Вересень-2019: насправді – тепла осінь для української економіки
Київ розраховує, що вже незабаром зможе на більш вигідних умовах залучати кошти на міжнародних фінансових ринках. Адже кредитні рейтинги України стабільно зростають. Позитивним сигналом для кредиторів та інвесторів буде й успішне продовження співробітництва з МВФ, про що розраховують домовитися найближчими тижнями. Є впевненість і в тому, що “не обміліє” потік іноземної валюти від українського агроекспорту, який є одним із важливих чинників стабільності гривні. Адже попит на нашу сільськогосподарську продукцію зростає. Певні “трабли” можливі лише через відсутність домовленостей з Росією про транзит блакитного палива. Але й у цьому питанні ще не все втрачено: “Нафтогаз” і Єврокомісія наступного тижня спробують домовитися із “політично” мотивованим російським “Газпромом”...
1. Рейтинги зростають — запозичення (сподіваємося) подешевшають
Одна із трьох провідних рейтингових агенцій світу - Fitch Rating - підвищила довгостроковий і короткостроковий кредитні рейтинги України в іноземній і національній валютах із B- (одна із найнижчих сходинок після переддефолтного стану (рейтинги від С до ССС+) до B (підтверджена платоспроможність, хоча і з високою ймовірністю економічних ризиків). Поступ, може, й не такий суттєвий, як нам би того хотілося (до рейтингу ВВВ-, що свідчить про “безумовний” задовільний рівень платоспроможності, ще 5 сходинок), але для країни, яка воює, доволі обнадійливий. Тим паче, що аналітики Fitch покращили прогноз подальшої динаміки рейтингу зі “стабільного” на “позитивний”. Це означає, що просунутися іще на одну-дві сходинки вгору країна зможе уже під час наступного перегляду кредитних рейтингів — за умови збереження внутрішнього налаштування на втілення реформ. Саме зі сподіваннями на виконання обіцянок нової влади щодо продовження зваженої макроекономічної політики, реалізації структурних реформ і конструктивної взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями у Fitch Rating і пов’язують подальше підвищення суверенних рейтингів нашої країни.
Як зазначається у прес-релізі агентства, велика популярність президента та контроль уряду і парламенту з боку його партії надають унікальні можливості для просування політики, орієнтованої на реформи. І це має стати гідним продовженням успішних кроків Києва в економіці, фінансовій сфері та банківському секторі, які передували нинішньому перегляду рейтингу. За висновками аналітиків Fitch Rating, Україна зуміла вчасно отримати доступ до зовнішнього фінансування, а також покращити макроекономічну стабільність і скоротити держборг. Позитивом експерти міжнародної агенції вважають швидке завершення періоду політичної невизначеності. Висока ймовірність продовження співпраці з МВФ (місія Фонду може приїхати до Києва вже цього тижня), як очікується, сприятиме доступу країни до офіційного та ринкового фінансування. А це — важлива передумова успішного виконання фінансових зобов’язань перед кредиторами у 2020-2021 роках і підґрунтя для подальшого економічного зростання.
“Підвищення рейтингу України свідчить про зростання довіри до нашої країни, зменшення ризиків, пов'язаних із кредитоспроможністю, а також означає зниження вартості запозичень”, - прокоментувала новину міністр фінансів Оксана Маркарова.
“Чим вищий рейтинг країни, тим більше охочих вкладати кошти в її економіку й укладати контракти про співпрацю з її компаніями. До того ж, рейтинги впливають на вартість грошей, які країна може залучати як позички на міжнародних фінансових ринках, - пояснює виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, - Судіть самі, зовнішній борг України не перевищує 70% валового внутрішнього продукту. При цьому у світі чимало держав, чия заборгованість у рази перевищує обсяги їхніх ВВП. Приміром, Японія має 250% боргу! І ніхто не каже, що японцям тяжко жити. Тому що Токіо залучає позики на міжнародних фінансових ринках під фантастично низький відсоток – 0,5% річних. А Україна через свою слабку економіку і низькі рейтинги може розраховувати на отримання лише дуже дорогих кредитів — під 7-10%”.
З-поміж факторів, які можуть окремо або разом вплинути на підвищення рейтингу нашої країни в майбутньому, у Fitch Rating називають: 1. Збільшення міжнародних валютних резервів та забезпечення гнучкості зовнішнього фінансування; 2. Удосконалення структурних показників, таких як стандарти державного управління; 3. Перспективи більш стрімкого економічного зростання при збереженні покращеної макроекономічної стабільності; 4. Подальше зменшення державного боргу та поліпшення його структури.
2. Україна накопичує газ на зиму й готується до “транзитних” переговорів
У вітчизняних підземних газосховищах зберігається вже понад 18,7 мільярдів кубометрів блакитного палива. Це - найбільші запаси за останні 7 років. Приміром, на цю дату торік Україна мала “в загашнику” лише трохи більше 15 мільярдів “кубів”. І, як запевняють, у прес-службі НАК “Нафтогаз України”, нинішній показник — не межа. Закачування стратегічного ресурсу (по 78 мільйонів “кубів” на добу) триває. За таких темпів до 15 жовтня (офіційна дата старту опалювального сезону) країна зможе при потребі накопичити іще майже 3 мільярди “кубів” газу. Водночас “для забезпечення сталого проходження осінньо-зимового сезону 2019/2020 років необхідно накопичити в ПСГ близько 20 мільярдів кубометрів палива", - нагадали у "Нафтогазі". Як відомо, нині на європейському ринку склалися доволі “привабливі” для споживачів ціни на газ, чим і поспішає скористатися Україна. Тож цими днями обсяги імпорту газу з боку Європи перевищили 69 мільйонів кубометрів на добу. Це — також рекорд, - запевнив гендиректор ТОВ "Оператор ГТС України" Сергій Макогон. Влада обіцяє, що свою “вигоду” від сприятливої цінової ситуації матиме і населення. Приміром, за словами голови комітету Верховної Ради з питань енергетики і житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, у вересні вартість блакитного палива для українців знизиться орієнтовно на 115 гривень за тисячу кубометрів. Тобто, газ коштуватиме приблизно 4500 гривень (без ПДВ і вартості транспортування). Остаточну ціну ресурсу у своєму регіоні кожен може визначити самостійно, додавши до 5400 гривень (вартість тисячі “кубів” з ПДВ) тариф, наведений у таблиці:
Загалом же, як наголосив Андрій Герус, за оcтанні 5 місяців вартість блакитного палива для побутових споживачів в Україні знизилася на 30%. Тим часом АТ "Укртрансгаз" відзвітувало про виконання 85% робіт з ремонту і модернізації об’єктів газотранспортної в рамках підготовки країни до роботи в осінньо-зимовий період. Основні труднощі та ризики пов’язані із можливим повним припиненням російським “Газпромом” транзиту палива українською територією з 1 січня 2020-го. Нагадаємо, раніше в “Укртрансгазі” запевнили: вітчизняна ГТС готова до такого сценарію. Для цього було модернізовано 5 компресорних станцій. “Це дасть можливість у випадку часткового чи повного припинення транзиту забезпечувати безперебійне газопостачання для українських споживачів східних і південних регіонів шляхом транспортування блакитного палива з європейських країн і з ПСГ на заході України”, – йдеться у повідомленні оператора газотранспортної системи. Як наголошується, “Укртрансгаз” втілив усі необхідні технічні й регламентні рішення для створення надійної реверсної схеми, вона готова до роботи у штатному режимі і може бути активована за першої ж необхідності.
Нагадаємо, поки що доля транзиту російського палива українською ГТС після завершення дії нинішнього контракту (з 1 січня) залишається невизначеною. Наприкінці наступного тижня (19 вересня) мають відбутися тристоронні газові переговори за участю України, Євросоюзу й Росії. Це підтвердив віце-президент Європейської комісії, єврокомісар з питань енергетики Марош Шефчович. "Переконаний, що прогрес у перемовинах стане потужним позитивним сигналом для ринку, а також для споживачів напередодні зимового сезону".
Хоча експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев не вірить, що з Москвою, яка готова жертвувати навіть власними економічними інтересами заради збереження політичного тиску на Україну, вдасться домовитися про підписання нового транзитного контракту. Тож вже з 1 січня Київ і справді може стикнутися із проблемою зниження тиску у газовій “трубі”. “Москва активно готується до такого сценарію, – переконаний експерт. – Свідченням цьому – підготовчі дії, до яких вдається Росія. Мова і про наповнення, як-то кажуть, “під зав’язку” підземних газосховищ у Європі, і про укладання додаткових угод з європейськими споживачами на випадок форс-мажору – в тому числі, з можливістю постачання російського скрапленого природного газу морським шляхом. Відповідні потужності, хоча й обмежені, в РФ уже є”. Що може протиставити цьому Україна? Серед першочергових заходів – накопичення якомога більших запасів палива у вітчизняних ПСГ, чим і займається нині НАК “Нафтогаз”. Також Київ мав би подбати про укладання гарантійних угод щодо фізичного реверсу газу із європейського напрямку (обсягом приблизно 5 мільярдів “кубів”). “Зараз ми закуповуємо газ винятково на вільному ринку. Але взимку “зайвого” палива там може й не бути, – пояснює Геннадій Рябцев, – Тому потрібно домовитися про обопільні гарантії: з боку європейських трейдерів – про резервування для нас відповідних обсягів газу, і запевнення з боку Києва – в тому, що ми обов’язково викупимо законтрактоване паливо”. Третім пунктом плану, за словами експерта, має бути затвердження алгоритму дій усіх учасників ринку у випадку зниження тиску у нашій ГТС.
3. Україна “знімає” Європу з російської “зернової голки”
З початку року Україна, за даними Державної фіскальної служби, отримала за продану закордон пшеницю майже $1,9 мільярда. Найбільшими споживачами нашого збіжжя були Єгипет ($372 мільйона), Індонезія (понад $235 мільйонів) та Бангладеш (майже $202 мільйони). Ще більше наші аграрії і трейдери заробили на продажу кукурудзи: експорт цієї культури приніс уже майже $3,7 мільярда. До півмільйона “зелених” наближається виручка від збуту іноземним споживачам ячменю. Ще майже $60 мільйонів українські аграрії заробили на експорті борошна. Найбільші споживачі цієї продукції - Об’єднані Арабські Емірати, Китай і Сінгапур. При цьому йдеться про збільшення обсягів постачання продукції як минулорічного, так і нового врожаю. Скажімо, з початку нинішнього маркетингового року (з 1 липня), за даними Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Україна експортувала понад 10 мільйонів тонн зернових, на 47% більше, ніж за такий же період торік. І на вирощену нашими аграріями продукцію чекають не лише на ринках Азії й Північної Африки. Тішить, що, за даними Єврокомісії, за два перші місяці нового маркетингового року імпорт української м'якої пшениці до країн ЄС зріс більш ніж ушестеро. Таким чином, Україна стала основним постачальником такого збіжжя до Євросоюзу (з часткою 42% від загального обсягу тамтешнього імпорту), потіснивши Росію. Загалом же зовнішньоторговельний обіг товарами АПК між Україною і державами ЄС продовжує зростати. За результатами 2018 (календарного) року він збільшився на 11,4% і сягнув понад $9 мільярдів. При цьому в агросфері, на відміну від загального товарообігу, ми маємо позитивне зовнішньоторговельне сальдо: український аграрний експорт – $6,3 мільярди, імпорт “харчів” з ЄС – $2,7 мільярда.
Вітчизняні експортери не забувають і про вже згадані ринки Північної Африки та Близького Сходу – з доволі високим попитом і зручними логістичними маршрутами.
Перспективним (зважаючи на постійне зростання чисельності населення та рівня його добробуту) для наших аграріїв є і китайський ринок. “Незважаючи на те, що в Китаї доволі складна процедура сертифікації, більшість наших “зацікавлених” товаровиробників її пройшли. Китайський ринок справді перспективний, але доволі складний, і працювати там треба не виходячи з одномоментних переваг, а вибудовуючи довготривалу стратегію”, – наголошує заступник директора інформаційної компанії “ПроАгро” Марія Колесник. Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо того, чи зможе Україна скористатися шансами посилити позиції на ринку КНР у зв’язку з черговим витком “торговельної війни” між Китаєм і США, експерт зазначила: “Від протистояння між Пекіном і Вашингтоном в аграрній сфері найбільше виграє Бразилія, оскільки саме її соєю заміщуються поставки зі Сполучених Штатів Америки”. Ні за обсягами вирощування цієї культури, ні за доступністю та вартістю маршрутів постачання ми, на жаль, не можемо конкурувати з цією латиноамериканською країною”. Натомість Україна повинна оперативніше реагувати на кон’юнктурні зміни, які відбуваються на більш наближених до нас географічно ринках, де віддають перевагу споживанню тих видів продукції, які вирощують і переробляють наші аграрії й промисловці, зокрема - згаданої вже пшениці чи завжди популярної й високоприбуткової (хоча й “обтяжливої” для ґрунтів) кукурудзи, – вважають експерти. А ще краще — переорієнтовуватися на експорт продукції з високою доданою вартістю, нарощуючи можливості вітчизняної переробної галузі.
Владислав Обух, Київ
