Цінам – волю! Але не забуваємо про минулорічні гречку та яйця…
Як і припускав Укрінформ, після кількох місяців спостереження за поведінкою звільнених від державного регулювання цін на продукти харчування, уряд остаточно визнав недоцільність їх подальшого централізованого регулювання. З 1 липня поточного року в Україні скасовується будь-яке втручання держави в ціноутворення на ринку продовольства. На думку урядовців, експеримент з цінової дерегуляції цілком можна вважати успішним. Статистика підтвердила дієвість ринкових механізмів - «безконтрольні» ціни впродовж майже року дії пілотного проекту вели себе більш-менш адекватно економічній ситуації в цілому. Вони і росли, і падали відповідно попиту, пропозиції, конкуренції, сезонним виробничим та макроекономічним факторам, тобто, завдяки об’єктивному економічному впливу, а не рішенню якогось чиновника. Саме так і має бути у реально вільній економіці. Єдине, чого бракує, для закріплення ефекту дерегуляційного «експерименту», на наш погляд, – це посилення ролі Антимонопольного Комітету. Не буде жорсткого нагляду за антимонопольним законодавством – усі ринкові «завоювання» підуть коту під хвіст.
«Ціновий» політ проходить нормально
З 1 липня 2017 року в Україні після майже двох десятиліть державного регулювання цін на деякі соціально важливі товари і послуги, припиняється регулювання цін на 15 груп продовольчих товарів - борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина, м'ясо птиці, варені ковбасні, молоко, сир, сметана, вершкове масло, соняшникову олія, яйця курячі. Ніхто з чиновників вже не буде вказувати виробникам продовольства рівень «бажаної» рентабельності, а оптовим та роздрібним торгівцям – рівень їх торгових націнок. Будемо тепер звикати до невидимої руки ринку.
Нагадаємо, що скасуванню державного цінового регулювання на продовольчі товари (цього пережитку минулого), передував пілотний проект, яким з 1 жовтня до 31 грудня 2016 року було призупинено державне регулювання цін на наведені вище товари.
За твердженням Мінекономрозвитку, результат моніторингу відпущених цін довів, що їх вільне «плавання» істотно не вплинуло на цінову динаміку споживчого ринку. Виробники досить швидко реагували на зміни ринкової кон'юктури, а торговці – так само, услід ринковим тенденціям, оперативно змінювали цінники. І не тільки в бік підвищення.
В цілому, в четвертому кварталі 2016 при квартальній інфляції (в підсумку з жовтня по грудень) в 5,5% проти 1,6% в 2015 році ціни на продукти харчування росли меншими темпами - 4,5% проти 5,4%. Хоча серед них були і рекордсмени росту - молочні продукти (приріст ціни за три експериментальні місяці склав 10-22%) та курячі яйця (здорожчали на 50% в жовтні і майже так само «відкотилися» в ціні в грудні, з 15 грн за десяток до 20-22 грн і назад). При цьому подорожчання «молочки» пояснювалося сезонним фактором - зростанням закупівельних цін на молоко. А щодо цін на яйця, то вона суттєво коливається в залежності від ситуації з українським експортом. В кінці 2016-го експорт був обмежений через підозри в зараженні сальмонелою, тому на місцевому ринку відмічалося збільшення пропозиції яєць, що зменшило ціни до 9-11 грн. за десяток на початку року. Зараз ціна на яйця коливається біля 11-13 грн. з огляду на «яєчноносний» сезон.
У той же час, за даними Держстату, в 2014 році «продуктова» інфляція (індекс споживчих цін на продукти харчування, грудень до грудня попереднього року) становила 24,8%, у 2015 році - 41,5%, а в 2016 році – вже тільки 3,2%. За п’ять місяців поточного року ціни на ринку продовольства підросли трохи більше як на 8%, тобто ситуація не критична.
Усе це дало підстави уряду розпрощатися з державним регулюванням як з анахронізмом, який лише створював додаткові труднощі для бізнесу і лазівки для недобросовісних виробників. Від стрімкого росту цін на основні споживчі товари, яким постійно лякали лобісти регулювання, виявляється, непогано стримують ринкові стимули.
Ризики ринкової економіки: продовольча безпека перш за все!
Однак, суспільство в цілому ще не визначилось, тішитися продовольчою дерегуляцією, так само тріумфально, як безвізом, чи ні. Навіть після успішного «випробувального» терміну проекту, не всі економісти переконались у правильності рішення про вільне ціноутворення на продовольчому ринку. І це говорить про існуючі застереження при переході на повністю ринкове ціноутворення в соціально важливій сфері.
За словами глави ради НБУ Богдана Данилишина, в Україні наявна критична ситуація з продовольчою небезпекою. За підрахунками НБУ в середньому в українців 57% усіх споживчих витрат припадає на продовольство. А у населення з найнижчими доходами витрати на їжу перевищують 80% всіх сукупних витрат. "Тобто фактично вони перебувають у продовольчій небезпеці (за міжнародними критеріями продовольча небезпека настає тоді, коли 60% від загальних витрат становлять витрати на продовольство)", - заявляв пан Данилишин. На його думку, скасування адміністративного регулювання цін на продовольство навіть в стабільних економічних умовах має супроводжуватися запровадженням адресних програм продовольчої підтримки для найуразливіших верств населення.
Усунення держави від процесу регулювання цін на основні види продуктів харчування, збільшує ризик активізації недобросовісних підприємців та спекулянтів. «В країнах з розвиненою економікою і політичною системою існують запобіжники будь-яким несумлінним діям з боку виробників або торгівлі, у вигляді Антимонопольного органу. В Україні цей орган не працює на споживчому ринку. Що означає, що з 1 липня кожен з нас може стати жертвою зловживань з боку виробників, які можуть нещадно завищити ціни на базові продукти харчування. В умовах порушення антимонопольного законодавства, ми можемо отримати ціни вищі за європейські», - попереджує Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торгівельних мереж.
У якості прикладу пан Дорошенко наводить минулорічний ціновий стрибок цін на гречку і курячі яйця, що раптово подорожчали мало не в два рази. Відповідь регуляторних органів на питання, хто на цьому заробив, досі відсутня. Хоча все це дуже схоже на зловживання і сталися вони більше року тому. «Жадібність деяких недобросовісних компаній стримувалася тим, що цінове регулювання могли повернути. Тепер можемо очікувати сильні цінові коливання на окремі продукти», - застерігає Олексій Дорошенко.
З ним не погоджується економіст Андрій Новак. Він вважає, що через відміну державного регулювання, ніякого зростання цін на продукти не повинно бути. «За законами економіки, воно може статися внаслідок провокування певних панічних настроїв щодо того чи іншого дефіцитного товару, що в нас уже не раз було. Але реально – є собівартість, ціни конкурентів, ціни на енергоресурси, чи курс гривні (це коли мова йде про імпортний товар)», - вважає пан Новак.
Саме тому, щоб не було подібного провокування та штучно створеного дефіциту, нашому Антимонопольному комітету доведеться серйозно працювати. Адже цивілізована держава (а не олігархічно-кланова) контролює і управляє цінами виключно ринковими методами - інтервенціями на біржі, запасами з держрезерву, антимонопольними переслідуваннями і т.д.
Включаймо антимонопольний запобіжник. Америка нам в поміч
А ми пам’ятаємо, що до українського антимонопольного відомства є багато претензій. Один із останніх гучних скандалів, наприклад, звинувачення на адресу Антимонопольного комітету в тому, що комітет неналежним чином реагував на монопольне становище на ринку тютюнової дистрибуційної компанії "Тедіс Україна" (раніше - "Мегаполіс-Україна"). Глава МВС Арсен Аваков навіть вимагав відставки керівництва. Правда, скандал швидко ущух. Неефективну діяльність Антимонопольного комітету України в свій час також константував і попередній міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус. В АМКУ ж заявляють, що у 2016 році економічний ефект від діяльності АМКУ збільшився в 1,5 рази та сягнув 1,4 млрд грн. Будемо сподіватися, що співпраця АМКУ з Федеральною торговою комісією США (програма технічної допомоги «Твінінг») та з конкурентними відомствами Німеччини і Литви, які розпочалися в минулому році, незабаром дадуть свої результати. В США, наприклад, антимонопольні органи є чи не найбільшою грозою недобросовісних підприємців. То ж маємо надію, що конкуренція на продовольчому ринку, в тому числі і цінова, буде захищена.
Оксана Поліщук, Київ
