Вчитися ніколи не пізно, навіть поблизу фронту

Укрінформ
Вчитися ніколи не пізно, навіть поблизу фронту
У Міністерстві освіти і науки розповіли, скільки мільярдів гривень виділяють на фінансування вишів у прифронтових областях

Постійні небезпеки й наслідки повномасштабної російсько-української війни суттєво впливають на освітні процеси. Однак багато випускників прагнуть здобувати вищу освіту навіть у тих регіонах, де нападник щодня масовано атакує цивільну інфраструктуру.

За інформацією Міністерства освіти і науки України, станом на кінець жовтня до закладів Харківської області у 2026 році зараховано 20 782 вступників на бакалаврат і медичну магістратуру, Дніпропетровської — 13 975, Запорізької — 7 548, Миколаївської — 4 158, Сумської — 3 489. Щоправда, регіональна статистика відображає облікове розташування закладів, а не місце проживання вступників чи фактичного навчання, зауважує профільне відомство.

Укрінформ, проаналізувавши разом із представниками навчальних закладів освітню ситуацію під час круглого столу «Підсумки вступної кампанії — 2026: виклики, досягнення, перспективи», виокремлює ті з них, які продовжують працювати найближче до кордонів нападника. Як допомагає держава, скільки виділяє коштів і в яких умовах навчаються студенти?

«МАТЕМАТИКА» ФІНАНСУВАННЯ: ІНФОРМУЄ МОН УКРАЇНИ

Студенти Сумського національного аграрного університету. Фото закладу
Студенти Сумського національного аграрного університету. Фото закладу

Рік тому, 29 жовтня, Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до формули розподілу видатків державного бюджету між закладами вищої освіти. Уперше для таких закладів у формулі було запроваджено коефіцієнт регіональної підтримки 1,1, що означає додаткові 10% до державного фінансування.

Рішення робить систему фінансування справедливішою та чутливішою до умов, у яких працюють університети, що навчають студентів у прифронтових громадах або були змушені переміститися через російську агресію, констатує Міністерство освіти і науки України.

Додатковий ресурс, отриманий завдяки цьому коефіцієнту, університети можуть спрямовувати на першочергові потреби, зокрема на підвищення заробітних плат педагогічним і науково-педагогічним працівникам, а також на стабільне забезпечення освітнього процесу в умовах підвищених ризиків. У профільному міністерстві впевнені, що застосування коефіцієнта дає змогу більш передбачувано планувати роботу закладів, які функціонують у складніших безпекових та логістичних умовах, ніж інші.

Ухвалене рішення пресслужба Міністерства освіти і науки України назвала продовженням урядової політики комплексної підтримки прифронтових і переміщених університетів. Станом на кінець жовтня 2025 року офіційно повідомляли: «Раніше на інституційну підтримку таких ЗВО було спрямовано 330 млн грн, зокрема для університетів Запорізької, Миколаївської, Сумської та Харківської областей. Кошти спрямовано на забезпечення безперервних умов навчання та роботи колективів».

Донецький університет релокували тричі
Донецький університет релокували тричі

Укрінформ поцікавився, скільки коштів на прифронтові заклади вищої освіти виділили цього року. У відповіді за підписом Алли Рибалко, тимчасової виконувачки обов’язків генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН, спочатку конкретизують, про яку кількість закладів ідеться: «У 2022 році у зв’язку з триваючою збройною агресією російської федерації проти України та з метою збереження життя та здоров’я громадян України, створення безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану для учасників освітнього процесу заклади вищої освіти тимчасово з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей до інших регіонів нашої держави було переміщено 31 заклад вищої освіти, 44 заклади фахової передвищої та 65 їх відокремлених структурних підрозділів. Переміщення торкнулося майже 60 тис. здобувачів та більше 10 тис. викладачів переміщених закладів освіти».

Зазначивши, що Міністерство освіти і науки України постійно опрацьовує питання підтримки тимчасово переміщених закладів вищої освіти, поінформували: обсяг фінансування таких закладів за Формулою розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти у 2026 році становив 5 178,5 млн грн (у 2025 році — 4 720,6 млн грн).

Пояснюють: із 2026 року для тимчасово переміщених закладів вищої освіти показник регіональної підтримки встановлюється на рівні 1,1 незалежно від того, в якому регіоні заклад здійснює освітню діяльність. Завдяки встановленню показника на рівні 1,1 на підтримку прифронтових та тимчасово переміщених закладів вищої освіти цього року спрямовано 483,6 млн грн.

ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ АБІТУРІЄНТІВ ДИКТУЄ НАПАДНИЦЬКА ВІЙНА РОСІЇ

Війна вплинула на кількість студентів в Україні. Фото Геннадія Мінченка
Війна вплинула на кількість студентів в Україні. Фото Геннадія Мінченка

У закладах вищої освіти східних і південних регіонів стало менше вступників. Це закономірно, оскільки раніше не фіксували зростання демографічних показників, а після 24 лютого 2022 року відбулася масова вимушена міграція українців за кордон. За оцінкою Центру економічної стратегії, станом на січень 2026 року за кордоном залишалося 5,6 млн українських біженців (включно з РФ та Білоруссю). Серед них — 1,7 млн дітей до 18 років, або 31% (у віці 14–17 років — 8%); молоді віком 18–34 роки — 1,4 млн осіб, або 25% (у віці 18–24 років — 8%, у віці 25–34 роки — 17%). Починаючи з анексії Криму 2014 року, тисячі українських дітей РФ примусово перемістила на підконтрольні їй території.

Цього року у прифронтових регіонах зменшилася питома вага контрактників на бакалавраті, особливо в Харківській і Запорізькій областях. Проте є ще одна причина. Контрактникам у Запоріжжі, наприклад, треба платити за навчання стільки ж, скільки й тим, хто навчається у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка чи Львівському національному університеті імені Івана Франка. Така ситуація склалася через запровадження коефіцієнта регіональної підтримки 1,1.

Віктор Грешта. Фото Володимира Тарасова
Віктор Грешта. Фото Володимира Тарасова

У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2026 № 590 було внесено зміни до Порядку формування мінімального розміру плати за навчання для здобуття вищої освіти на основі індикативної собівартості, затвердженого постановою КМУ від 3 березня 2020 року № 191 «Деякі питання запровадження індикативної собівартості», — в частині виключення обсягу додаткового фінансування, передбаченого закладу вищої освіти в результаті застосування Формули показника регіональної підтримки, з розрахунку індикативної собівартості, що використовується під час визначення мінімального розміру плати за навчання.

«Коли ми говоримо про збереження контингенту студентів та людського капіталу в Запорізькому регіоні, питання вартості контрактного навчання та застосування індикативної собівартості також потребує окремого врегулювання на державному рівні», — сказав під час проведення круглого столу «Підсумки вступної кампанії — 2026: виклики, досягнення, перспективи», організованого Укрінформом, ректор Національного університету «Запорізька політехніка» Віктор Грешта. Він констатує, що для прифронтових вишів з кожним роком вступна кампанія стає дедалі складнішою.

Найпопулярнішими освітніми програмами цього університету є електрична інженерія, менеджмент, кібербезпека та захист інформації. Цьогорічні вступники-контрактники, обравши спеціальність «Менеджмент» у державному виші, мали заплатити за рік навчання майже 51 тисячу гривень. У приватному закладі — 30 тисяч гривень. За словами ректора Національного університету «Запорізька політехніка», понад 180 абітурієнтів обрали дешевше навчання. Чи вигідно це навчальному закладу? Правильну відповідь на це запитання можуть дати навіть молодші школярі.

Василь Карпуша. Фото Володимира Тарасова
Василь Карпуша. Фото Володимира Тарасова

За словами ректора Сумського державного університету Василя Карпуши, мають приріст на 15% серед бакалаврів порівняно з минулим роком. Також дещо збільшилася кількість магістрів. «Дякуємо Міністерству освіти за регіональний коефіцієнт, він реально працює і дає можливість утримати не тільки абітурієнтів з нашого регіону, а й з інших. Хоча хотілося б, щоб він був більший», — зауважив він.

Кількість заяв до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» зросла на 30–34% порівняно з минулим роком, повідомив відповідальний секретар центральної приймальної комісії закладу Сергій Вировець. За загальною кількістю заяв лідирували комп’ютерні науки, далі у рейтингу популярності — менеджмент, інженерія програмного забезпечення, електрична інженерія і кібербезпека.

Олександр Азюковський. Фото Володимира Тарасова
Олександр Азюковський. Фото Володимира Тарасова

Україна робить усе можливе і неможливе не тільки для збереження, а й для розвитку освітньої системи і, зокрема, вищої освіти — так вважає ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський. Кількість заяв на технічні спеціальності там зросла на 90, а кількість зарахованих — на понад 50%. Ректор переконаний, що університети є платформами зростання і формування нашого майбутнього. «Бажаєш його передбачити — просто бери і створюй його», — каже Олександр Азюковський.

Прикметно, що популярними в Дніпровській політехніці за кількістю заяв абітурієнтів є гірництво та нафтогазові технології, електрична інженерія, автомобільний транспорт. Серед інженерних спеціальностей зростає попит на електроніку, електронні комунікації, геодезію та землеустрій, хімічні технології та інженерію. «Потрібно вдосконалювати політику глибшого занурення системи вищої школи в прикладні завдання бізнесу та галузей економіки, зокрема у видобувну промисловість, бо всі технології починаються з корисних копалин», — переконаний ректор «Дніпровської політехніки».

ДЛЯ ОБЛАШТУВАННЯ УКРИТТІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ

Укриття у Сумському національному аграрному університеті. Фото пресслужби закладу
Укриття у Сумському національному аграрному університеті. Фото пресслужби закладу

Через постійні російські атаки вищі навчальні заклади, поєднуючи різні формати навчання, дбають про створення для своїх студентів безпечного та сучасного освітнього середовища. У Сумському національному аграрному університеті, скажімо, функціонує вісім сертифікованих укриттів загальною місткістю близько 1900 осіб. У сховищах обладнано близько 30 навчальних аудиторій, що забезпечує безперервність освітнього процесу навіть в умовах воєнного стану. Усі наявні сховища й укриття минулого року відремонтували, а також ввели в експлуатацію додаткові навчальні аудиторії у захисних спорудах.

Цього року університет розпочав реалізацію масштабного проєкту з облаштування укриття з властивостями протирадіаційного укриття (ПРУ) на факультеті ветеринарної медицини. Проєкт спрямований на забезпечення умов для проведення наукових досліджень за ветеринарно-аграрним напрямом, відпрацювання практичних навичок та підвищення якості освітніх і наукових послуг за профільною спеціальністю. Загальна проєктна вартість об’єкта становить 30,46 млн грн, а площа — 1200 кв. м. Реалізація проєкту відбувається за підтримки Міністерства освіти і науки України. Уже виділили 12,8 млн грн, додатково з місцевого бюджету профінансовано 1,3 млн грн. Тож уже вдалося облаштувати 9 приміщень, зокрема навчальні та лабораторні аудиторії, медичну і санітарну кімнати, а також простір для студентського самоврядування.

У Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» перше укриття, яке розташоване в навчальному корпусі та розраховане на 150 місць, з’явилося 2023 року. У 2025-му було відкрито укриття в ректорському корпусі для проведення національного мультипредметного тестування. За інформацією пресслужби вишу, простір розміщений у приміщенні площею майже 250 кв. м. Навчальна зона оснащена сучасними комп’ютерами й інтерактивними дошками, підведено інтернет, працює Wi-Fi. Простір також обладнаний вентиляційною, протипожежною та вологозахисною системами, встановлені сучасні енергоощадні світильники.

Загалом облаштували одразу дві локації — частково в укриття був переміщений Інноваційний кампус НТУ «ХПІ» та запрацював лекційний простір. Усі студенти, які перебувають у Харкові, можуть отримувати там якісні теоретичні знання та офлайн отримувати зворотний зв’язок від викладачів.

Сумський педагогічний університет. Фото закладу
Сумський педагогічний університет. Фото закладу

Нещодавно, наприклад, Сумський державний педагогічний університет оголосив тендер на ремонт підвальних приміщень корпусу фізико-математичного факультету та облаштування там найпростішого укриття. На роботи передбачили 39,4 млн грн із державного бюджету. Завершити ремонт планують до кінця 2028 року.

Усі безпекові питання потребують фінансових вкладень і часу, який подекуди вже втрачено. Однак значна частина українців налаштована здобувати вищу освіту, щоб дипломовані фахівці могли ефективно долучатися до відновлення країни.

Валентина Самченко, м. Київ

Фото Євгена Матюшенка, Володимира Тарасова та із сайтів навчальних закладів

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-