Економічний форум «Україна – Польща» без екзальтованості

Економічний форум «Україна – Польща» без екзальтованості

Блоги
1015
Ukrinform
Хто відгукнувся? Хто проігнорував?

Як уже повідомляв Укрінформ, 13-14 березня у польському місті Жешуві відбувся 11 Економічний Форум «Україна – Польща». І в Україні, і в Польщі відали про те, що час проведення Форуму не є найкращим (якщо розглядати його через призму нинішніх двосторонніх політичних відносин). Однак, спочатку колишній Посол Польщі в Києві п. Я.Ключковський, а пізніше беззмінний керівник і організатор Форумів у Криниці та Жешуві п. З.Бердиховський на сторінках українських ЗМІ виступили із своєрідним делікатним запрошенням до участі, демонструючи широкий та цікавий перелік тем для панельних дискусій.

ЦЕ І Є НАШ ПРОТЕСТ ПРОТИ «БАНДЕРІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА»?   

Хто ж відгукнувся? По-перше, політичні експерти та аналітики, думку яких поважають і за межами України. По-друге,  парламентарі попередніх скликань Верховної Ради України, які в свій час не кон'юнктурно працювали на зміцнення українсько-польських стосунків і, зараз перебуваючи у «вільному польоті», дорожать збереженню добросусідських відносин.

По-третє. місцеве самоврядування із різних теренів країни. Їм вчитися від урядовців нині нема чому, то ж хочуть запозичити щось важливе у сусідів, які в 90-і роки жили як ми, а сьогодні (судячи по ВВП на душу населення ) в 3-4 рази добротніше. І, накінець, бізнесмени. Важко сказати відразу чиї вони – польські чи українські, бо колись переїхали через кордон, почали господарювати на чужій землі, досягли успіху і тепер приїхали на Форум взнати, як там на Батьківщині.

Хто проігнорував? Народні депутати України ( лише один, порівняйте із їх кількістю на молитовному сніданку в США  або при зустрічі Міхо на кордоні) та урядовці. З польського боку виступали на панельних та пленарних засіданнях три діючих міністри та декілька колишніх. Від України – жодного діючого. Може, дехто скаже – ну, це і є наш протест проти «бандерівського законодавства». Глупство! Відстоювати свої позиції слід скрізь, особливо на міжнародних велелюдних зібраннях, а учасниками були ділові люди із країн Вишеградської четвірки, старої Євпопи і навіть  із Азербайджану. В результаті – показали дулю у своїй міністерській кишені.

Правда, були присутні персони із українського посольства у Варшаві. Пару годин – і зникли. Навіщо слухати думки політикуму Польщі, навіщо заводити нові контакти, вивчати тренди в політичній та економічній площині, нарешті, навіщо притягати до себе креативних українців, що здобули добре ім'я та капітал на польських теренах? Навіщо, коли все, що слід робити, має бути в інструкціях із нашого МЗС.

БУДЬ-ЯКИХ КОМПРОМІСІВ НЕ ПРОЗВУЧАЛО

Щодо змістовної частини. Без перебільшення, дві третіх виступів польських доповідачів та три четвертих українських (моя суб'єктивна оцінка) були змістовними, наперед опрацьованими та цікавими.  Майже усі – були відвертими та щирими. Обидві сторони уникали екзальтованості, коли торкались болючих  питань. Будь-яких компромісів по історичних трагічних  подіях не прозвучало з жодного боку, але це й не збентежило нікого, бо зібрались люди справи, яким захотілось заглянути за горизонт і зробити це спільно. Погодьтесь, не так часто це буває.

Українські панелісти достойно тримали себе на засіданнях, а представники органів місцевого самоврядування були активними при роботі в кулуарах (народна дипломатія).

Тернопілля в Жешуві
Тернопілля в Жешуві

Наші знали один одного досконало, знали, хто чим дихає, особливо з опозиціонерів. Але ніхто не перейшов «червоної лінії», стримуючи себе з усіх сил. Цей факт помітили польські колеги. На завершення одного пленарного засідання прозвучав слоган польських підприємців : «Ukraine is better that you think!». Добре, хоча інколи складалось враження, щоб трішки втішити самих українців. Без сумніву, головною особою з нашої сторони став очільник Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, який мав слушну нагоду представити програму «Трансформація України» у різних її варіаціях в залежності від тематики панелей (Національний  Форум «Трансформація України» створений з метою сприяння координації зусиль громадянського суспільства, влади, опозиції та ключових міжнародних інституцій в розробці та реалізації євроінтеграційної моделі розвитку України – примітка авт.). Складалось враження, що саме з ним присутні польські політики мають найкоротшу дистанцію в переговорах. Дивувало також інше: як просто та залюбки спілкуються польські міністри у перервах, без помпи, погорди та командирського чванства. І не тікають від розмов, як дехто з наших, а хочуть глибше вникнути в проблеми.

НІБИ Й НЕМАЄ ШТОРМУ…

Головною особою з боку Польщі за посадою був Спікер Сейму, тобто керівник палати парламенту, що ініціювала зміни до Закону про Інститут національної пам'яті. Його виступ звучав так, ніби не було і ніби й досі не триває  дипломатичний шторм з приводу новацій «бандерівськоі ухвали». Якщо раніше про т.зв. «польські табори смерті» декілька раз збовкнули  окремі недалекі американські політики, які, крім Алабами та Техасу, нічим не цікавились, то тепер ці дійсно обурливі слова звучать частіше. А перший донос у польське посольство з приводу  невірного трактування подій Другої світової та образ польського панства надійшов у столиці... Аргентини , що викликало і сміх, і гнів місцевих ЗМІ. Пан Спікер мовив приблизно так: «У наших стосунках є незагоєна рана, її краще вилікувати, а не заліплювати пластирем кожного разу, бо кожен дотик викликає біль».

Як конкретно лікувати і чим, пан Спікер не повідомив. Щиро хотів би сказати, що ділові люди, присутні на Форумі, дуже добре розуміють перегиби політики PiS. Як і нас, за те, що за кордоном не сильно критикуємо свою владу. Як казали древні: «Для розумного – достатньо».

PS. Автопереходи на кордонах тепер вільніші. По дорозі в Польщу в Краківцю стояли 3 години, назад, в Устилузі – 30 хв. Але, як у жарті про раки: «є дешеві по 3, але малі; є великі, але по 5», так і в нас не переходах – є з добрим покриттям, але 3 години, є за 30 хв., але з ямами та брудом. Хто з урядовців прошляпив 30 млн євро на удосконалення транскордонної інфраструктури? Той, хто відповідає в уряді за євроінтеграцію чи торгівлю? Чи сподіваються, що українці звикнуться з разючою різницею між своїм та польським?

Сергій Шевчук

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-