Особливості імпорту-2018: чужі харчі і “ріки” пальмової олії

Особливості імпорту-2018: чужі харчі і “ріки” пальмової олії

Аналітика
1120
Ukrinform
Стрімке зростання імпорту і «гальмування» експорту Нацбанк пояснив впливом тимчасових факторів. І дуже не бажано, щоб тимчасове стало постійним…

У першому півріччі 2018-го на придбання товарів і послуг за кордоном Україна витратила значно більше, ніж отримала від експорту, – випливає із повідомлень Держстату. Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу на кінець липня становив $1,7 млрд. Це, поміж з іншим, призвело до нестачі іноземної валюти, що є однією з причин перманентної девальвації гривні, яка триває вже майже два місяці. В Національному банку пояснюють ситуацію впливом низки тимчасових факторів. Серед них – створені Росією перепони для вантажних перевезень в Азовському морі, що призвело до падіння темпів зростання експорту металургійної продукції. Деструктивні дії Кремля завадили нашим експортерам скористатися сприятливою ціновою кон’юнктурою на світових ринках – втрачено сотні мільйонів доларів. Щоправда, у липні відновилося зростання нашого експорту продовольчих товарів (на 8% у річному вимірі). Але сталося це не через збільшення обсягів виробництва чи «прорив» української продукції на нові ринки. Причина – ранні терміни збирання аграріями пшениці та ріпаку. Натомість обсяги імпорту зростали набагато швидшими темпами...

Прогодувати усіх, тільки не себе

Насамперед йдеться про збільшення енергетичного імпорту. Також на тлі високого споживчого та інвестиційного попиту суттєво збільшилися закупівлі продовольчих товарів (30,8% у річному вимірі), промислових виробів (28,1%), продукції машинобудування (16%). З одного боку тенденція радує: добре, що триває оновлення виробничих потужностей українських підприємств, а наші співвітчизники можуть дозволити собі купувати більше продуктів, одягу, ґаджетів і побутової техніки. З іншого – навряд чи когось тішить, що підвищений попит на ці групи товарів задовольняється не за рахунок зростання власного виробництва, а шляхом «підтримки іноземного виробника» і «вимивання» з країни валюти. Тим паче, коли йдеться про стрімке збільшення імпорту продовольства до аграрної країни…

Всього за січень-липень імпорт товарів зріс на 15,6% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Начебто й небагато. Але не для країни, яка й так потерпає від «проїдання» валютних надходжень. Як не як, а для придбання товарів і послуг за кордоном за шість місяців витрачено $30,5 млрд. За даними Держстату, найбільше грошей пішло на придбання продукції таких товарних груп: «Мінеральні товари» - понад $6 млрд, «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки» - $5,7 млрд, «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання» – $5,2 млрд, «Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості» – $3,5 млрд, «Реактори ядерні, котли, машини» – майже $3 млрд.

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

«Збільшення витрат України на придбання товарів за кордоном пов’язане не стільки з фізичним зростанням обсягів імпорту, скільки з підвищенням вартості такої продукції на світових ринках, – пояснює директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, – Насамперед, це стосується «енергетичного» та «мінерального» імпорту. Приміром, через підвищення світових цін на нафту і природний газ вартість закуплених за кордоном енергоносіїв зросла на 32,6%. У серпні-вересні цей показник, вочевидь, іще збільшиться – адже Україна активізувала закупівлю вугілля та закачування у підземні газосховища імпортного «блакитного палива», – нагадує експерт.

Натомість деякі товари, що експортуються з України, за його даними, навпаки – на світових ринках упали в ціні. Приміром, наприкінці травня почалося падіння цін на пшеницю. Що давалося взнаки аж до початку збирання нового врожаю.

При цьому країна має неабиякий внутрішній потенціал для вирівнювання зовнішньоторговельного сальдо. Основний рецепт – прискорення реформування митниці і реальна боротьба з контрабандою. Нагадаю, цими днями прем’єр-міністр Володимир Гройсман визнав, що в Україні триває використання «сірих» схем на митниці. І що на Уряд, який оголосив «війну контрабанді», чиниться неабиякий тиск.

«Поки що величезна кількість товарів перетинає наші кордони без сплати жодних податків і зборів (або із застосуванням схем мінімізації податкових платежів). Таким чином, імпортні товари (які часто-густо поступаються якістю вітчизняним), отримують неконкурентні переваги на українському ринку. Як наслідок - падає вітчизняне виробництво. Тому, дбаючи про забезпечення позитивного сальдо зовнішньої торгівлі, нам потрібно думати не лише про розширення експортного потенціалу (за рахунок, зокрема, Африки чи Центральної Азії), а і про впорядкування внутрішньої торгівлі», – наголошує Ілля Несходовський.

Більше пальмової олії – більше фальсифікату?

Прикметно, що з-поміж іншого, українські підприємства суттєво збільшили закупівлі пальмової олії (обсяги її імпорту нині – найвищі за останні 5 років). У першому півріччі в Україну надійшло 193,3 тис. тонн цієї продукції, що майже на 20% більше порівняно з таким же минулорічним періодом. Основні країни-постачальники – Індонезія і Малайзія. Нещодавно на український ринок вийшов Гондурас. А за такого стрімкого зростання імпорту підвищуються ризики збільшення частки фальсифікату молочної і кондитерської продукції на вітчизняному ринку, – вважають фахівці.

Нагадаю, у світі вже багато років тривають дискусії щодо можливого впливу пальмової олії на здоров’я людей, хоча жодні авторитетні наукові дослідження це не доводять. Однак українські законодавці, піддавшись популістичним закликам та киваючи на Європу, де існує заборона на використання «пальми» в молочних продуктах, спробували ввести заборону пальмової олії і в Україні. Причому, на відміну від Європи, намагалися заборонити її тотально.

Також Україна продовжує невмотивовано імпортувати велику кількість інших продовольчих товарів, які, на відміну від пальмової олії чи екзотичних фруктів, могла б виготовляти (вирощувати) самостійно. Адже країну заслужено вважають одним із найбільших виробників продовольчих товарів у Європі.

Економіст Ілля Несходовський пояснює нинішню ситуацію з імпортом продовольства диспропорціями у структурі вирощування сільськогосподарських культур:

«Останніми роками наші аграрії почали спеціалізуватися на обмеженій кількості рослинної продукції, що має найбільшу рентабельність і яку найлегше постачати на експорт. Натомість попит на інші, «менш привабливі», культури всередині країни повністю не задовольняється. Те ж стосується і тваринницької продукції. На сьогодні маємо «перекіс» у бік виробництва курятини. А ось власної свинини і яловичини для задоволення внутрішнього попиту не вистачає. От і доводиться ліквідовувати прогалини за рахунок імпорту», – каже експерт.

Про ще одну ваду таких диспропорцій в агровиробництві нагадує проектний менеджер EasyBusiness, експерт Реанімаційного пакета реформ Дмитро Ливч:

Дмитро Ливч
Дмитро Ливч

«90% сільгосппродукції, яка йде на експорт – це традиційні «сировинні» культури: кукурудза, пшениця, ячмінь. І лише 10% – товари з великою доданою вартістю. Завдання – змінити ситуацію. Допомогти змінити структуру сільського господарства, перейти до активнішого вирощування продукції із більшою доданою вартістю: фруктів, ягід та овочів, – на мою думку, може, зокрема, відкриття ринку землі. І, звісно ж, на часі – поглиблення переробки товарів, що йдуть на експорт», – вважає експерт.

Також він розповів про інші резерви для збільшення експортного потенціалу країни. Мова, зокрема, про розвиток міжнародної співпраці в ІТ-сфері, текстильній промисловості і автомобілебудуванні: «Поки що йдеться про поодинокі кейси, які стосуються, переважно, малого й середнього бізнесу в цих сферах. На структурі українського експорту вони поки що суттєво не позначаються. Але в перспективі є всі шанси змінити ситуацію. І тут – чи не найбільший потенціал для розвитку вітчизняної економіки», – переконаний Дмитро Ливч.

Що ж до «традиційних» експортноорієнтованих галузей, то експерти нагадують про безліч разів підтверджену світовою практикою «прописну» істину: Україні варто відмовлятися від масового постачання за кордон сировинної продукції (товарів металургійної і гірничо-видобувної промисловості). Натомість потрібно інвестувати більше коштів у виробництво товарів із високою доданою вартістю.

Загалом же експерти називають однією з найважливіших передумов зростання експортного потенціалу України якомога повніше використання можливостей, які ми отримали після набрання чинності Угодою про зону вільної торгівлі з Євросоюзом (у рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС).

«Дуже важливою є діяльність у цьому напрямку Міністерства економічного розвитку і торгівлі, а також створеного нещодавно Еxport promotion office (Офісу з просування експорту), – наголошує Дмитро Ливч. – Адже в Україні вже розроблена експортна стратегія, створюються можливості для стимулювання експорту. Залишається сповна скористатися цими можливостями – тобто, обрати потрібні ринки та запропонувати потрібну продукцію. І стимулювати виробництво відповідних товарів та послуг всередині країни».

Про певні зрушення на цьому шляху, вочевидь, свідчать і статистичні дані, які навів напередодні Президент Петро Порошенко: Євросоюз став найбільшим торговельним партнером України – його частка у зовнішній торгівлі нашої держави сягнула 42%. У першому півріччі українці експортували до Європи товарів і послуг на $11,2 млрд/, що майже на $2 млрд. більше, ніж за такий же період торік. Завдання – зберегти позитивну динаміку. Можливості для цього є.

Владислав Обух. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>