Мистецтво як голос вдячності: у Словаччині відбулися покази фільму та перформанс про війну в Україні
Про це Укрінформу повідомили організатори заходів.
Першою подією став документально-театральний перформанс «Щоденники війни. 1460 днів» (Denníky vojny. 1460 dní), який відбувся 22 лютого у просторі Teatro Colorato в Братиславі.
Вечір залишив глибокий слід у серцях глядачів. Перформанс став не просто виставою, а живим переживанням – історіями українців, у яких поєдналися біль, надія та правда, що не залишає байдужим.
На сцені звучали документальні свідчення у виконанні словацьких акторок у супроводі живої музики. Емоційна палітра вечора варіювалася від зосередженої тиші до моментів, коли глядачам було важко стримати сльози.
Особливо символічним стало те, що історії українців звучали словацькою мовою – мовою країни, де відбувався показ. Це допомогло глядачам глибше зрозуміти події в Україні, відчути чужий біль ближче та побачити в ньому щось спільне й дуже людське.
Усі волонтери, які долучилися до організації та підтримки заходу, були відзначені символічними українськими мотанками – як знаком вдячності, пам’яті та солідарності.
Окрему подяку глядачі висловили режисерці Ользі Міхневич – за делікатну, чесну й надзвичайно сильну роботу, що дозволяє не просто спостерігати, а проживати ці історії разом із героями.
23 лютого у культурному просторі Kino Lumière відбувся показ документального фільму «Я кажу тобі дякую, Словаччино!» (Ďakujem, Slovensko!), приурочений до четвертої річниці повномасштабної війни росії проти України.
Авторкою проєкту та режисеркою стрічки є українська режисерка Ольга Міхневич, чиї мистецькі ініціативи формують міжнародний діалог про війну, пам’ять і солідарність між народами.
Фільм розповідає реальні історії словацьких родин, які з перших днів війни відкрили свої домівки для українців і продовжують підтримувати їх уже понад чотири роки. У центрі стрічки – людяність, вдячність і солідарність у найскладніші часи.
Після показу відбулася жива панельна дискусія за участі активістів, волонтерів і експертів. Учасники поділилися досвідом підтримки українських біженців та наголосили на важливості міжкультурного діалогу.
Під час заходу Ольга Міхневич зазначила: «Для мене цей фільм особливий, бо це не просто кіно – це моя особиста історія… Дякую, Словаччино!»
Організатори підкреслили, що мета події – не лише вшанувати пам’ять про перші дні війни, а й зміцнити відчуття спільності між українською та словацькою громадами. Захід відбувся під гаслом: «Разом. Пам’ятаємо. Діємо.».
24 лютого 2026 року о 20:10 на словацькому телеканалі JOJ 24 відбувся телевізійний показ документального фільму «Дякуємо, Словаччино», що дозволило значно розширити аудиторію проєкту та посилити суспільний резонанс навколо теми підтримки України.
Подальші покази фільму «Дякую, Словаччино» заплановані: 25 лютого – у Банській Бистриці та 26 лютого – у Зволені. На всіх заходах передбачено благодійний збір на підтримку України.
У планах організаторів – продовження європейського туру фільму, проведення відкритих дискусій і просвітницьких заходів, спрямованих на посилення міжнародної підтримки України та збереження культури солідарності.
Такі події вкотре нагадують, наскільки важливо залишатися людьми, зберігати чутливість і підтримку одне одного – незалежно від кордонів.
Нагадаємо, Словаччина автоматично продовжила термін дії тимчасового захисту для людей, які виїхали з України через розв’язану Росією повномасштабну війну, до 4 березня 2027 року.
Фото надані організаторами
