Кредити бізнесу: ще не гарячі пиріжки, але вже близько

Кредити бізнесу: ще не гарячі пиріжки, але вже близько

Аналітика
1595
Ukrinform
Найчутливіший сегмент економіки – малий бізнес – перестав боятися кредитів. Аби не наврочити...

Держстат відрапортував про те, що українська економіка пришвидшила зростання з 3,1% (у І кварталі) до 3,8% у ІІ кварталі в річному вимірі. Для непідготовленого читача ця новина могла б стати приємною несподіванкою, а от фінансисти про неї вже здогадувались. Адже через їхні руки проходять ті, хто, по суті, це зростання забезпечує – вітчизняні бізнесмени, що не бояться інвестувати в розвиток своєї справи. Останнє опитування щодо умов кредитування, яке Нацбанк провів у квітні цього року, зафіксувало: в І кварталі 2018 року попит бізнесу на кредити зростав, особливо з боку малого та середнього бізнесу (МСБ). І цей приріст становив близько 20% (рік до року. – Ред.) – підприємці потребували оборотного капіталу та капітальних інвестицій. Лідерами стали невеликі підприємства переробної промисловості, сільського господарства, а також оптової та роздрібної торгівлі. Причому 76% опитаних Нацбанком банкірів очікують, що тенденція утримається й наступного року.

Банки «обпеклися» на молоці, тепер дують на воду малого бізнесу

Між тим, пояснюючи причини інтересу банкірів до МСБ, директор департаменту фінансової стабільності Національного банку України Віталій Ваврищук зазначив: “Ми бачимо, що в секторі сформувалась одна дуже чітка тенденція: оскільки в недалекому минулому всі без винятку банки “обпеклися” на кредитуванні великих корпорацій, їх природна реакція – піти в сегмент МСБ. Там менші ризики та більш висока диверсифікація як за регіонами, так і за секторами економіки”.

Згідно з оцінками НБУ, сьогодні сегмент мікро-, малого та середнього бізнесу дійсно має величезний потенціал для банківської системи, і на початку кредитні портфелі можуть подвоюватись кожні три-чотири роки. Однак у Нацбанку побоюються, що сукупні очікування банків щодо кредитування цього ринку дещо завищені. Мовляв, це загрожує неправильним сприйняттям фінустановами потенціалу ринку, а також суттєвою недооцінкою ризиків.

Укрінформ поцікавився у банкірів, чи насправді це так. Спостереженнями поділилась Наталя Буткова-Вітвіцька, директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку. Останнім часом банк активно змінює своє позиціонування на ринку з “ощадно-комунального” на універсальний. Зокрема, за приростом кредитування малого і середнього бізнесу він вже входить до ТОП-5 банків – цього року кредитний портфель Ощадбанку зріс на 1,2 млрд. грн. Рік тому банк запустив національну програму підтримки підприємництва «Будуй своє». Ми поцікавились у Наталії Буткової-Вітвіцької, хто ж ті люди, які не бояться сьогодні брати в борг кредити на розвиток бізнесу під чималенькі 20%.

Підприємці, які сьогодні приходять до нас по кредити, не бояться рости й розвиватись”

Протягом 2017-го та трьох кварталів 2018 року НБУ фіксує збільшення попиту на всі види корпоративних кредитів, і найбільше серед малого та середнього бізнесу. Це так?

– Наш банк почав активно кредитувати малі й середні підприємства у 2017 році, і ось вже протягом 2018-го ми спостерігаємо триразове підвищення кількості заявок на такі кредити (в порівнянні місяць до місяця). Якщо ж подивитись на результати в цілому, то з 1 січня по 1 вересня 2018-го порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги кредитування зросли вп’ятеро – з 270 млн. до 1,2 млрд. грн. До речі, портфелі МСБ ТОП-10 банків сукупно за цей період зросли на 18 млрд. грн. Тобто ми йдемо слідом за ринком, на якому сьогодні присутній величезний попит. У відповідь на нього в Ощадбанку запущено кілька спеціальних програм.

Наталя Буткова-Вітвіцька
Наталя Буткова-Вітвіцька

Окрім звичайних варіантів кредитування бізнесу, на сьогодні діє спеціальна програма мікрокредитування “Будуй своє” (кредит до 5 млн. грн., кредити до 250 тис. грн. можливі без застави). Її особливість у тому, що ми враховуємо всі види доходів підприємця, аналізуємо його діяльність «вживу», з виїздом на місце ведення бізнесу, спрощуємо вимоги до застави та пакета документів. Цікаво, що за час дії цієї програми ми майже не маємо прострочень (у цьому портфелі 50% кредитів строком до року), і це дуже тішить. Будемо спостерігати далі: якщо тенденція збережеться, то ми зможемо запропонувати ще більш лояльні умови для позичальників.

Також в Ощадбанку є численні партнерські програми з міжнародними фінансовими донорами та імпортерами обладнання, техніки, автомобілів. За умовами співпраці партнери або надають знижки, або ж компенсують частину відсотків позичальнику, який купує їх обладнання в кредит через наш банк. Співпраця з партнерами надає гарантію справедливої вартості та якості застави. Такі програми досить популярні, тому що дають можливість знизити вартість кредиту для клієнта до рекордно низьких ставок – 1-5% річних. Наприклад, ним дуже часто користуються садівничі господарства.

У рамках партнерських програм в 2018 році банк видав 94 млн. грн. кредитів. Це 33% від усіх наших кредитів на придбання транспорту, техніки та обладнання.

Ми як державний банк також активно працюємо з державними програмами підтримки аграріїв, за якими держава компенсує частину відсоткової ставки або суми кредиту для різноманітних агропроектів. Так, до учасників програми висуваються чіткі критерії, але якщо підприємець під них підпадає, то може розраховувати на суттєве здешевлення кредитних ресурсів та повернення до 40% кредитних коштів. У рамках цієї програми надано кредитів на суму 69 млн. грн. Клієнти банку – аграрії одержали 117 млн. грн. державної компенсації за придбану через Ощадбанк вітчизняну сільгосптехніку (зокрема, фермери отримали компенсацію на суму 8 млн. грн). Це 42% від загальної суми компенсації, яку отримали взагалі українські аграрії в поточному році.

Ще є муніципальні програми кредитування, коли муніципалітети надають компенсацію відсоткових ставок на реалізацію проектів, цікавих для даного регіону. Наприклад, у Вінниці муніципалітет компенсував частину відсотків за п’ятьма кредитами МСБ у сфері комунального господарства міста.

Власне, всі ці програми і сприяли нарощенню кредитного портфеля МСБ.

Які головні чинники попиту? На що переважно беруть кредити вітчизняні підприємці?

– Здебільшого купують нове обладнання та техніку, поповнюють оборотні кошти. Якщо подивитись на структуру нашого портфеля, то 50% його становлять кредити підприємств агропромислового комплексу, 15% – переробної галузі та 15% – торгівлі. Ще 20% – інші промислові галузі та сфера послуг. В цілому десь 60% усього портфеля – виробники.

Основне спостереження: підприємці, які сьогодні приходять до нас по кредити, не бояться рости й розвиватись. У них є впевненість у майбутньому, в тому, що економічна ситуація вже стабілізувалась, – відповідно, вони й відчувають себе впевненіше. Люди поступово вибудовують з маленького бізнесу більший. Є цікаві приклади розвитку повних циклів виробництва, наприклад, у тваринництві. Підприємець розраховує, що візьме кредит, вкладе його в розвиток виробництва, а оскільки попит на його продукцію стабільний, то він впевнений, що зможе повернути борг. Тобто фінансування йому потрібне для подальшого зростання, а не для виживання. До того ж, ми активно підтримуємо тих, у кого в бізнесі присутня ще й соціальна складова.

Наталя Буткова-Вітвіцька
Наталя Буткова-Вітвіцька

Наприклад, банк разом з Western NIS Enterprise Fund у рамках програми «Соціальне підприємництво» надав кредит Центру трудової реабілітації інвалідів «Друкарський дім» з Краматорська. За кредитні кошти підприємству придбало нове обладнання для виробництва поліграфічної продукції та зміцнило свої конкурентні позиції на ринку області. На сьогодні у «Друкарському домі» працює 11 людей, 4 з них – з інвалідністю. З допомогою нового обладнання підприємство розширило перелік номенклатури друкарської продукції та збільшило на 30% об'єм виготовлення постерів та банерів (замовлення з м. Авдіївки, Краматорська, Лимана).

На наш погляд, відбувається зміна філософії підприємця – він не залишається на місці, а йде далі, намагаючись масштабувати бізнес. Ми бачимо, що сьогодні він реінвестує отриманий прибуток та кредитні кошти в технологічний та інноваційний розвиток з метою підвищення якості продукту та ефективності бізнесу. (Ось кому сьогодні вкрай необхідний перехід на податок на виведений капітал. – Ред.). Головне – не знижувати темпи.

Зараз ми бачимо: невеликі підприємці фактично відновлюють і розвивають національне виробництво товарів – модних, сучасних, якісних. Для мене особисто було великим відкриттям поява в Україні настільки якісних товарів вітчизняного виробництва – кераміки, меблів, дитячого одягу, шкіргалантереї, продуктів харчування, прикрас і багато іншого.

– Змалюйте типовий бізнес-портрет вашого позичальника: хто ця людина?

– Це бізнесмен (51%) або бізнесвумен (49%), які проживають в обласних і районних центрах. Вони беруть у кредит у середньому 600-700 тис. грн. на власну справу. Це маленькі місцеві підприємства зі щорічною виручкою до 500 млн. грн. – кав'ярні, кафе, магазини та різноманітні виробничі фірми. В сфері АПК це здебільшого фермерські господарства чисельністю до 80 осіб, із банком землі до 3 тис. га. Переважно вони спеціалізуються на високотехнологічному рослинництві, попит на продукцію якого завжди високий як усередині країни, так і за кордоном.

Які найбільші кредитні ризики на сьогодні існують для банку та клієнта?

– З підвищенням облікової ставки НБУ (наразі 18%. – Ред.) внутрішньобанківські кредитні ресурси для кінцевого споживача, звісно, дорожчають. Але в будь-якому випадку банки в боротьбі за платоспроможного клієнта шукають механізми зменшення ставки для кінцевого споживача – шляхом залучення партнерів, держави тощо. Дійсно, є кредити, вартість яких автоматично підвищиться. Однак сьогодні банківський кредит усе одно залишається для невеликого підприємця більш дешевим і простим способом фінансування порівняно, наприклад, з інвестиційними механізмами (випуском облігацій чи залученням нових акціонерів).

У підприємців досі існує стереотип, що банківське кредитування малодоступне та дороге, хоча насправді це не так. За нашою статистикою, 7 підприємців із 10, які до нас звертаються, кредит отримують. Думаю, що в інших банках ситуація приблизно така сама. В будь-якому разі значна частина малого бізнесу, як ми бачимо, виходить із тіні, і він стає для банків більш зрозумілим та прогнозованим. Не кажучи вже про середній бізнес, який теж досить динамічно розвивається.

Оксана Поліщук. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>