В Україні необхідно створити умови для інвестицій в «зелений» сектор

В Україні необхідно створити умови для інвестицій в «зелений» сектор

3823
Ukrinform

Сучасні тенденції на ринку енергетики свідчать про наступне: вугілля  втрачає своє значення в кожній країні, за винятком Індії; ціни на газ також різко падають, що призвело до різкого падіння інвестицій в сектор. У нещодавній доповіді Сітібанк  зазначено, що нафта, швидше за все, опиниться в 2016 році «на самому дні» і залишитися на рівні $ 60 за барель протягом принаймні 10 років. З іншого боку, використання поновлюваних джерел енергії стає все більш життєздатним, це світова тенденція, яка потенційно може змінити правила гри для інвесторів, особливо в великих масштабах.

Відповідно інвестиції в сектор ВДЕ зростають. Вже в 2015 році загальні глобальні інвестиції встановили рекорд  в  $329 млрд. Європі щорічно необхідно інвестувати 60-70 млрд € для досягнення поставленої мети - 20% поновлюваних джерел енергії в ЄС до 2020, з чим вона справляється,  досягнувши результату в $ 58.5 млрд. в 2015 році.

Завдяки падінню цін на поновлювані джерела енергії, останні  поступово і досить впевнено витісняють з ринку викопні види палива. Вартість сонячної енергії знижується щорічно на 10%. А це означає, що її ціна буде падати значно нижче ціни на електроенергію від спалювання будь-якого виду викопного палива за кілька років.

Так, поновлювані джерела енергії (ВДЕ), такі як вітрова,  сонячна енергія та енергія води, вимагають значних капітальних інвестицій, після чого фактична ціна виробництва електроенергії буде залишатися на низькому рівні на невизначений час, доки сонце буде продовжувати світити на сонячні батареї, вітер та вода будуть продовжувати обертати турбіни. Це різко контрастує з викопними видами палива, які вимагають великих початкових вкладень для будівництва електростанцій, а потім продовження витрат на видобуток, транспортування і спалювання палива.

Більшість інвестицій в «зелену» енергетику повинні бути зроблені заздалегідь, до того, як система почне функціонувати. З точки зору інвестора, це означає, що загальні інвестиційні ризики зростають. Щоб компенсувати цей ризик, інвестору потрібно більш високий рівень віддачі від своїх інвестицій, що призводить до збільшення вартості капіталу для інвестицій в ВДЕ.

Ризики для інвесторів, в першу чергу йдеться про наявні загальні ризики в країні, в тому числі політичні, а також наявність тих чи інших бар’єрів для ведення бізнесу, впливають на коливання вартості проектів з  поновлюваних джерел енергії у різних європейських країнах.

Для прикладу, Німеччина за рейтингом простоти ведення бізнесу Doing Business 2016 займає 15-е місце, Греція -  60-е, і середньозважена вартість капіталу для ВЕС в 2014 році коливалася від 3,5% в Німеччині до 12% в Греції.

За даними Ecofys, вартість власного капіталу для наземних вітрових проектів у 2014 році коливається від 6% в Німеччині та більше 15% в Естонії, Греції, Латвії, Литві, Румунії та Словенії.  Вартість боргу, тобто винагороди за борговими інструментами банків, коливалася від 1,8% в Німеччині та 12,6% в Греції.

Середньозважена вартість капіталу в країнах ЄС для проектів ВЕС, 2014

В Україні ситуація заставляє бажати  кращого. Високі політичні ризики, нестабільність економіки, зміна умов ведення бізнесу для девелоперів проектів з ВДЕ, високі відсоткові ставки фінансових установ та значна бюрократизація підвищують інвестиційні ризики інвесторів та загальну вартість проектів в Україні. На сьогодні, мабуть,  єдиним доступно-дієвим фінансовим інструментом для інвестування проектів відновлюваної енергетики в Україні є програми кредитування ЄБРР. За програмою фінансування USELF як інвестиційного механізму ЄБРР - за період 2009-2014 рр. ЄБРР було надано фінансування в обсязі -  50 млн. євро, Фондом Чистих Технологій - 20 млн. євро, девелоперами -  30 млн. євро. Технічна підтримка в обсязі $ 8,45 млн фінансувалась за рахунок гранту Глобального Екологічного Фонду.

В 2014 році було виділено додаткове фінансування проектів ВЕ: 70 млн. євро - для інвестиційного механізму ЄБРР і Фондом Чистих Технологій, що у загальній сумі складе 140 млн. євро. Проте така підтримка порівняно з необхідною для освоєння потенціалу України, що еквівалентний в 81 млн. т.у.п. або 70 млрд м. куб. природнього газу є досить незначною.

Україна, маючи трохи вищий середній рівень «зеленого» тарифу, ніж в країнах ЄС (18,20 проти 14,76 €ct), залишається недостатньо «інвестиційно привабливою» через  дорогі кредити для фінансування проектів з ВДЕ. Середня відсоткова ставка в Україні в 3 рази вище, ніж в країнах ЄС.

Середні відсоткові кредитні ставки та рівні «зеленого» тарифу в Україні та ЄС, 2016

Часто, коли ми чуємо про нібито «високі» «зелені» тарифи в Україні, ми не робимо оцінку загального стану галузі та економіки в цілому. А на сьогодні він такий, що потребує кращого, ніж в розвинених країнах ЄС стимулювання, кращої державної підтримки, удосконалення законодавства в частині спрощення процедур введення нових потужностей задля створення стабільних нормальних умов  розвитку екологічно чистої галузі в країні, галузі, яка в нас є однією з найперспективніших на рівні з сільським господарством.

При цьому, удосконалення законодавства не означає повну відповідність відображення Європейської практики, в ньому необхідно враховувати особливості української економіки та її рівень розвитку. Жоден інвестор, до прикладу,  не захоче вкладати кошти в розвиток проектів в даній галузі при наявності в додаток до вищезазначених бар’єрів ще й введення додаткового фінансового навантаження в частині запровадження фінансової відповідальності для виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії за небаланси , як це передбачає нещодавно зареєстрований законопроект «Про ринок електричної енергії України», принаймні, доки Україна не досягне частки ВДЕ в загальному об’ємі генерації хоча б 11%. Саме такого показника ми ставимо сьогодні за мету досягти до 2020 року відповідно до Національного плану дій з відновлюваної енергетики.

З урахуванням великих ГЕС, частка яких становить близько 5-6% у балансі, не маючи на сьогодні навіть 2% частки інших ВДЕ, реалізація задекларованої мети в 11 % є досить амбіційною і важко досяжною за наявних темпів розвитку та інвестиційних умов.

Враховуючи той факт, що вуглецеві ресурси в недалекому майбутньому вичерпають себе, а ринок ВДЕ стрімко зростає і зростатиме й надалі, а також наявність в країні значного відновлюваного енергопотенціалу, в Україні якнайшвидше необхідно створити всі можливі сприятливі умови для залучення інвестицій в «зелений» сектор: як в нові генеруючі потужності, так і  в розвиток наукових технологічних розробок.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-