Укрзалізниця і "реформи": конотопський вияв
5 червня, день святковий, позаду вихідні, а попереду - напружені трудові будні для більшості українців. А оскільки на ці вихідні випали свята, багато хто вирушив у подорож до своїх рідних чи так просто у гості.
Та от, понеділок, люди масово повертаються до своїх домівок, аби від завтра повернутися у звичний робочий ритм. І, як зазвичай, чимало з подорожуючих користується залізничним транспортом.
Поїзд 795 "Суми-Київ", "Укрзалізниця" його чомусь іменує "денним експресом", а вагон має позначку "фірмового", хоча від того всього там тільки вартість квитка...
Знаменита станція Конотоп, славетне козацьке місто і ласий шматок для "блокувальників" останнім часом. Про прибуття потяга та нумерацію вагонів (тут чомусь і досі користуються форматом "хвіст-голова") оголошують буквально за 2 хвилини і величезний натовп в кількасот людей, які уже з півгодини збиралися потихеньку на вокзалі, починає тиснутися, сваритися, бігти (ну, як бігти, у тій ситуації за хвилину можна було зробити лиш крок)... Невже не можна було номер платформи, на яку очікується потяг, оголосити хоча б хвилин за 10?!
Нарешті пасажири у відомому настрої дісталися місця призначення, але... потяг спізнився!!! Для чого було створювати оту тисняву?! Невже не можна було оголосити про спізнення?!?!?! Про затримку в прибутті поїзда диктор ані слова так і не обмовився!
Та це лише початок пригод! За даними диктора, нумерація вагонів починалася "з хвоста", а по факту - можливо, деяка частина вагонів і з хвоста, але далі з нумерацією взагалі завал: біля "голови" опинився вагон під №11, а далі до центру пішов 12-ий, 13-ий, 14-ий... Повна "каша"! ОК, вважатимемо, вагони причепні, і в порядковій нумерації їх важко було виставити, але... оголосити людям можна було, як ті вагони розташовуються?! І знову тиснява, бо ж диктор разів 5 наголосив, що стоянка потяга 2 хвилини!
Нарешті я у вагоні. Думаю, невже все, можна нерви заспокоїти?! Та не тут то було! Вартість квитка за 2 години руху - майже 120 гривень (для порівняння: за проїзд зі Львова до Перемишля з приблизно такою ж відстанню, але в "інтерсіті" й за кордон - 170 гривень!), тобто не так і мало, проте в "Укрзалізниці" щодо цього інші думки!
У вагоні, в якому за визначенням "фірмового" мають бути кондиціонер і елементарна чистота, - усе навпаки: пилюка прямо літає в повітрі, не те, що "просто лежить" на вікнах, як зазвичай то буває в наших потягах, хоча й на вікнах бруду стільки, що дивишся на омріяну вулицю, як крізь пилову завісу (на фото вікна то не дощ і не запітніле скло); замість кондиціонера - відкриті вікна...
Посеред вагону застелена доріжка, не знаю, чи бачила вона коли-небудь вологу чистку, проте до кінця вагона навіть її не вистачило, мабуть, не для всіх така "красота"... Столик біля мого сидіння виявився зламаним, а в сусіда - бруднющим...
І це лиш поверхові "сліди реформ", бо читати книгу під час руху неможливо - трясовина не дає! Ну, звісно, кому ж і коли ремонтувати колії, якщо ремонтну техніку потрібно відправляти на Польщу!?
Особисто пана Бальчуна не знаю, хочеться вірити, що він справді супер-професіонал, але... Вибачте, та за роки його перебування біля керма "Укрзалізниці" ситуація на залізниці у нас тільки погіршилася - говорю це як частий її клієнт, який дещо розуміє у її роботі! Звісно, то моя суб'єктивна думка, але не можуть іноземці зреалізувати у нас справжні реформи, бо то їм не болить, як нам!!! Все одно на першому місці для них буде їхня Батьківщина, і діятимуть вони, перш за все, в її інтересах!
Олена Литвиненко
реклама