Закладати у держбюджет 12 мільярдів від приватизації ризиковано - Пацкан

Закладати у держбюджет 12 мільярдів від приватизації ризиковано - Пацкан

Укрінформ
Голова Рахункової палати Валерій Пацкан вважає, що закладати у проєкт державного бюджету на 2020 рік мільярди гривень надходжень від приватизації державного майна – це ризик.

Про це він заявив, коментуючи проєкт закону про державний бюджет на 2020 рік, підготовлений Кабінетом міністрів до другого читання, повідомляє пресслужба відомства.

«Уряд передбачає у 2020 році отримати 12 млрд грн від приватизації державного майна, що на 7 млрд грн більше, ніж до першого читання. Котрий рік поспіль бюджет недоотримує кошти від приватизації держмайна. На цьому я неодноразово наголошував. За 9 місяців поточного року план виконано лише на 3%! При запланованих 13,4 млрд грн бюджет отримав лише 400 млн гривень. Тож закладати у держбюджет-2020 мільярдні надходження від приватизації – наступати на ті самі граблі. Рахункова палата наполягала і наполягає на якісному прогнозі показників державного бюджету», – зауважив Пацкан.

Він підкреслив, що у проєкті закону враховано можливість збільшення доходів бюджету за рахунок посилення заходів габаритно-вагового контролю, про що зазначала Рахункова палата. Ці надходження збільшено на 30 млн гривень.

Крім того, Кабінет міністрів підтримав низку пропозицій Рахункової палати, поданих до першого читання. Так, розподілено видатки на національну безпеку і оборону між головними розпорядниками бюджетних коштів, при цьому 39,5% цих видатків передбачається за бюджетними програмами Міністерства внутрішніх справ.

«Перед першим читанням у проєкті закону про державний бюджет частину видатків на національну безпеку і оборону не розподілено. Йшлося про майже 28 млрд грн, спрямованих на бюджетну програму Ради національної безпеки і оборони. Рахункова палата зазначала, що це посилює корупційні ризики унаслідок ухвалення неефективних управлінських рішень, "ручного" управління коштами за відсутності встановленого порядку розподілу. І наголошувала на необхідності розподілити видатки головним розпорядникам бюджетних коштів», - зазначив Пацкан.

Крім того, за його словами, вилучено бюджетну програму на суму 4 млрд грн на здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення, натомість ці кошти передбачено спрямувати на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників.

Читайте також: У Рахунковій палаті сказали, куди підуть гроші від легалізації грального бізнесу

Коментуючи проєкт основного кошторису країни на наступний рік, голова Рахункової палати також зауважив, що в умовах збільшеного прогнозу зростання економіки (уряд передбачає у 2020 році прискорення зростання реального ВВП з 3,3 до 3,7%), у законопроєкті розміри прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати залишаються без змін. Пацкан зазначив, що запропонований прожитковий мінімум у розмірі 2189 грн в 1,7 раза менший від його фактичного розміру. За даними Міністерства соціальної політики, фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у цінах вересня 2019 року становив 3678 грн.

Як повідомляв Укрінформ, у 2020 році доходи, одержані від великої і малої приватизації державного майна, мають становити 12 млрд грн, йдеться у підготовленому до другого читання проєкті бюджету-2020. За словами Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, велика і мала приватизація мають поповнити державний бюджет у 2020 році на 6 млрд та 6 млрд гривень відповідно.

Раніше у держбюджеті, який було сформовано до першого читання, очікувані надходження від приватизації становили 5 млрд грн.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-