Банки компенсуватимуть втрати жертвам шахрайств із “кредитками”
20 травня в Україні – День банківських працівників. І чи не вперше за останні роки трудівники “кредитно-депозитних” ланів зустрічають професійне свято в умовах мінімальних ризиків для вітчизняної банківської системи, “зразкової” поведінки національної валюти на міжбанківському, готівковому і “чорному” ринках, зростання прибутковості фінансового сектору та підвищення рівня довіри до нього із боку населення, свідченням чому – суттєве нарощування обсягів депозитів. Більше трьох місяців в країні діє Закон “Про валюту і валютні операції”, у рамках якого, як повідомляв Укрінформ, регулятор вдається до нових кроків із лібералізації цього сегменту банківського сектору та дерегуляції фінансово-банківської системи країни загалом.
Але... Є сумніви, що “сонячна погода” у цій царині запанувала надовго. Як стверджують в НБУ, найближчим часом на нас, ймовірно, чекають і “неприємні грози”, викликані, зокрема, низкою судових рішень, пов’язаних із оцінками законності націоналізації “Приватбанку”, а також деякими неоднозначними політичними заявами. Нацбанк і уряд готові протидіяти цьому – як у юридичній площині, так і в інформаційній сфері. Регулятор, зокрема, створює спеціальний сайт, присвячений загрозам своїй інституційній незалежності. А ще в НБУ готуються посилити відповідальність банків за шахрайські оборудки з платіжними картками клієнтів і звітують про активізацію банківського сектору, підвищення прибутковості фінустанов, пожвавлення кредитування і збільшення обсягів депозитів населення. Про це та інше – в огляді “банківських” новин – “святкових” і тих, що, як-то кажуть, “зі сльозами на очах”...
Банки зобов’яжуть повертати клієнтам кошти, зняті з карток шахраями
Національний банк планує запровадити додаткові вимоги щодо випадків оскарження клієнтами переказів коштів, які ними не здійснювалися, – інформує прес-служба регулятора. Проект відповідної постанови НБУ винесли на громадське обговорення. Зауваження та пропозиції прийматимуть до 17 червня на поштову і електронну адресу Нацбанку (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, Національний банк України, Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку, чи: 22SPRA@U1H0 або press@bank.gov.ua.)
Проектом постанови, зокрема, передбачено, що після отримання від користувача повідомлення про несанкціонований ним платіж із “кредитки”, банк повинен не пізніше наступного робочого дня відновити залишок коштів на рахунку. Щоправда, йдеться лише про випадки, коли банк не зможе довести неправомірність дій користувача.
“Користувач несе всі збитки, пов’язані з переказами, що ним оскаржуються, якщо банком доведено, що саме дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції”, – йдеться у повідомленні.
При цьому банк матиме право взагалі не повертати гроші у сумі до 20 неоподатковуваних мінімумів (приблизно 350 гривень), якщо переказ (платіж) був здійснений втраченою/викраденою або неправомірно використаною карткою – у випадку, коли користувач повідомив про її втрату чи викрадення уже після здійснення такого переказу. Окрім того, регулятор планує осучаснити порядок емісії електронних платіжних засобів та операцій з їх використанням відповідно до міжнародної практики здійснення розрахунків.
Українські банки: прибутки і депозити зростають, кредитують лише населення
У І кварталі 2019-го вітчизняний банківський сектор отримав рекордні прибутки, фінустанови продовжували нарощувати кредитування фізичних осіб та інтенсивно залучати депозити населення. Помітно зросла операційна ефективність банків, зокрема державних. Про це йдеться в "Огляді банківського сектору", оприлюдненому цими днями НБУ.
Як зазначається, обсяги кредитування фізичних осіб у порівнянні із першим кварталом минулого року зросли на третину. При цьому дедалі більше користувачів і фінустанов віддають перевагу кредитам у національній валюті – без жодної “прив’язки” до долара чи євро. Тож “рівень доларизації роздрібних кредитів знизився до 29,2%”, – йдеться у звіті регулятора. Частка непрацюючих кредитів, за його даними, також знизилася. Проте, радикально ситуацію це не змінило – більше половини банківських кредитів вважаються “проблемними”. Відповідно, пов’язані із цим ризики банки закладають в умови нових кредитних договорів. У результаті реальна вартість кредитування фізичних осіб залишається однією з найвищих у світі – щонайменше 40% (або й 90% річних).
А ось ставки за депозитами із лютого почали знижуватися. Щоправда, наразі мляво – лише в межах 1%. В середньому – до 15,5% річних (за 12-місячними вкладами фізосіб у гривні). У річному обчисленні обсяги вкладів українців у державних і комерційних банках у національній валюті зросли на 15%, що відповідає темпам попередніх двох років. Водночас доларизація депозитів знизилася до 46,3%. Наші співвітчизники продовжують надавати перевагу короткостроковим вкладам на вимогу: у І кварталі частка нових гривневих депозитів, розміщених на рахунках терміном до 3 місяців, становила 52,4%. Надалі, як очікують в НБУ, темпи припливу депозитів до банківського сектору залишатимуться на такому ж рівні – принаймні, до кінця року.
Ще один розділ аналізу експерти присвятили фінансовим результатам діяльності банків та їх операційній ефективності. Виявляється, у І кварталі чистий прибуток банківського сектору зріс у півтора разу, якщо порівняти із таким же періодом минулого року – майже до 13 мільярдів гривень. За оцінками Національного банку, сектор і надалі зберігатиме високу прибутковість завдяки зростанню попиту на банківські продукти.
Утім, голова Експертно-аналітичної Ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук вважає, що без відновлення повноцінного кредитування реального сектору економіки ефективність вітчизняної банківської системи, попри позитивну динаміку, залишатиметься низькою.
І одним з головних ґанджів експерт вважає згадану у звіті НБУ величезну кількість “проблемних” кредитів. Адже це, за його словами, не лише призводить до додаткового навантаження на добросовісних позичальників, котрі змушені сплачувати “захмарні” відсотки, не тільки заважає банкам ефективно працювати, а і формує “видимість” успішної роботи. “Справа в тому, що за останні роки більшість банків сформували резерви для мінімізації ризиків “проблемних” позик. Тепер необхідності поповнювати ці резерви немає. Таким чином, фінансові показники нібито поліпшуються – банки не демонструють збитків, як це було раніше”, – пояснює експерт. Також, за його словами, не додає оптимізму і те, що банки замість повноцінного кредитування “зациклились” на наданні споживчих позик із дохідністю до 100%. І проблема не лише у тому, що більшість позичених коштів українці витрачають на придбання імпортних товарів, “підтримуючи зарубіжного виробника”, а й у тому, що своїм попитом вони “розхолоджують” банки, яким не треба “перейматися” кредитуванням реального сектору економіки. До того ж, як свідчить практика, у разі погіршення економічної ситуації люди перестають платити за кредитами, і “витягувати” із них кошти стає доволі складно.
“Аж ніяк не стимулює банки кредитувати промисловість та бізнес і політика “утримування” високої вартості грошей, які держава і НБУ позичають для своїх потреб, – продовжує Борис Кушнірук. – Навіщо банкірам ризикувати і “зв’язуватися” із малим чи середнім бізнесом, коли можна простіше й без ризиків заробити на облігаціях внутрішньої державної позики чи на депозитних сертифікатах НБУ? Така модель банківської активності викликає у фахівців заперечення, адже не стимулює розвитку”.
Навпаки, як вважає економіст, такі особливості роботи наших банків можуть посилити вплив ймовірної нової світової фінансової кризи. Адже через відсутність кредитування українська економіка не встигне “наростити м’язи” після затяжного падіння. Тож усе ще залишатиметься сировинною і залежатиме винятково від цін на світових сировинних ринках. Аби запобігти цьому, уряд і регулятор мають негайно вжити заходів для відновлення кредитування реального сектору економіки, – вважає Борис Кушнірук.
Нацбанк вступає в “інформаційну війну” з олігархами
Окрім офіційного Інтернет-представництва, Національний банк України заснував іще один інформаційний ресурс – спеціалізований сайт, на якому планує узагальнювати відомості щодо потенційних загроз для незалежності регулятора і банківської системи країни загалом. Мета – інформування суспільства про те, "як політики і олігархи намагаються викривити історію і спотворити сприйняття реальності, щоб підлаштувати майбутнє на свою користь", – йдеться у повідомленні прес-служби НБУ. У відомстві не приховують, що поштовхом для створення нового ресурсу стали нещодавні судові рішення на користь колишніх власників “Приватбанку”. На сайті можна детально ознайомитися із перебігом резонансних судових розглядів та із заходами, які регулятор вживатиме для захисту інтересів держави. Також незабаром з’явиться перелік інших сумнівних (як вважають в НБУ) і потенційно небезпечних для банківської системи країни судових рішень, позовів та політичних заяв. Станом на 20 травня, як зазначається, зафіксовано щонайменше 10 “небезпечних” висловлювань олігархів, 5 політичних заяв, 7 судових рішень і 6 позовів, які загрожують незалежності Центробанку. Загалом же, як наголошує прес-служба регулятора, нині в Україні тривають майже півтисячі судових процесів, які так чи інакше стосуються діяльності НБУ.
"Це лише штормове попередження. Справжній шторм накриє всю Україну, якщо проігнорувати ознаки грози, про які вже говорять провідні рейтингові агенції, міжнародні організації та учасники світового фінансового ринку", – додали у Нацбанку. Відповідно до заяви НБУ, у разі втрати незалежності Національного банку на Україну чекатимуть стрімка інфляція, різкі курсові коливання, повернення репресій на валютному ринку, зростання безробіття, втрата вкладниками заощаджень та недовіра іноземних партнерів. Серед загроз, "які насуваються", в НБУ назвали заяви олігархів Олега Бахматюка (щодо нібито незаконних дій регулятора при проведенні очищення банківської системи у 2015-2016 роках і “злочини Валерії Гонтаревої) та Костянтина Жеваго (про нібито маніпуляції НБУ й Мінфіном з економічною статистикою), а також реєстрацію у парламенті постанови щодо звільнення глави НБУ Якова Смолія.
Владислав Обух, Київ
