«Пандемічна» криза: рецепти порятунку – чужі і наші

«Пандемічна» криза: рецепти порятунку – чужі і наші

Аналітика
Укрінформ
Україна не має стільки грошей на підтримку економіки, як США та Євросоюз. Тому стороння допомога для нас – безальтернативна

Україна не може стимулювати економіку трильйонними вливаннями, як це роблять провідні країни світу, тому пріоритетом для держави має бути максимальне збереження зайнятості - єдиного джерела доходів для більшості населення, - заявили ряд український економічних експертів. «Для цього влада має зробити все необхідне, щоб не зупиняти економічну діяльність, незважаючи на карантин. Адже ціною стане різке збідніння громадян, зростання злочинності, падіння доходів бюджету та відсутність коштів на фінансування медицини та інші критичні видатки", - йдеться у заяві. Зараз є багато різних ідей, як стимулювати економіку – поглянемо, на що роблять ставку в провідних країнах світу, та що пропонують в Україні.

Антикризові заходи у світі – податкові пільги та дешеві кредити

Ніхто достеменно не може знати, які глобальні наслідки матиме пандемія коронавірусу. Але всі розуміють, що світова економіка суттєво загальмує. У Франції, наприклад, очікують, що ВВП у 2020 році скоротиться щонайменш на 1%, тому держава виділила бізнесу 300 млрд євро допомоги.

У Швеції уряд планує витратити на підтримку економіки країни близько $31 млрд. Кошти планують направити на оплату вимушених відпусток працюючим громадянам та інші витрати населення внаслідок тимчасових простоїв їхніх підприємств. Більш того, держава дозволить компаніям не сплачувати ПДВ й інші податки протягом цілого року, а не двох-трьох місяців.

Антикризова програма уряду Великої Британії передбачає зменшення податків та дешеві кредити. Податкові пільги для підприємців вводить і одна з найбільш постраждалих від епідемії країн Європи Італія. Із 25 млрд євро, які італійський уряд виділив на боротьбу з коронавірусом, частину коштів спрямують на підтримку людей, котрі тимчасово втратили роботу, а також виділять компенсації компаніям, які втратили понад 25% прибутку. Німеччина, Франція діють за схожим сценарієм.

В Нідерландах для таких галузей як туризм та торгівля нададуть податкові пільги. Для цього бізнесу терміни виплат перенесуть на рік, податки для багатьох можуть бути скасовані.

Загалом Єврокомісія ухвалила тимчасові правила державної допомоги європейським підприємствам та компаніям, які зазнають великих збитків у зв’язку із пандемією. Серед передбачених заходів, зокрема, надання прямих грантів, податкових послаблень та авансових платежів для однієї компанії задля розв'язання термінових проблем ліквідності. Ще один інструмент – надання державних гарантій під кредити, які компанії беруть у банках. Ця допомога вважатиметься такою, що надійшла безпосередньо від держави, а не від банку, який виплатив її власним клієнтам. Усі згадані заходи будуть здійснюватися здебільшого коштом національних бюджетів країн ЄС. Тимчасові правила будуть чинними до кінця грудня 2020 року, однак, за потреби, можуть бути продовжені Єврокомісією.

У США уряд презентував законопроект, який передбачає виділення $850 млрд  на порятунок національної економіки. Йдеться про податкові пільги (малий та середній бізнес отримав тримісячні податкові канікули) й дешеві кредити для бізнесу, оплату державою вимушених відпусток та лікарняних працівникам компаній тощо.

Україна: гроші – найбіднішим…

Маємо усвідомлювати, що ми не США, Франція чи інші розвинені країни Європи й Азії із їхнім запасом економічної міцності. Україна і до пандемії мала кризу податкових надходжень, а половина економіки працювала у тіні. Отже, наші антикризові міри мають бути дуже дієвими, переконані вітчизняні експерти.

У відкритому листі економісти радять, спрямовувати державну допомогу туди, де позитивний ефект від неї для економіки, як вони вважають, буде найбільшим. Зокрема, тим, хто втратив засоби до існування (населення, дрібні підприємці), і тому, хто з більшою ймовірністю купуватиме продукти харчування та медикаменти, а не валюту.

"Україна може пройти кризу, спричинену коронавірусом, із найменшими втратами для суспільного добробуту. Але для цього, потрібно якнайшвидше завершити перемовини з Міжнародним валютним фондом, доклавши зусиль для збільшення обсягу програми та домовившись про спрямування до бюджету суттєвої частини позики. Досягнення домовленості з МВФ дозволить залучити підтримку інших офіційних кредиторів (Світовий банк, Європейський Союз, США тощо), яку варто збільшити порівняно з попередньо домовленими сумами", - йдеться у листі.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 18 березня заявив, що відповідні переговори з Міжнародним валютним фондом просуваються вперед. «Сподіваємося найближчим часом на позитивний результат», – заявив прем’єр. При цьому міжнародний валютний фонд може збільшити фінансування України до 10 мільярдів доларів, з яких 5,5 мільярда це трирічна програма і 4,5 мільярда - допомога для боротьби з падемією коронавірусу, повідомила «Економічна правда» з посиланням на співрозмовника в НБУ.

… і тим, хто найменший

За словами прем’єрміністра, уряд зараз думає над подальшими заходами, як полегшити життя вітчизняному бізнесу у цей непростий період. Він не виключив запровадження кредитних канікул, спрощення податків тощо.

Денис Шмигаль
Денис Шмигаль

Але на думку Дениса Шмигаля, уряд не має права обмежуватись сьогодні тільки боротьбою з коронавірусом, а має готувати країну до інших викликів, таких як світова криза, і як наслідок — можлива економічна криза в Україні. Тому для дрібних підприємців Кабмін удосконалює механізм держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%”, зокрема, передбачається збільшення максимальної суми кредиту з 1,5 млн грн до 2 млн грн та перегляд розрахунку процентної ставки за кредитом. Нові правила дозволяють кредитувати придбання комерційної нерухомості, надавати кредити бізнесу, який працює за франшизою, та  використовувати до 25% кредитних коштів на поточні потреби — так звані обігові кошти. «Ми розширюємо державну підтримку мікро та малого підприємництва. Тепер до програми “Доступні кредити „5-7-9%“ зможуть долучитися більше учасників», - повідомив прем’єр.

Денис Шмигаль нагадав, що уряд вже ухвалив низку рішень — скасування єдиного соціального внеску для фізичних осіб підприємців, податку на нерухомість, на землю (подробиці - ТУТ).

Між тим,  столична міська влада зі свого боку теж долучилася до підтримки столичних підприємців. Мер Києва Віталій Кличко підписав рішення Київради про зменшення сплати за оренду комунального майна. Щоправда, ці антикризові заходи довелося приймати за для порятунку власного бюджету.

«Як обіцяли, ми знайшли механізм підтримки, і я підписав проєкт рішення Київради про зменшення фінансового навантаження на малий і середній бізнес, що працює в столиці. І який сьогодні найбільш вразливий. Місто надасть 50-відсотків знижки на сплату за оренду майна територіальної громади Києва. До 31 липня. А не платитимуть підприємці, починаючи вже з 11 березня. Я переконаний, депутати на найближчому засіданні – 26 березня – підтримають таке рішення. Зазначу, в столиці майже 900 тисяч квадратних метрів нежилих приміщень, основну частину яких орендує малий та середній бізнес. Те ж рішення, що ухвалив парламент, не порадившись з місцевими владами, призведе до непрогнозованих фінансових наслідків для місцевих бюджетів. Бо 100% відсотків надходжень за оренду землі в громадах залишалося в бюджетах міст і містечок. І, власне, формувало їх бюджет", - сказав Кличко. Він зазначив, що наразі народним депутатам потрібно виваженіше підходити до ухвалення подібних рішень, враховуючи думку громад.

Дещо дискусійну думку з приводу фінансової та податкової підтримки бізнесу, висловив ексміністр економіки Тимофій Милованов, який вважає, що цього можна досягти за рахунок збільшення бюджетного дефиціту (хоча, не зрозуміло, як до цього поставиться МВФ, на підтримку якого Україна дуже розраховує – Ред.).

Тимофій Милованов
Тимофій Милованов

«Не потрібно боятись нарощувати бюджетний дефиціт під час кризи, - каже Милованов.  - Навпаки - правильно стимулювати економіку за рахунок такого дефиціту. Зараз є багато хороших і поганих ідей про те, як стимулювати економіку. Дехто пропонує секвестр бюджету і зупинку програми «велике будівництво». Це погана ідея. Таки дії призведуть до зменшення економічної активності та поглиблення кризи. Інші люди пропонують збільшити виплати по безробіттю та зробити одноразові виплати пенсіонерам. Це гарні ідеї. Вони дозволять підтримати людей і бізнес».

На його думку, приклад не дуже продуманих дій - це зменшення податків на нерухомість та землю. «Під час кризи потрібно зменшувати податки на бідних та на спрощений та малий бізнес. А вони мають небагато нерухомості. Більше того, для стимулювання економіки ефективніше знижувати податки на бізнес операції та споживання (податок на прибуток, ПДВ, ЄСВ, тощо), а не на активи», - зазначив ексміністр.

Він переконаний, що під час кризи потрібно дуже обережно втручатись в економіку. Оскільки кожне обмеження вимагає відповідного пристосування бізнесу або інколи взагалі унеможливлює його роботу. «Це особливо боляче під час кризи. У бізнеса немає вільних ресурсів і навіть виживання є під питанням. Будь які обмеження або зміни правил можуть стати останньою краплею і, як наслідок, призвести до банкрутства», - попереджує Милованов.

Як рятувати зарплати і робочі місця

Тим більше, що з боку бізнесу вже лунають тривожні сигнали. Наприклад, мережа кінотеатрів “Мультіплекс-холдинг” оприлюднила звернення до Президента України із закликом сприяти ухваленню на державному рівні рішення щодо видачі бізнесу безвідсоткових кредитів на 6 місяців під виплату зарплат під час пандемії. "Сьогодні через режим карантину зупиняють свою діяльність ТРЦ, концертні майданчики, кінотеатри, приватні школи та інші установи. Якщо не вжити заходів щодо їхнього захисту, десятки тисяч людей залишаться без оплати праці на місяці. Великі бізнеси змушені вдаватися до екстрених дій, аби уникнути банкрутства і зберегти за людьми робочі місця. Вихід - це надання державою бізнесу безвідсоткового кредиту на 6 місяців під цільове використання - забезпечення фонду заробітної плати. Це дозволить бізнесу зберегти робочі місця для своїх співробітників", - наголошується у зверненні.

Зазначається, що в Україні найбільш вразливим виявилося забезпечення фонду заробітної плати. "Потрібні термінові дії. Найближчим часом має бути організована робоча група, яка розробить механізми виконання програми. Кожен день відстрочки збільшує армію безробітних у десятки й сотні разів", - наголошують автори звернення.

Як вважають у компанії, у разі позитивного рішення щодо видачі кредитів на виплату зарплат, підтвердження обсягу фонду заробітної плати повинно проводитися виключно даними з податкової служби за останні півроку.

"Справедливо, коли пріоритет отримають компанії, які ведуть прозору фінансову діяльність. Для інших це буде сигнал, що виходити з тіні вигідно. Ще раз - це не безоплатне надання допомоги, а кредит, який необхідно повертати. Бізнес теж повинен зберігати свою частку відповідальності", - йдеться у зверненні.

Для тих підприємств, які не зможуть забезпечити повернення грошових коштів протягом півроку, вважають в “Мультіплекс-холдинг”, може включатися процентна ставка.

За словами CEO мережі кінотеатрів Multiplex Романа Романчука, лише в мережі Multiplex, яка є найбільшою мережею кінотеатрів в Україні, через карантинні обмеження в неоплачувану відпустку в Києві досьогодні пішли 254 працівники, 53 співробітників скорочено в центральному офісі компанії. В індустрії під загрозою скорочення на сьогодні знаходяться більше двох з половиною тисяч людей. Це сім'ї по всій Україні. Фінансові збитки даного сектора тільки за 1 місяць становитимуть близько 80 млн грн - $3 млн", - наголосив Романчук.

В масштабах країни карантин - це більш ніж серйозна соціальна й економічна проблема, і для того, щоб уникнути хвилі банкрутств, неплатежів та соціального напруження завтра, влада мусить діяти вже сьогодні.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-