Закон про аудит залишає фондовий ринок непрозорим - Нацкомісія

Відповідний коментар Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з приводу ухваленого Верховною Радою України у другому читанні та в цілому проекту закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (реєстраційний №6016-д) передано Укрінформу.

"Цей закон, безумовно, є надзвичайно важливим для сфери аудиту, він передбачає приведення норм національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу. В той же час закон залишає поза увагою питання якості аудиту на фондовому ринку України, що, очевидно, призведе до його суттєвого погіршення і перетворення аудиторської перевірки фінансової звітності професійних учасників фондового ринку на формальність. Зазначений закон лише поглиблює проблему, яку створено прийнятими раніше змінами до Закону України від 05.10.2017 року №2164-VIII «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»", - заявили в НКЦПФР.

Зазначається, що НКЦПФР неодноразово зверталась до профільного Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, наголошуючи на необхідності усунення цього недоліку в законі «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

У НКЦПФР підкреслили, що застосування до професійних учасників фондового ринку спрощених вимог, які висуваються до малих та мікропідприємств в питаннях фінансової звітності та аудиту, є неприпустимим. До всіх учасників фінансового сектору країни мають застосовуватися однакові підходи щодо розкриття фінансової звітності і аудиту. Непослідовний підхід створюватиме системні ризики для існування всього фінансового сектору і матиме негативні фіскальні наслідки.

Крім того, заявляють в НКЦПФР, не визнання професійних учасників фондового ринку ні в законі «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», ні в законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» «підприємствами, що становлять суспільний інтерес», призведе до того, що цей ринок і надалі буде залишатися в сірій зоні, а операції на ньому не матимуть нічого спільного з інвестиційною діяльністю, а проводитимуться лише з метою оптимізації фіскального навантаження, непрозорого кредитування, тощо.

"Відсутність об'єктивної інформації для клієнтів фінансових установ та інвесторів збільшуватиме ризики та не сприятиме відродженню довіри до учасників фінансового сектору. Крім того, це ставить під питання успішність запровадження накопичувального рівня пенсійної системи з 1 січня 2019 року, що передбачено Законом від 03.10.2017 року №2148 – VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»", - підкреслили в НКЦПФР.

Змінами до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у правове поле був запроваджений термін «підприємства, що становлять суспільний інтерес». Але в остаточній редакції закону учасники фондового ринку були виключені з переліку «підприємств, що становлять суспільний інтерес» та внаслідок цього випали зі сфери прозорого державного нагляду. Такими, що становлять суспільний інтерес, визнані лише емітенти, цінні папери яких допущені до біржових торгів (очікується, що в 2018 році їх кількість не перевищуватиме 10 підприємств) та недержавні пенсійні фонди (наразі їх налічується 64). В той же час понад 520 інших учасників фондового ринку – торговці цінними паперами, компанії з управління активами, депозитарні установи – не потрапили до цього переліку, не зважаючи на те, що вони розпоряджаються сотнями мільярдів гривень своїх клієнтів, тобто суспільними коштами.

21 грудня 2017 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проект Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (реєстраційний №6016-д).