Без траншу МВФ долар по 30 – не межа

Початок нового політичного сезону в Україні суттєво не позначився на ситуації на валютному ринку. 3-7 вересня, як і упродовж кількох попередніх тижнів, на міжбанку тривали «цінові гойдалки». На початку минулого тижня гривня стрімко девальвувала (з показника 28,18 за долар – до 28,52), натомість у середу і четвер – зміцнилася (28,21/ 28,25). У п'ятницю ж гривня знову дещо «просіла». Тож на сьогоднішній ранок НБУ встановив офіційний курс на рівні 28 гривень 26 копійок за долар (на 4 копійки більше, аніж наприкінці попереднього робочого тижня). При цьому минулого понеділка й вівторка Нацбанк активно продавав валюту, намагаючись «загасити» курсові коливання. У четвер же регулятор навпаки – купував долари. Тобто, на відміну від попередніх тижнів, коли обсяги інтервенцій НБУ були значно більшими, ніж суми, які вдалося повернути до резервів, на початку вересня від’ємний баланс торгівлі валютою був незначним. Тож резерви Нацбанку зменшилися «лише» на $20 мільйонів.

10 вересня: понеділок додає надії…

Доволі оптимістичним виявився і початок сьогоднішніх торгів: бажаючих купувати валюту було небагато. Тож гривня дещо зміцнилася. Долар втратив 8 копійок у купівлі, 5 – у продажу. Євро подешевшав, відповідно, на 24 і 17 копійок. Утім, без традиційних уже «гойдалок» не обійшлося: упродовж першої години торгів національна валюта знову дещо девальвувала. Але згодом – відвоювала позиції: станом на 16 годину зафіксовано такі котирування:

USD: 28.16 (купівля) – 28.22 (продаж),

EUR: 32.57 (купівля) – 32.69 (продаж),

RUB: 0.39 (купівля) – 0.40 (продаж)

…А перспектива залежить від МВФ

Що ж до подальших перспектив, то більшість експертів прогнозують: подібні «гойдалки» будуть характерними для міжбанку впродовж усього тижня.

Роль «першої скрипки» тут продовжують грати не стільки економічні, скільки політичні чинники. Головна «інтрига» – отримає чи не отримає Україна черговий кредит від МВФ і якою буде «ціна» досягнутих домовленостей, – наголошує в коментарі Укрінформу ректор Міжнародного інституту бізнесу, колишній заступник голови правління НБУ Олександр Савченко, – Щодо першого, то, вочевидь, наступний кредитний транш ми одержимо. Щодо умов остаточної угоди – прогнозувати не беруся. Наслідки ж цілком прогнозовані: якщо рішення про гроші від МВФ буде позитивним, чекатимемо на стабілізацію курсу навколо позначки 28 гривень за долар. Щонайменше, на найближчий місяць. Не отримаємо позики від Фонду – цілком реально, що долар подорожчає до 29-30 гривень», – прогнозує експерт.

Серед негативних економічних чинників, які впливають на стабільність національної валюти – від'ємне сальдо платіжного балансу, зменшення обсягів золотовалютних резервів та проблеми із наповненням дохідної частини бюджету. До того ж, нині триває відтік капіталу з країн, що розвиваються (в тому числі і з України), на американський ринок після підвищення ставки Федеральної резервної системи. Ще одним негативним зовнішнім чинником є зниження експортних цін на український метал через торговельні війни Китаю і США.

Утім, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський закликає не перебільшувати можливий вплив «експортного чинника» на вітчизняний валютний ринок. З погляду перспектив українського експорту і обсягів експортної виручки, нинішню кон’юнктуру, за висновками експерта, можна вважати цілком нейтральною:

«Цього року ми маємо дещо менший урожай ранніх зернових. Але цінова ситуація на ринку цих культур – доволі сприятлива. Крім того, планується зібрати набагато більше олійних культур, вирощено рекордні врожаї кукурудзи… Ціни на українську металопродукцію справді впали, але несуттєво. Найбільшою проблемою залишається підвищення вартості нафти і газу. Але це, швидше, впливає на зовнішній торговельний баланс не з огляду на інтереси експортерів, а через збільшення затрат на імпорт. Однак вважати, що така ситуація призведе до суттєвої девальвації гривні, не можна. Хоча й підстав для особливого посилення національної валюти також немає», – каже Гліб Вишлінський.

«Сезонний» і «спекулятивний» чинники

Експерт також вважає, що вплив на валютний ринок «сезонного» фактора цього року не настільки виражений, як зазвичай. Ми звикли, що восени гривня, як правило, послаблюється. Утім, нинішнього року цей процес розпочався набагато раніше – ще в липні. Крім того, Гліб Вишлінський не прогнозує традиційного послаблення національної валюти у грудні:

«Зважаючи на обмеженість бюджетних ресурсів, великого викиду на ринок гривні у рамках фінансування бюджетних програм наприкінці року, вочевидь, не буде. Тому вважаю, що останній місяць року буде більш-менш спокійним. Тим більше, якщо влада ухвалить потрібні рішення для відновлення співпраці з МВФ».

Водночас деякі аналітики говорять про «зайві» вільні кошти, які мають вітчизняні банки. Обсяги фінансів на коррахунках суттєво перевищують рівень, необхідний для підтримки встановлених Регулятором нормативів резервування. Тож існує ризик спекулятивних атак на гривню з боку банківського сектора. Тоді дефіцит валюти на міжбанку знову доведеться покривати НБУ. Обсяги золотовалютних резервів зменшаться – і ситуація знову «піде по колу»…

Утім, Гліб Вишлінський нагадує, що Нацбанк вже навчився боротися зі спробами «штучно» дестабілізувати валютний ринок:

«Будь-яка спекуляція залежить від очікувань. Тобто, якщо є прогнози щодо зростання вартості гривні або долара, спекулянти цим користуються, граючи на посилення відповідних тенденцій. Але останнім часом Національний банк більш-менш ефективно протидіє спробам «розігнати» курс в той чи інший бік. Не в останню чергу – тому, що такі стрибки заважають виконанню Регулятором функцій з інфляційного таргетування (Центробанк відповідає за дотримання проголошеного значення офіційного показника інфляції протягом визначеного періоду. – Ред.). Наразі ніщо не заважає НБУ вдаватися до такого «згладжування», – зазначає експерт.

Утім, нагадує: в перспективі Національний банк має рухатися до більш ліберальної моделі валютного ринку. Тим паче, що вже ухвалено Закон «Про валюту», який набере чинності на початку лютого наступного року. До того часу має бути розроблена нова нормативна база НБУ, що ґрунтуватиметься на ідеології нового закону.

«А йдеться про те, що, за великим рахунком: «все, що не заборонено, дозволено». І, виходячи із ситуації, яка складеться на валютному ринку на початок наступного року, Нацбанк ухвалюватиме рішення про подальшу лібералізацію. А тоді його участь в роботі міжбанку може бути не такою активною. Але це – вже перспектива наступного року», – наголосив Гліб Вишлінський.

Але не всі дії Центробанку позитивно впливають на міжбанківський ринок. Приміром, не на користь гривні пішли нещодавнє підвищення НБУ облікової ставки до 18% і заяви про ймовірність подібних рішень у майбутньому. Екс-заступник голови правління Нацбанку Олександр Савченко вважає таку політику чинного керівництва Регулятора невиправданою:

«Економіка країни від такого перманентного підвищення більше втратить, аніж отримає. Зокрема, знову зменшиться кількість кредитів, що пригальмує економічний розвиток. Вдаючись до такого кроку, НБУ, з-поміж іншого, хоче зацікавити іноземних інвесторів у придбанні наших облігацій. Але іноземці, як правило, не ризикують вкладати кошти у довгострокові цінні папери. Купують на 3-4 місяці, максимум – на півроку. Глобально ж облікова ставка Нацбанку мало впливає на економічну ситуацію, оскільки у нас немає повноцінного фондового ринку», – каже Олександр Савченко.

При цьому деякі аналітики не відкидають ймовірності навмисної девальвації гривні, до якої Нацбанк може вдатися, щоб «підтримати» уряд – задля збільшення обсягів податкових надходжень та митних зборів від імпортних товарів. Це дозволить хоча б частково «залатати дірки» у дохідній частинці бюджету. Формальним поясненням таких дій може бути намір підвищити конкурентоспроможність українського експорту. Адже через процеси девальвації національних валют деяких основних торговельних партнерів нашої країни існують загрози витіснення з їхніх ринків українських товарів більш дешевою продукцією від конкурентів.

«І тут на українську валюту дещо впливає падіння рубля, – наголошує Олександр Савченко, – Адже російські товари стають більш конкурентоспроможними і в Росії, і на нашому ринку. Але втрати українських виробників, думаю, незначні. Ще менший вплив на ситуацію в середині України має девальвація турецької ліри».

Загалом же, за висновками експертів, попри відносну економічну стабільність в країні, девальваційні очікування на ринку зберігаються. За таких умов експортери намагаються «притримати» валютну виручку. Імпортери ж прагнуть перевести усі вільні кошти у долари і євро. Тим паче – з наближенням опалювального сезону, коли зростають обсяги закупівель енергоносіїв, що позначається на попиті на валюту і «тисне» на курс. А послабити цей тиск може вже згадане рішення про відновлення співпраці Києва з МВФ. І то – «головна надія» української гривні.

Владислав Обух. Київ