Захарченка огероїли. Куди тепер увіткнеться «заточеність на Росію»?
Можна зробити будь яку інсталяцію: принести під російське посольство шампанське та курку гриль, примостити під фото покійного Захара порваний баян, перепостити кучу дурниць про те, що влада Лугандонії подалася в біга, а Ташкент теж того... І відверто порадіти, як чудово склалися небесні обставини... Але я б не поспішала.
Стрєлков-Гіркін, який зіграв головну роль у захопленні частини Донбасу, останнім часом – і тепер також – стверджує, що Захарченко через крадіжки, корупційні схеми та втрату авторитету вже давно став "відіграною" фігурою в "ДНР", тому що проблем приносив більше, ніж користі.
Усі знайомі підтверджували, що незадоволення населення в окупованій частині Донбасу досягло критичної межі. Захарченка треба було прибирати з арени. Вони й прибрали. Насправді підірвали, чи зробили велике шоу і дали йому друге життя зі зміненим обличчям у Венеселі – не відомо. Але в тій частині Донбасу він уже герой: у неділю вся Росія спостерігала, як бабці плакали, а деякі навіть билися головою об підніжжя труни... А молоді хлопці в камуфляжі на камеру казали, що продовжують "святу" справу загиблого, а справа – то з'єднання з Росією.
Тобто, мудаку, який настобрид усім, таки дали статус героя, хоча й посмертний. А Росія, демонструючи багатотисячну колону звезених на тризну людей, отримала для світу черговий "доказ": дивіться, ці люди мріють жити на руской зємлє й їх треба рятувати від терористичної України...
Ну а поки ми спостерігали оперну виставу "Прощання з героєм", яка, до речі, проходила не в якомусь палаці культури, а в оперному театрі, Росія зганяла до "ДНР" величезну кількість військової техніки.
І ще: луганскі сепаратисти нікуди не бігли, попри те, що про це повідомили навіть російські сайти. Усі вони – на своїх місцях. Вони заточені на Росію, мріють про Росію, і хоча остання не поспішає пірвати їх у свої обійми, вони битимуться проти України, бо зрадникам є що втрачати.
Тому я б не радила поки що пити шампанське.
Ольга Коростельова
реклама