Чи можлива побудова регульованого ринку в Україні?

Чи можлива побудова регульованого ринку в Україні?

Блоги
1402
Ukrinform
Нині ціни на товарних ринках в Україні можуть суттєво, нерегульовано скакати упродовж усього року

Страждають від цього не тільки виробники, а й кінцеві споживачі. Так само може «стрибати» і курс гривні.  Як можна мінімізувати вплив на бізнес цих «американських гірок» та знизити ризики, що вони несуть? У так званих розвинутих економіках давно діють різноманітні інструменти для цього. Ринок таких інструментів має шанс запрацювати і в Україні.

Кожен український автовласник хоча б раз у житті ставив собі питання – як формується вартість палива. Показники цін на стелах АЗС постійно "підстрибують" то від зростання вартості нафти, то від коливання курсу долара США чи підвищення ставок акцизних зборів. Зворотний рух цін, як правило, або є дуже незначним, або ж не відповідає величині зростання. Несправедливо?

Цей приклад є яскравим відображенням проблем із прозорістю ціноутворення на товар. В даному випадку на паливо. У власників АЗС завжди є десятки аргументованих пояснень підвищенню цін, не залежно від реальних обставин. Реальних же причин зміни цін споживач, як правило, не розуміє. Подібна ситуація спостерігається також і на інших товарних ринках. Серед них, зокрема, ринок сільськогосподарської продукції, тощо.

Досягти прозорості цін в Україні складно навіть на здавалося б відкритому «біржовому» ринку. Створені з цією метою сотні товарних бірж очевидно не виконують свою основну функцію. Угоди на них укладаються здебільшого за абсурдними неринковими цінами, та й існують вони лише як механізм офіційної фіксації кулуарних домовленостей, але аж ніяк не прозорого ринкового ціноутворення. Чи відбувається розрахунок за укладеними на цих біржах угодами – очевидно не знає ніхто, адже ця інформація не є прозорою. Мало хто з учасників товарних ринків може пригадати назву хоча б однієї з 620 зареєстрованих в Україні товарних бірж.

А що відбувається у розвинених країнах?

Там вільний ринок товаровиробників давно замінив організований ринок з усіма його перевагами – чіткими правилами торгів, прозорістю ціноутворення, справедливими ціновими індикаторами на товари. Саме тому захист прав учасників організованих ринків – це не порожнє слово.

На цих ринках ефективно використовуються такі фінансові інструменти для хеджування ризиків як деривативи. Деривативи можуть випускатися на товари, валюту чи індекси, будь-що (останнім часом навіть на біткоїни). Наприклад, виробникам сільськогосподарської продукції деривативи дозволяють захиститися від можливого падіння цін на майбутній врожай; імпортерам, які закуповують товар в інших країнах, деривативи на валюту дозволяють захиститися від потенційних збитків у разі валютних коливань у майбутньому і т.і.

Виробники в змозі самостійно придбати собі таку «страховку від негараздів», а не просити потім підтримки у держави у разі їх настання. Саме тому в розвинених країнах більшість ринків не потребують оперативних дотацій з бюджету чи прийняття нашвидкоруч державницьких рішень для підтримки виробників.

Як працює дериватив?

Американський фермер, очікуючи зростання вартості палива в період посівної, може заздалегідь придбати розрахунковий ф’ючерс, базовим активом якого є необхідний для нього вид палива. Якщо його прогнози справдились, і ціна зросла, він отримає різницю між вартістю палива на момент купівлі контракту і фактичною ціною. Завдяки цьому товар фермера матиме конкурентну перевагу перед іншими гравцями – собівартість його продукції буде нижчою. Якщо ж більшість фермерів вчинила аналогічно, то у виграші залишаться і споживачі їх продукції, оскільки не відбудеться відчутного збільшення цін.

Ще одним прикладом може бути діяльність великих автомобільних концернів. Розраховуючи необхідний обсяг кольорового металу для виготовлення автомобілів на певний період часу, концерн може застрахувати ризики його здорожчання через купівлю ф’ючерсних контрактів на метал. Таким чином вплив цінових коливань на кольоровий метал не позначиться на ціні автомобілів концерну в цей період.

В обох випадках продавцями ф’ючерсних контрактів є виробники (у наведених прикладах – нафтові компанії та виробники металу) та кваліфіковані інвестори, що розраховують отримати дохід у випадку, навпаки, падіння цін на паливо чи метал. Угоди відбуваються на організованому ринку – на біржах. На найбільшій біржі в США – Чиказькій товарній біржі (CME) – можна укласти ф’ючерсні контракти на такі товари як пшениця, кукурудза, мідь, вовна, цукор, деревина, велика рогата худоба та свинячі грудинки. Крім того, на CME є валютні та процентні ф’ючерси, чи навіть ф’ючерси на погоду. А останнім часом з‘явилися ф‘ючерсні контракти навіть на біткоїн.

Все це стало можливим завдяки впровадженню регульованого зі сторони держави ринку. Створена у 1974 році Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами (Commodity Futures Trading Commission) слідкує за дотриманням чесних правил гри на цьому ринку та захистом всіх його учасників.

Чи можлива побудова такого ринку в Україні?

Україна отримала шанс стати частиною великого світового ринку, обсяг якого минулого року склав $600 трильйонів – саме такою була номінальна вартість незакритих угод з ф’ючерсами та опціонами на біржах та поза ними. За підтримки міжнародних експертів з USAID, ЄБРР та МВФ та народних депутатів Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності був підготовлений законопроект «Про ринки капіталу та регульовані ринки» (реєстраційний №7055), в якому закладений міжнародний досвід використання деривативів.

Ключова мета документу – комплексне врегулювання питань функціонування ринку деривативів, а також врегулювання діяльності регульованих ринків і розбудова їх інфраструктури, запровадження інструментів захисту учасників цих ринків. Законопроект пропонує концепцію розподілу регульованих ринків на: регульований фондовий ринок, регульований товарний ринок, регульований грошовий ринок, регульований ринок деривативів.

Можливості хеджувати цінові ризики отримають як місцеві виробники, в першу чергу з аграрного та енергетичного ринків, а в подальшому й інших, а також компанії, які працюють з імпортними товарами.

Зростання попиту на деривативи в Україні – питання часу. Разом з цим відбуватиметься стабілізація цін на ключових товарних ринках, спекуляції окремих гравців і так звані сезонні фактори відійдуть у минуле. Стабільні і прозорі ринки – привід для зростання зацікавленості іноземних інвесторів вкладати кошти в Україну. На жаль, сьогоднішня відсутність чітких правил, прозорості, справедливих цінових індикаторів на ринках породжує недовіру. А недовіра завжди стримує інвестиції.

По-друге, очікується високий інтерес до деривативів зі сторони виробників аграрної продукції, як локомотива економіки України. Можливості застрахувати ризики коливання цін в майбутньому на власну продукцію або ж коливання цін на паливо. Все це можна буде отримати завдяки деривативам.

В результаті, як свідчить досвід інших країн, весь ринок отримає прозоре ціноутворення, справедливі ціни для великих та малих виробників, а відповідно сталий рівень цін на товари для споживачів. За оцінками міжнародних експертів потенціал ринку товарних деривативів в Україні в найближчі роки складе $30 мільярдів доларів. Звісно, за умови впровадження відповідних змін законодавства.

Третій чинник, дуже важливий для фінансового ринку, це поява нових для України фінансових інструментів для інвестування. Можливості отримання прибутку від коливань цін на банківські метали, змін у процентних ставках або фондових індексах, зростання чи падіння цін на цінні папери, змін у попиті та пропозиції на товари зацікавлять не лише вітчизняних інвесторів (серед них - інвестиційні та пенсійні фонди, страхові компанії), але і міжнародних.

Олександр Голіздра, Київ

Про законопроект та його перспективи йтиметься на «круглому столі» в Укрінформі 17 січня (13.30, зала 2) на тему: "Чому товарним ринкам потрібні нові фінансові інструменти та як захистити їх учасників (обговорення законопроекту №7055)".

Стежте за онлайн-трансляцією, акредитуйтесь, якщо маєте запитання до учасників «круглого столу». 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-