Гривня “кріпиться” в очікуванні виборів президента

Гривня “кріпиться” в очікуванні виборів президента

Аналітика
Укрінформ
На валютному ринку поки немає факторів, які можуть його суттєво дестабілізувати. Крім двох непрогнозованих чинників: політичного і емоційного

Як можемо бачити по валютних коливаннях поточного тижня, долар майже півтора місяці “терпів” зміцнення гривні, але нарешті різко "відіграв” у неї майже 40 копійок – з 26,30 грн/долар до 26,70. Аналітики стверджують, мовляв, спочатку явно занервував готівковий ринок. Власники обмінників давно мріяли відштовхнутися від валютного “дна” і тому при перших ознаках коливань на міжбанку хутко виставили готівкові котирування в межах 26,85-27,00. І не прогадали, оскільки експортери та інші продавці валюти на міжбанку теж не поспішали укладати угоди, притримуючи валюту. Фактор наближення виборів та гучні політичні пристрасті навколо цього процесу сьогодні психологічно працюють проти гривні. Та й ліквідність в банківській системі залишається на дуже високому рівні. На ранок середи – коррахунки банків налічували близько 59,3 млрд гривень, що дає спекулянтам ресурс для розкачування курсу. Хоча український експорт забезпечує надійний притік валюти на ринок. Тому поки маємо привід для спокою лише у короткостроковій перспективі.

Курс гривні нині – як яскравий результат ринкового балансу

Після незначного послаблення гривні на початку 2019 року ситуація на валютному ринку змінилася на протилежну – курс гривні зміцнювався упродовж останніх тижнів. Від початку року під впливом ринкових факторів станом на 7 березня офіційний курс гривні зміцнився на 4,4% до 26,48 гривень за долар США. Зокрема, лише з початку березня – на 1,4%. За даними НБУ, таку ситуацію на валютному ринку в першу чергу зумовлює сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура для товарів українського експорту (зокрема, аграрної і металургійної продукції) і стабільні надходження експортної виручки. Ці та інші фактори разом забезпечили переважання пропозиції валюти над попитом на міжбанківському валютному ринку. І, відповідно, призвели до прогнозованого зміцнення гривні.

Поточна сприятлива ситуація на валютному ринку дає можливість Нацбанку поповнювати міжнародні резерви без особливого впливу на напрямок руху курсу гривні. Від початку року станом на 7 березня чиста купівля валюти Національним банком становить близько 700 млн дол. США, із них більше 200 млн дол. США – за перший тиждень березня. “Коливання курсу у бік зміцнення (і невеликий “відкат”, що стався на цьому тижні), є здоровою реакцією ринку на постійні зміни економічної ситуації”, – вважають в НБУ. І попереджують, що під впливом зміни балансу попиту-пропозиції курс національної валюти в різні періоди може як посилюватися, так і послаблюватися.

Богдан Данилишин
Богдан Данилишин

Голова Наглядової ради НБУ Богдан Данилишин від себе прокоментував: “Внутрішніх факторів я бачу три. По-перше, рекордний урожай зернових в Україні в поточному маркетинговому році – валовий збір зерна в 2018 році склав 70,1 млн тонн (у порівнянні з 62 млн т у 2017 році). Значна частина сільгосппродукції України експортується. Валютна виручка надходить у країну, половина її продається на міжбанківському валютному ринку, що формує пропозицію валюти, створюючи умови для стабільності курсу гривні і навіть її зміцнення. Та й ціни на ринку зернових перебувають на відносно високому рівні (значною мірою через посуху в Австралії).

По-друге, за перший місяць 2019 року іноземні інвестори за рахунок покупки гривневих ОВДП майже вдвічі наростили обсяг вкладень в українські державні облігації (на 5,448 млрд. гривень). Для цього нерезиденти заводять в Україну валюту і продають її на міжбанківському валютному ринку, тим самим збільшують пропозицію іноземної валюти.

По-третє, на відміну від зим 2016-2017-го і 2017-2018 років уряд проявив помірність у витрачанні коштів держбюджету наприкінці 2018 роки (протилежний приклад – за грудень 2017 року залишок коштів уряду на єдиному казначейському рахунку зменшився в 10,6 разів, результатом чого було серйозне зниження курсу гривні в грудні 2017–січні 2018 року). Сподіваюся, перший практичний крок у плані підвищення координації фіскальної та монетарної політики зроблений”.

Аби політичне раллі не “злетіло” з котушок

Багато хто очікував, що напередодні виборів гривня буде дестабілізуватися – хтось буде тікати з нашого ринку з мішками грошей, що призведе до падіння гривні. Але цього не сталося. “Як я й припускав, ці вибори будуть найдорожчими в Україні – під президентські на ринок “зайде” близько 1 млрд доларів і ще стільки ж під парламентські: на агітацію, зовнішню і телерекламу. А ми ж розуміємо, що кандидати гроші в гривні, зазвичай, не зберігають. І, відповідно, всі витрати на вибори йдуть з валюти в гривню”, – пояснив засновник інвестиційної компанії Hugs.Fund Ерік Найман у своєму відеоблозі.

Згадаймо, січень починався з курсу 27,5 грн/долар. Потім було невелике зростання, обумовлене “виходом” на ринок в кінці року бюджетних виплат з Казначейства, але цих грошей було не дуже багато, тому до кінця січня ситуація знову повернулася до позначки 27,5. Після чого ми бачимо різке зміцнення гривні в перших числах лютого до 26,7 грн/долар, а в березні й до 26,30.

Курс долара на міжбанківському ринку 13 березня 2019 року / Дані: minfin.com.ua
Курс долара на міжбанківському ринку 13 березня 2019 року / Дані: minfin.com.ua

“Частково ситуацію стабілізувала щоденна купівля Нацбанком 15 млн доларів, але тенденція до зміцнення поки залишається в силі”, – каже Найман. Саме через те, що валютний ринок активно наповнюється валютою – окрім експортної виручки ще “кандидатськими” доларами. А також валютою у вигляді міжнародної допомоги (буквально в останніх числах лютого Україна отримала від Заходу ще 500 млн доларів) та валютою, яку нерезиденти потратили на купівлю вітчизняних ОВДП, номінованих у гривні. Якщо на початок року вони конвертували доларів на 6 млрд грн, то на 1 лютого – вже 11,7 млрд грн. У березні ж нерезиденти зменшили темпи купівлі ОВДП і завели на вітчизняний валютний ринок лише мільярд з “хвостиком”.

“На ринку поки немає ознак, що може його серйозно дестабілізувати. Крім одного: якщо раптом після першого туру президентських виборів не почнеться дестабілізація політична. Ось в цей момент на валютному ринку можуть виникнути нюанси. Іноземці-власники ОВДП почнуть нервувати, населення теж, і в цілому це може похитнути ринок. Але я думаю Нацбанк зможе утримати ситуацію. По-перше, у нього досить валютних резервів для утримання курсової стабільності (вже $20,2 млрд. – Авт.). По-друге, відчувається велике бажання утримувати цю стабільність хоча б до парламентських виборів восени 2019 року. Тому я переконаний, що найближчим часом на валютному ринку гривня буде більш-менш стабільною з легкої тенденцією до зміцнення. Деяка нервозність виборів забезпечить курс в межах 27 гривень за долар. Якщо ж все минеться спокійно, то влітку ми знову зможемо побачити курс 26,5 грн/долар. А можливо й “міцніше”, – припускає Ерік Найман.

Аналітики звертають увагу на те, що хоча зовнішньоекономічна кон'юнктура дозволила останні три роки утримувати курс в середньому на рівні 25-27 грн/долар, доходи Держбюджету розраховані за значно вищим курсом. То чи варто турбуватися про виконання державного кошторису? “Основні статті, за якими зазвичай не виконується дохідна частина бюджету – це митниця, ПДВ на імпорт і ввізне мито. В середньому за рік курс розрахований і закладений в бюджеті 29,30 грн/долар, а за фактом він - 26,30 грн/долар (-3 грн). Тому коли з серпня-вересня почнеться сезонна девальвація, уряд і, можливо, НБУ особливо їй опиратися не будуть, оскільки це допоможе виконувати доходи бюджету, які залежать від курсу долара на 40%", – підкреслив економічний експерт Віктор Скаршевський.

Шальки світових економічних терезів – куди хитнеться ставка ФРС

Щоб більш глобально розуміти, як може розвиватися ситуація на вітчизняному валютному ринку, варто поглянути на те, що робиться сьогодні у світі. За словами експертів, на міжнародних ринках продовжується зростання цін на ризикові активи – а це явний передвісник надування інвестиційної “бульбашки” та, якщо вона “лусне”, майбутньої кризи.

Ерік Найман
Ерік Найман

“Наприкінці березня в США відбудеться засідання Федеральної резервної системи (ФРС). Воно буде дуже важливим, – стверджує Ерік Найман. – Якщо ФРС підніме облікову ставку – це означатиме, що загальносвітовий “курс” на кризу триває. Якщо американські банкіри не піднімуть облікову ставку і зроблять заспокійливу заяву з прогнозами її розміру на весь 2019 рік, тоді ми можемо в деякій мірі розслабиться. Принаймні загроза світової кризи відійде ближче до кінця 2019 року – початку 2020-го”.

Тобто зараз світова економіка перебуває фактично на шальках терезів. І все залежить від монетарної політики світових центральних банків, які змагаються у тому, чия ж політика буде мягшою. Не секрет, що наразі макроекономічна ситуація в Європі в цілому гірша, ніж в США. Загалом ціни на нерухомість, автомобілі в світі знижуються, але м'яка монетарна політика допомагає зараз світовій економіці. Раніше були відчуття, що криза світової економіки почнеться з Китаю, і експерти поки залишаються при цій думці, що це найбільш вразлива й слабка ланка в світовій економіці. Але, може, щось змінитися.

Марина Нечипоренко. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-