ НА РОБОЧЕ МІСЦЕ – НЕМОЖЛИВО

Тетяна Кондратенко, адвокат, Адвокатське об’єднання «АКТІО»:

- Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Закон чітко не визначає, які причини є поважними, але згідно з усталеною практикою – поважною причиною є об’єктивна неможливість дістатись до робочого місця.

А отже, роботодавець не має права звільнити працівника через неможливість дістатись до робочого місця.

Відповідно до статті 84 Кодексу законів про працю України, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, що не перевищує 15 календарних днів на рік.

Однак у разі встановлення Кабінетом міністрів України карантину, термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у термін 15-ти календарних днів на рік.

Тобто, з огляду на запровадження карантину, ви маєте право взяти відпустку за власний рахунок на весь період карантину.

● Часом лунають запитання: чи може водій автобуса подати до суду, якщо адміністрація не забезпечила його маскою і захистом?

- Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Однак варто враховувати, що судовий процес є змагальним, а тому потрібно довести, що роботодавець дійсно не видавав засоби захисту, це можуть бути відповіді роботодавця про неможливість забезпечення засобами захисту, фотографії з місця роботи (із зазначенням дати створення відповідної фотографії), покази свідків, у тому числі й пасажирів та ін.

Тому спочатку рекомендуємо звернутись до роботодавця з письмовою заявою, в якій просити надати вам засоби захисту та маски, які необхідні для перевезення пасажирів.

У разі відмови роботодавця надати засоби захисту, варто звернутись до територіальної інспекції праці та повідомити про наявні порушення.

● Що робити людині на державному підприємстві, яка може і хоче працювати дистанційно, а їй не дозволяє керівництво?

- Відповідно до законодавства України, працювати дистанційно має можливість обмежена категорія осіб, з огляду на особливості діяльності.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, удома.

А отже, особа, яка працює на державному підприємстві, має право написати заяву про віддалену роботу, але от задоволення чи відхилення такої заяви залежить виключно від бажання роботодавця.

У даному випадку рекомендуємо розглянути альтернативні методи вирішення питання (відпустка за власний рахунок), але ви пам’ятаєте, що неможливість дістатись на роботу через запровадження карантину не буде підставою для припинення трудових відносин.

СУДИ ЗВАЖАТИМУТЬ НА ТЯЖКІСТЬ ПАНДЕМІЇ І НАСЛІДКИ СПАДУ ЕКОНОМІКИ  

Антон Каганець, старший юрист практики вирішення національних спорів INTEGRITES:

- Після впровадження карантину компанії ризикують залишитися без звичного доходу, працівники – без зарплати. І хоч урядові постанови зобов’язують, скажімо, заклади громадського харчування чи інші сервісні бізнеси призупинити роботу, для решти ці постанови є лише рекомендаціями. Тож карантин – це часто вибір і для персоналу, і для роботодавця.

Поясню на прикладі: громадський транспорт не курсує – і працівник не може дістатися до місця роботи. Постає питання, чи зараховується відсутність на роботі як прогул? У цьому випадку треба визначитися із поважністю причини неявки через відсутність транспорту. Адже коли людина, що проживає у Броварах і працює в Києві, не може дістатися до роботи, ця причина є поважною (Уряд заборонив міжміське сполучення). А якщо працівник живе неподалік від офісу і не прийшов на роботу, навряд чи можна пояснити неявку зупинкою руху транспорту. Тому в кожному конкретному випадку треба розуміти, наскільки умови карантину впливають на можливість виконання трудової функції.

Карантин може внести певну напругу у відносини між персоналом і роботодавцем. Наполегливий працівник може довести відсутність факту прогулу. З іншого боку, роботодавець не зобов’язаний забезпечувати транспортування персоналу до роботи. Втім, досвід супроводу трудових спорів доводить: часто перемагає той, у кого міцніші нерви. 

Тому обом сторонам під час карантину краще вести діалог і домовлятися. Судова тяганина з роботодавцем дасть змогу хіба відсудити трохи грошей чи середню зарплатню. І то за умови, якщо підприємство не збанкрутує або не оголосить скорочення штату. Однак зараз важко сказати, до рішень на чию користь у майбутньому схилятимуться суди. Багато залежить від того, яких масштабів наслідки матиме пандемія для України. Якщо економічні наслідки з часом будуть суттєвими, а смертність – низькою, тоді громадська думка схилятиметься до того, що можна було і без масок, а підприємства можна було й не зупиняти. І це психологічно впливатиме на суди. Якщо смертність з часом виявиться високою, суди частіше визнаватимуть, що існувала реальна небезпека, і будуть більш лояльні до працівників.

Можливі кроки для роботодавців зараз – відправити персонал у відпустку за власний рахунок, перевести на віддалений режим, на скорочений робочий тиждень. У свою чергу, владі варто передбачити компенсаторні заходи, аби забезпечити мінімальний дохід для людей, які втратять роботу. Адже до якогось часу бізнес зможе забезпечувати ФОТ і не вдаватися до масових звільнень, але якщо карантин затягнеться, а економічна криза буде глибшати, тоді доведеться шукати рішення. Краще готуватися до цього вже зараз, забезпечити мінімальний дохід для людей, які втратять роботу. Думаю, що якийсь період часу бізнес зможе платити зарплату і не звільняти масово людей, але якщо карантин буде затягуватись і економічна криза глибшатиме, то виникне багато питань. 

ВСІ ВІДНОСИНИ ТА СУПЕРЕЧКИ У ЧАСИ КАРАНТИНУ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ДІЮ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 

Григорій Кабанов, юрист, заступник голови Всеукраїнського форуму профспілок: 

- Всі відносини та суперечки у часи карантину підпадають під дію Трудового законодавства. Вони підпадають під статтю “форс-мажор”, а отже наймані працівники можуть отримувати частину зарплати. Якщо працедавець відмовляється, то працівник може звертатися і до інспекції праці, й до суду та врегулювати всі питання.

Але проблема України – в тому, що люди почасти не оформлені на роботі. Мільйони людей не мають офіційно жодних трудових відносин. Люди, які працювали по-чорному, втрачають право на всі виплати.

Є можливість відпустки за власний рахунок. Але кількість днів обмежена.

До профспілкових організацій звертаються десятки людей, які скаржаться на претензії керівників через те, що їм важко дістатися з міст-супутників. На моє переконання, звільняти за прогули, коли не ходить міжміський транспорт, по закону не можна. Звісно, в наших реаліях припустимо все, але це те, що точно можна оскаржити в суді, це реальний форс-мажор.

Були прецеденти, коли поліції та Нацгвардії вчасно не видали спеціальні квитки і вони не змогли дістатися на роботу.

Питання охорони праці – в нашому випадку забезпечення масками – також регламентується законом про працю. Людину повинні забезпечити спецзасобами, тим більше в умовах пандемії. У нас же – дається вказівка, а людина сама повинна це все знайти. Хоча маски в умовах дефіциту – це все вкрай складно. Як профспілковий діяч скажу, що людина має право на італійський страйк. І він широко використовується: людина приходить на роботу, а потім пише пости у Фейсбуці, скільки чого нема.

Я думаю, що для подальшої долі працівника краще, щоб людина написала заяву у інспектора з охорони праці про те, що вона не забезпечена засобами захисту. Слід це письмово зафіксувати, якщо цей письмовий акт не приймає інспектор з охорони праці, то звернутися до профспілок.

Що стосується бажання співробітника працювати дистанційно, то тут вступають у силу договірні відносини. Є робота, яку не можна виконати дистанційно, але, якщо цю роботу можна виконати дистанційно, то слід писати письмовий запит із проханням працювати дистанційно. Тоді це буде зафіксовано і це все буде вирішуватися позитивно. Бо профспілки не встигли доліквідувати. Але і профспілки, й адвокати мають і матимуть масу роботи й суперечок і по доїзду, і по забезпеченню, і по звільненню.

 Олена Мігачова, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-