Податки на посилки з-за кордону: удар по дрібному бізнесу просто відклали

30 грудня Президент Порошенко підписав зміни до Податкового кодексу України щодо збалансованості бюджетних надходжень на 2018 рік. Одним з пунктів законопроекту було обмеження кількості «безподаткових» посилок, що їх мають право отримувати українці з-за кордону. Ще коли законопроект розглядався в Верховній Раді суспільство висловлювало своє обурення – чому ми маємо сплачувати податки, нехай і не великі, за поштові перекази?..

Але стало відомо, що обмеження в три посилки на місяць набудуть чинності лише з наступного, 2019-го року. Виходить, суспільний тиск подіяв – і через це влада відклала оподаткування посилок? Але ні, причина не в цьому. Причина в тому, що за податковим законодавством, зміни податків і зборів не можуть вноситись пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду. Парламент ухвалив цю норму в середині грудня 2017-го, тому вона набуде чинності одночасно з Бюджетом-2019. Але в такому разі незрозуміло, як саме обмеження кількості посилок збалансує бюджетні надходження на 2018-й рік?..

Відклавши вбік норми податкового законодавства, “Укрінформ” вирішив розібратись, що від введення таких обмежень втратять люди та скільки грошей нові норми принесуть українській скарбниці?

Схема проста: купив в інтернеті - продав вдвічі дорожче

Отже, ще рік українці зможуть отримувати посилки з-за кордону «за старою схемою» - коли кількість не обмежувалась, а вартість однієї посилки, не обкладеної податком, становила 150 євро. Між іншим, така система дозволяла побудувати невеличкий, але прибутковий бізнес – купуєш товари в інтернет-магазинах і перепродаєш їх в Україні. І багато хто цим успішно користувався.

Схема проста: одна людина може отримати необмежену кількість посилок вартістю до 150 євро. Якщо отримувати по посилці в день на суму 150 євро, то в місяць в Україну можна завезти товару на чотири з половиною тисячі. А залучивши в цю схему кума, свата чи брата – це вже десятки тисяч євро, або сотні тисяч гривень. А це вже – оборот не найменшого магазину. Залежно від товару, прибуток можна отримати чималий! Саме по тих, хто за копійки продає людям не дуже якісний товар, найбільше і вдарять обмеження на посилки. А юридичних осіб ці норми не стосуються – відтак тим, хто обирає легальний спосіб ведення бізнесу хвилюватись не варто.

Такі «чорні схеми» в Україні дуже поширені. Наприклад, на київському вокзалі можна помітити десятки прилавків, де продають навушники, аксесуари для телефонів, білизну, одяг тощо. Ціни там – надзвичайно низькі. Ті ж самі навушники коштують 20 гривень. А в популярному міжнародному інтернет-магазині Aliexpres їх оптова ціна – до 10 гривень за штуку.

Уявімо, як буде, коли зміни набудуть чинності – українці безкоштовно зможуть отримати лише три посилки, сумарна вартість яких не перевищує 150 євро. В гривневому еквіваленті це виходить 5 тисяч, якщо рахувати за курсом НБУ в 33,5 грн за євро (дані на 4 січня). Нелегальним продавцям таки доведеться оформлювати ФОПи, їм також доведеться надавати гарантії та повертати гроші за неякісний товар. А це – суперечить ідеї продажу дешевих і низькоякісних товарів. Адже ті ж самі навушники за 20 гривень довго не прослужать. Погодьтесь, який сенс бізнесменам продавати речі, якщо кожному другому клієнту доведеться повернути гроші?

Прямо кажучи, обмеження на закордонні посилки зруйнує такий бізнес. Не одразу, звісно – бо спочатку на вокзалах браковані навушники продаватимуть за 40, а то й за 50 гривень. А потім у клієнтів до цих бізнесменів з’являться великі претензії… Тому після введення обмеження на кількість посилок такий бізнес стане збитковим і, ймовірно, зникне взагалі.

Посилки, дорожчі за 150 євро – на пошті не видаватимуть. Хіба це не створює проблем?

З 2019-го року ті, хто отримують або четверту за місяць посилку з-за кордону, або посилку, вартістю понад 5 тисяч гривень, платитимуть податок на додану вартість (ПДВ) – 20% від вартості, митний збір – 10%, а якщо пересилають алкоголь або тютюн – сплачуватимуть акцизний податок. Тобто сума зросте мінімум на 30%.

В разі, якщо одна посилка з перших трьох є дорожчою, отримувач зобов’язаний сплачувати податок лише від різниці, а не від усієї суми. Тобто, якщо посилку оцінили в 200 євро, 200-150=50, і з цих 50 євро 30% нараховуватиметься як податок. Податок за четверту посилку, п’яту і так далі отримувач платитиме від повної її вартості.

Крім того, посилки, дорожчі за 150 євро, отримуватимуться не в поштовому відділені, а на митному пості. Схема складна – отримувачу треба заповнювати спеціальну декларацію, сплачувати податки в банку і надавати на митниці квитанцію.

Нардеп Вадим Денисенко, який і є автором цих змін до Податкового кодексу пояснює, що такі зміни не стануть проблемою. Вони спрямовані здебільшого на тих, хто займається «чорними схемами». «Якщо у вас родина з трьох осіб – ви можете отримати 9 посилок. Я не бачу тут проблем», - зазначає нардеп. Виходить, на думку пана Денисенка, їхати в інший кінець міста на митний пост – для пересічної людини не проблематично. І це не кажучи вже про те, що мешканцям сіл та селищ доведеться за посилкою прямувати в кращому випадку до райцентру.

Між іншим, тепер купувати недорогі мобільні телефони, планшети, або побутову техніку через інтернет за кордоном буде невигідно. Візьмемо для прикладу телефони Xiaomi – найпопулярніший замінник “яблука”. Моделі 2015 або 2016 років ціною до 150 євро ще знайти можна, а ось новіші – вже ні. І це не кажучи вже про Apple, Samsung та HTС. Замовивши за кордоном, треба буде сплачувати податок. Втім, платити його ніхто не буде – тепер стане вигідно купити у офіційного дилера в Україні. Зазвичай, так ціна вище гривень на 500-700 – тобто на 10% від вартості телефону. А замовляючи з Китаю, треба буде переплачувати усі 30%.

А скільки грошей отримає казна?

За інформацією соціологів з компанії GFK, середня сума замовлень по Україні – близько 1000 гривень. А імпортні товари вартістю понад 5 тисяч гривень замовляють не більше 5% українців. Виходячи з цього, нове обмеження не мало б «вдарити» по звичайних людях. Але на яку суму, ймовірно, збагатиться державна скарбниця?

Рахуємо. В Україні станом на 2018 рік живуть 40 з лишком мільйонів людей. Припустимо, що інтернет-замовленнями з-за кордону користується кожен п’ятий – десь 8 мільйонів. З них не більше 5% роблять покупки вартістю понад 5 тисяч гривень – це 400 тисяч людей. Вони можуть перевищити, а можуть і ні – тому цю суму ще поділимо навпіл. Виходить – 200 тисяч людей. Припустимо, що кожен з них замовить ще одну, четверту посилку за 150 євро – тоді він заплатить 45 євро державі. 45 множимо на 200 тисяч, виходить, що в такому разі прибуток держави складатиме 9 мільйонів євро. Сума чималенька, погодьтесь, але як для держбюджету, де сотні мільярдів гривень, це – копійки.

Так чи інакше, обмеження на посилки з-за кордону – проблема багатогранна. З одного боку, переважна більшість людей її навряд чи відчує. З іншого боку – і для легального малого бізнесу нічого не зміниться. Водночас і держава – основний ініціатор таких змін – навряд чи серйозно збагатить свою казну. Тому здається, що ці зміни, скоріше, створюють незручності, аніж вирішують проблему збагачення держави і легалізації торгівлі імпортними товарами. А може, ми помиляємось.

Що конкретно принесуть ці зміни - дізнаємось вже за рік – в 2019-му.

Микола Романюк, Київ