Податкова система: весна прийде – міняти будемо. Що саме?

Податкова система: весна прийде – міняти будемо. Що саме?

Аналітика
Укрінформ
У Давосі український прем’єр ділився планами податкового “зменшення” і “спрощення”. Узагальнюємо пропозиції влади, бізнесу та експертів

Під час Українського сніданку на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі глава уряду Олексій Гончарук запевнив потенційних інвесторів, що вже навесні нашу податкову систему змінять “у бік зменшення і спрощення”. Йдеться, за його словами, про серйозне оновлення податкового законодавства, “аби зробити його більш справедливим”. Утім, кардинальними чи лише “точковими” будуть майбутні зміни, прем’єр не уточнив, пообіцявши представити відповідний законопроєкт трохи згодом. Але магістральні напрямки, яких має торкнутися реформа, відомі. Дискусії довкола них точаться вже давно. Ба, навіть, удалося досягнути певного консенсусу стосовно низки найпринциповіших моментів, що відображено в Меморандумі, укладеному між вітчизняним бізнесом і владною партією “Слуга народу”. Судячи з усього, документ буде відправною точкою для напрацювання рамкового законопроєкту щодо податкової реформи, початок роботи над яким, до речі, міністр фінансів Оксана Маркарова анонсувала саме на поточний тиждень. Що ж хочуть отримати “на виході” влада, експерти та бізнес?

Ключові податки: зміна суті, форми і головне - розмірів

Паралельно із підготовкою законопроєкту, за словами Маркарової, триватиме комплексна діагностика чинної податкової системи, яку в Україні не проводили з 2015 року. "Діагностика продемонструє, де ми перебуваємо у порівнянні з іншими країнами, з якими конкуруємо за інвестиції, робочу силу і за ринки. І (після аналізу) разом з бізнес-асоціаціями ми вийдемо з пропозиціями щодо податкової реформи до бізнесу", - наголосила урядовець. Таким чином, вдасться визначити “вузькі” місця, які й потребуватимуть першочергового втручання. Утім, уже зараз маємо говорити про низку змін, без яких майбутню податкову реформу навряд чи можна буде вважати повноцінною.

1. Податок на доходи фізичних осіб. Зниження незначне, але “приємне”

Позиція щодо перегляду механізму справляння цього податку однозначна: ставку ПДФО треба зменшувати, аби у людей залишалося більше зароблених грошей. Адже "це – перший податок, який треба знижувати, щойно буде така можливість. Що стане одним із найбільших драйверів економічного зростання”, - вважає Оксана Маркарова.

З іншого боку – для того, аби унаслідок цього кроку суттєво не втратили Державний і місцеві бюджети (за висновками аналітиків, лише 1% зниження ПДФО щороку “коштуватиме” казні 20-25 мільярдів гривень), потрібно збільшувати базу оподаткування. У хорошому сенсі. Йдеться, насамперед, про підвищення реальних доходів населення. Для порівняння: 18% (чинна ставка податку) від зарплатні у 10 тисяч – 1800 гривень – це значно менше, аніж, приміром, 15% із 20 тисяч (3000 гривень). Інше завдання – максимально вивести із “тіні” зарплати українців, мінімізувати ухиляння людей та бізнесу від виконання свого ”податкового обов’язку”.

Данило Гетманцев
Данило Гетманцев

Говорячи про можливі зміни у стягненні податку на доходи громадян, голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев уточнив: заплановано повернення до диференційованої шкали оподаткування. Замість нині чинної єдиної ставки буде декілька: базова, підвищена і знижена (мінімальна). Конкретні цифри уточнюють. Але мінімальна ставка – принаймні, якщо вірити Гетманцеву, - становитиме 15%. Тобто, зниження податкового навантаження на більшість українців, вочевидь, не буде суттєвим. Але, як-то кажуть, - треба ж із чогось починати...

“До того ж, разом із запровадженням диференційованої шкали, що дозволить стягувати вищі податки із тих, хто багато заробляє, одним з елементів забезпечення “соціальної справедливості” при зміні підходів до справляння ПДФО, як на мене, має стати визначення реального неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - каже директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, - адже його відсутність – чи не головний із факторів, які заганяють заробітну плату “у тінь”. Сума, що не підлягає оподаткуванню, має становити хоча б 1 чи 2 тисячі гривень”. Також експерт пропонує запровадити механізм додаткового (теж на 1-2 тисячі) звуження бази оподаткування для тих, хто має неповнолітніх дітей.

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

“Але такі ініціативи потребують ретельного вивчення, адже навіть запровадження реального неоподатковуваного мінімуму - це, за нашими оцінками, - ще майже 40 мільярдів “недобору” до бюджету”, - констатує Несходовський.

2. Податок на виведений капітал vs податок на прибуток

Одна із ймовірних податкових новацій - впровадження ПнВК - податку на виведений капітал (пропоновані ставки – 5, 15 і 20%, залежно від виду доходів), який, в ідеалі, має повністю замінити корпоративний податок із прибутку підприємств (чинна базова ставка ППП – 18%). Утім, в українських умовах більш вірогідний частковий і поступовий перехід до зміни “філософії” оподаткування корпоративних доходів. Нагадаємо, головна відмінність між цими видами фіскальних платежів у тому, що ППП обкладають валовий прибуток підприємств, незалежно від того, яким чином використовують отримані бізнесом кошти. Тоді як податком на виведений капітал не обкладаються гроші, що йдуть на розвиток виробництва. Тобто, підприємство, яке взяло курс на нарощування потужностей, може роками удосконалюватися, модернізуватися за рахунок отриманих прибутків, фактично сплачуючи до бюджету на 15-20% менше, ніж бізнес, що “зупинився на місці” і лише “проїдає” зароблені кошти. Бо гроші, які розподілятимуть між власниками - зокрема, у вигляді дивідендів та прирівняних до них платежів, - якраз і будуть об’єктом оподаткування ПнВК. Таким чином, влада стимулюватиме розвиток бізнесу, зацікавлюючи його у капіталовкладеннях у власне виробництво. Також це суттєво зменшить потребу бізнесу в пошуку шляхів ухиляння від оподаткування і мінімізації податків. Бо, як-то кажуть, “шкурка” (очікуваний фінансовий ефект) “вичинки” (ймовірного покарання) уже буде не варта. Це – неабиякі “плюси”.

“Мінуси” ж у тому, що за такого підходу обсяги податкових надходжень на першому етапі однозначно (і значно) скорочуватимуться. Як підрахували експерти, у разі повної заміни податку на прибуток ПнВК, у перший рік нововведення Україна може втратити від 25 до 40 мільярдів гривень. Зате надалі – найімовірніше, починаючи із третього року, інвестований бізнесом у власне виробництво ресурс почне приносити прибутки, що впливатиме на загальні темпи економічного зростання країни. За розрахунками, очікуваний ефект – щорічне збільшення ВВП України на 1,5%: завдяки додатковим надходженням до бюджету від ПДВ, ПДФО, ЄСВ (єдиного соціального внеску) та інших податків і зборів. А якщо йдеться про експортоорієнтований бізнес, -- поміж “плюсів” ще й суттєвий приплив у країну валюти. Не кажучи вже про важливі для держави соціальні “виграші” - створення нових робочих місць, стимулювання внутрішнього попиту, нові можливості для імпортозаміщення...

Отже, ключове завдання влади - компенсувати податковий “недобір” упродовж 2-3 років перехідного “збиткового” періоду. Один зі способів, яким можна піти, – тимчасове підвищення ставок інших податків (скажімо, ПДВ, акцизів, ПДФО). Утім, експерти розраховують, що в Україні таким “шляхом найменшого спротиву” не підуть. Принаймні, на фоні розмов про “зменшення і послаблення”, такий крок був би доволі дивним. За винятком хіба що деяких акцизів: у цьому сегменті, якщо порівнювати ставки із сусідніми країнами, у нас іще є певний запас міцності. Хоча, природно, і такий крок викличе негативну реакцію “зацікавленого” бізнесу. Та головне – у підсумку негативно позначитися на українцях як кінцевих споживачах підакцизної продукції. А якщо йтиметься про “ігри” з акцизами на пальне, то через “мультиплікативний ефект” постраждає усе населення країни.

Тобто, “рубати з плеча” під “соусом” майбутнього покращення у цьому питанні не можна. І влада, схоже, збирається діяти помірковано. За словами Данила Гетманцева, на сплату ПнВК замість ППП спочатку переведуть лише частину бізнесу. Приміром, встановивши обмеження за обсягами грошового обігу: підприємства, чий обіг не перевищуватиме певного порогу (конкретні суми обговорюють), зможуть платити податок на виведений капітал, решта – залишатимуться платниками податку на прибуток. Поступово – у разі успіху реформи - визначений поріг підвищуватимуть. “За такого підходу “діра” в бюджеті від впровадження ПнВК буде меншою. Це стане тестовим етапом, за результатами якого й ухвалюватимемо рішення – поширювати цей податок на весь бізнес чи взагалі відмовитися від його впровадження”, - пояснив Гетманцев.

Олег Добровольський
Олег Добровольський

Водночас, на думку експертів, такий перехід потребує певної підготовки – зокрема, ліквідації головної проблеми, яка, за висловлюваннями більшості зарубіжних інвесторів, заважає їм приходити в Україну, а вітчизняних – активно розвивати свій бізнес. Мова про забезпечення ефективного захисту прав власності, рівних можливостей для відстоювання інтересів платників податків у судах і силових структурах. “Адже бізнес не інвестуватиме гроші у розвиток, якщо розуміє, що завтра можуть статися рейдерські захоплення чи необґрунтовані "наїзди" з боку прокуратури, МВС або СБУ”, - пояснює партнер юридичного об'єднання ID Legal Group Олег Добровольський.

3. Оподаткування ФОПів: покращення для справжніх “спрощенців”, перепони - для “оптимізаторів”

Представники влади запевняють: усі кроки, які були зроблені останнім часом і які планується зробити у цьому сегменті, мають на меті не бажання стягнути з малого бізнесу якомога більше, а припинити зловживання, до яких, прикриваючись дрібними підприємцями, роками вдаються великі бізнесові структури – щоб мінімізувати податкові платежі. “Який же це єдиний податок, якщо його використовує великий бізнес? У будь-якому великому магазині вам дадуть чек від ФОПа. Окремі чеки на алкоголь і на їжу в ресторані – це теж брехня по своїй суті”, - пояснює проблему Данило Гетманцев. При цьому він посилається на дослідження, за даними якого, унаслідок зловживання єдиним податком Держбюджет щороку втрачає 2,5 мільярда гривень.

Втім, ставлення до новацій із боку бізнесу (принаймні, його частини) залишається доволі критичним. Аби “підсолодити пілюлю”, нещодавно на законодавчому рівні було збільшено ліміти для фізичних і юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування.

На часі - нововведення для ФОПів ІТ-галузі. З-поміж пропозицій - створення спеціально для них п'ятої групи суб’єктів господарювання, які працюватимуть на спрощеній системі. Щоправда, як утілити це на практиці, наразі невідомо. Тим більше, що у такого кроку і в експертному середовищі, і в бізнесі, та й, схоже, у владі, багато противників. Нині більшість ФОПів ведуть діяльність на третій групі платників і сплачують 5% єдиного податку, 1,5% – військового збору і ЄСВ (22% від мінімальної заробітної плати). Пропонується, щоб ФОПи ІТ-галузі, які добровільно оберуть для себе п'яту групу, платили до бюджету 5% єдиного податку, 1,5% військового збору, ЄСВ (дві мінімальні зарплати), а також додатковий збір на розвиток людського капіталу. Ставка останнього – диференційована: починаючи з 2020 року – 1%, з 2021-го – 2, з 2022-го – 3, з 2023-го – 4, у 2024 – 2029-му роках – 5%. Тобто, якщо у короткостроковій перспективі такий підхід начебто доволі привабливий і не вельми обтяжливий для ІТ-ішників, то надалі він може призвести до надмірного податкового тиску на цю групу підприємців. “Така “реформа” є досить сумнівною та призведе до збільшення податкового тягаря, хоча й добровільного. А якщо ФОП не матиме чітких законодавчо виписаних гарантій, які надає запропонована нова група, то й сенсу переходити на неї немає”, - пише у цьому зв’язку Олег Добровольський.

4. Податкове “оновлення” за іншим напрямками: здобутки, плани, дискусії

Нагадаємо, цими днями набрали чинності деякі “точкові” зміни до Податкового кодексу України, які стосуються, здебільшого, вдосконалення адміністрування податків, а також унеможливлення застосування низки офшорних схем. Щоправда, окрім позитивних змін – на кшталт збільшення лімітів для ФОПів 1-3 груп, - з’явилися і новації, які, на думку частини представників бізнесу, можуть ускладнити їхнє життя. Йдеться, скажімо, про збільшення штрафів за виявлені податківцями порушення, розширення прав та “розмитість” відповідальності перевіряючих, підвищення деяких акцизів і рентних платежів. Докладніше – в матеріалі Укрінформу.

А серед інших “податкових” планів української влади, зокрема, такі:

1. Приведення податку на додану вартість (ПДВ) у відповідність до Директиви ЄС №112 “Про спільну систему податку на додану вартість”, його “синхронізація” із європейським. Мета - уникнення подвійного оподаткування, усунення факторів, що можуть призвести до викривлення умов конкуренції та фіскальних завад для вільного руху товарів і послуг.

Дмитро Дубілет
Дмитро Дубілет

2. Впровадження електронної акцизної марки для алкоголю і тютюну. В уряді розраховують за допомогою цього і деяких інших кроків “знову зробити ринки сигарет і алкоголю "білими". Адже зараз, за експертними оцінками, 50% алкоголю і 10% сигарет, які збувають в Україні, - “тіньові”. “Якщо вивести "на світло" хоча б половину тіньового ринку сигарет і алкоголю, отримуватимемо до бюджету додатково 5-10 мільярдів гривень на рік. Але ще більш важливо, що українці будуть менше труїтися або навіть вмирати від неякісної продукції, розлитої незрозуміло де", - наголошує міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет. Як повідомив урядовець у Фейсбук, стартує пілотний проєкт із впровадження електронної акцизної марки: шляхом нанесення на паперові марки спеціального штрих-коду. Таким чином, підробка стане неможливою.

Також в уряді обговорюють проєкт рішення щодо затвердження плану заходів з реалізації стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року. А торік, нагадаємо, в Україні впроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального й етилового спирту. Мета – забезпечення прозорого контролю над обігом цієї продукції та уникнення ухилення від сплати акцизних податків.

3. Зміни підходів до справляння податку на нерухомість. При оподаткуванні пропонується брати до уваги вартість нерухомого майна, а не його метраж. Це стане можливим після наповнення Бази угод з нерухомістю Фонду держмайна. Таким чином, вдасться уникнути “несправедливості”, коли власники нерухомості “на периферії” сплачуватимуть вищий податок, ніж жителі середмістя Києва. Водночас експерти застерігають від “перегинів”: ставки оподаткування мають бути поміркованими, так би мовити “посильними” для малозабезпечених власників “умовно дорогого” столичного житла.

Сергій Верланов
Сергій Верланов

4. Податкова амністія. Легалізацію активів через подання громадянами так званої “нульової декларації” зі сплатою певного відсотка до бюджету влада прогнозує вже на нинішній рік. Механізм, який має забезпечити українцям “фінансову індульгенцію” і “спокійний сон”, наразі обговорюють. Як і можливі ставки разового оподаткування. Пропозиції різні – приміром, декларування за чинною ставкою ПДФО (18%) + 1,5% військового збору. Або спеціальні знижені ставки: від 2-3% чи 5% до 8-10%. “Перевагу, на мою думку, варто віддати застосуванню поміркованої ставки. Тобто, одноразове декларування за ставкою 9-10% – хороший і справедливий сценарій”, - вважає керівник ДПС Сергій Верланов. І якщо такий механізм вдасться затвердити і спробувати застосувати, скажімо, у другому півріччі 2020-го, залучений додатковий фінансовий ресурс дозволить частково - а у разі втілення оптимістичного сценарію і повністю – компенсувати ймовірні бюджетні втрати, до яких можуть призвести інші податкові новації, зокрема, зниження ставки ПДФО і часткова заміна ППП на ПнВК. Таким чином, влада отримає “час на подумати”, аби визначитися з компенсаторами на 2021-2022 роки.

Завершальним же “акордом” податкової реформи має стати запровадження в Україні загального декларування. Воно не буде обов'язковим для всіх, але українці самі будуть у ньому зацікавлені. "Якщо ви платите податок за звичайною, базовою ставкою, можете не подавати декларацію. Але якщо подасте, отримаєте перерахунок податку за мінімальною ставкою. І держава поверне розписку про податок та, може, виплатить кешбек", - пояснив  Данило Гетманцев. Йдеться про плани з наближення податкової бази до об'єкта оподаткування (чистого доходу людини): коли із її загального доходу вираховуватимуть витрати на оренду житла, лікування, утримання літніх батьків, і навіть - на відпочинок в Україні.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-