Рада може дати «зелене світло» ринку деривативів уже в цьому році - експерти
До такого висновку прийшли учасники круглого столу «Чому товарним ринків потрібні нові фінансові інструменти і як захистити їх учасників», який пройшов в «Укрінформ». Організатором заходу виступила Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за підтримки проекту USAID «Трансформація фінансового сектора».
Законопроект №7055 передбачає створення нової повноцінної інфраструктури для регульованих ринків і встановлює цивілізовані правила. «Документ на законодавчому рівні надає можливість формування чотирьох основних ринків: грошових інструментів, цінних паперів, товарних ринків і деривативів. Також він допоможе виправити хаос в регулюванні товарного ринку, на якому взагалі відсутні правила, що не дає можливості ні для прозорого ціноутворення, ні для розвитку цих ринків», - розповів голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.
Інфраструктура товарного ринку знаходиться в жахливому стані – з більш ніж 500 зареєстрованих товарних бірж, майже 100 перебувають у стані ліквідації. Як результат, існуюча сьогодні в Україні система ціноутворення на товарних ринках є неефективною, непрозорою. Малі та середні виробники отримують значно нижчі ціни, ніж великі гравці, система несе в собі корупційні ризики, у тому числі для державних закупівель, а тому потребує кардинальних змін. Більш справедливого ціноутворення сприятиме запуск нових фінансових інструментів - новий закон вперше в Україні створить правове поле для функціонування деривативів (ф'ючерси, форварди, опціони).
«Ми зацікавлені в розвитку товарних ринків, але для нас важливим елементом є ефективність цих ринків, прозорість і дотримання правил. Ми державна компанія з підвищеним рівнем уваги громадськості. Ми не можемо дозволити собі продавати газ на майданчиках, які називаються біржами, але належним чином не регулюються. Адже виникає питання, чи є справедливою ціна, яка формується на них, немає впливу на неї когось з учасників ринку. Така дія може призвести до формування несправедливої ціни», - зазначив Головний комерційний директор Групи «Нафтогаз» Юрій Вітренко.
«Деривативи - хороший інструмент, який допомагає підприємцям планувати майбутні грошові потоки, що сприяє більше надійному веденню бізнесу», - пояснює керівник Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук. Рухаючись у цьому напрямку, Держрезерв в кінці 2017 р. в тестовому режимі почав працювати з терміновими контрактами на постачання пшениці. «Спочатку ми побачили настороженість з боку фермерів, однак коли почали пояснювати їм можливості і переваги хеджування ризиків, фермери дуже зацікавилися. Чому? Попереду у них посівна і ніхто не хоче втрачати гроші з-за коливань цін на свою продукцію», - говорить Вадим Мосійчук.
«Нові фінансові інструменти потрібні реальному сектору - товарних ринків. Адже вони дають можливість учасникам цих ринків управляти ризиками інфляції та змінами ціни. Вони потрібні для прозорості і справедливості ціни на базовий товар, що важливо для кінцевих споживачів. Це підтвердили сьогодні такі впливові стратегічні гравці, як НАК «Нафтогаз» і Державне агентство резерву України. Для Нафтогазу - це можливість формування справедливої ціни на газ усередині країни. Для Держрезерву - можливість ефективно управляти стратегічними запасами держави, такими як аграрна продукція і нафтопродукти», - говорить заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Витка.
Розгляд законопроекту у Верховній Раді в першому читанні очікується в лютому 2018 року, і в разі підтримки депутатами цих важливих змін, вони можуть запрацювати вже до 2019 року. «Що стосується перспектив, то я вважаю, що прийняти в двох читаннях закон №7055 до кінця 2018 р. цілком реально. Але ринок повинен активніше доносити свої потреби нам, депутатам. Упевнений, цей закон потрібен. Це вигідно бізнесу, це вигідно українській економіці», - підсумував учасникам дискусії народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак.
