Як зберегти молодь в Україні та водночас забезпечити університети студентами, а економіку – необхідними кадрами? Це питання об’єднало представників понад десяти провідних українських вишів із різних регіонів України, які спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством цифрової трансформації України та Українським центром оцінювання якості освіти висловили своє бачення під час круглого столу «Підсумки вступної кампанії – 2026: виклики, досягнення, перспективи» , організованого Укрінформом 24 вересня.

Київ, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Суми, Харків – кожен регіон має свою картину вступу, свої виклики й тенденції. Водночас у доповідях ректорів та керівництва університетів простежуються спільні проблеми: відтік молоді, демографічні зміни, потреба в інженерних і технічних фахівцях, конкуренція за вступника та необхідність зберігати освітній потенціал прифронтових територій.

Говорили про результати основної частини вступної кампанії-2026 (вона триває до 15 жовтня), зміну пріоритетів молоді, державну підтримку, цифровізацію вступу та, найголовніше, про те, як зберегти людський капітал України в умовах війни.

ШАРОВ: ВСТУПНА КАМПАНІЯ-2026 КІЛЬКІСНО Є НЕ МЕНШОЮ ЗА МИНУЛІ РОКИ

Генеральний директор Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олег Шаров у вступній доповіді наголосив, що цьогорічна вступна кампанія має певні особливості через чинники, безпосередньо пов’язані з війною, які з кожним роком дедалі негативніше впливають на діяльність закладів вищої освіти. Водночас за кількісними показниками вступна кампанія не поступається попереднім рокам – станом на сьогодні на основі повної загальної середньої освіти до закладів вищої освіти вже зараховано майже 280 тисяч вступників. Такої кількості не було жодного року після початку повномасштабного вторгнення.

За його словами, цього року безпрецедентно багато вступників на базі базової середньої освіти до закладів фахової передвищої освіти; також суттєво більше вступників до аспірантури. Кількість вступників до магістратури після бакалаврату практично така сама, як і минулого року.

Олег Шаров повідомив, що в десятці спеціальностей із найбільшим обсягом набору суттєвих змін немає. Традиційно це менеджмент, психологія, середня освіта, філологія, маркетинг, право, фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, економіка, міжнародні економічні відносини.

У топ-25 є низка спеціальностей з особливою підтримкою, що показує поступову зміну пріоритетів вступників на користь фахів, яких сьогодні потребує українська держава.

За результатами вступу з великим відривом лідирує Національний університет «Львівська політехніка», на другому місці – КПІ імені Ігоря Сікорського, далі – КНУ імені Тараса Шевченка, ЛНУ імені Івана Франка, Державний торговельно-економічний університет, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Луцький національний технічний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та Західноукраїнський національний університет.

На жаль, стало менше вступників у закладах вищої освіти східних і південних регіонів, а також у столиці. Зокрема, спостерігається зменшення питомої ваги контрактників на бакалавраті у прифронтових регіонах, особливо в Харківській і Запорізькій областях. На рівні магістратури зміни там поки не так відчуваються.

Загалом серед спеціальностей на рівні магістратури в українських вишах лідирує психологія — її станом на сьогодні обрали 9900 вступників. До завершення вступної кампанії цей показник може перевищити 10 тисяч психологів-магістрів. Далі за рейтингом популярності йдуть право, менеджмент, середня освіта, публічне управління та адміністрування, комп’ютерні науки, будівництво та цивільна інженерія, філологія, економіка та міжнародні відносини, електрична інженерія.

ВАКУЛЕНКО: ВИСОКІ СЕРЕДНІ БАЛИ З ІНОЗЕМНИХ МОВ НА НМТ – ЦЕ ТРАДИЦІЯ ОСТАННІХ РОКІВ

Цьогорічне проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ) не дуже відрізнялося від попередніх двох років – потрібно було обов’язково пройти тестування з трьох предметів, а також із предмета за вибором.

Як зазначила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, статистичні дані щодо кількості зареєстрованих для проходження НМТ свідчать про поступове зростання кількості учасників. У межах основної сесії на тестування з’явилися понад 309 тисяч учасників — це майже 92% зареєстрованих і доволі високий показник явки порівняно з минулими роками. Як результат – понад 280 тисяч вступників.

Водночас зменшилася кількість вступників, які проходили оцінювання за кордоном: із максимальних 28 тисяч у 2022 році до трохи більш як 20 тисяч цього року. У 2026 році НМТ проводили у 32 країнах.

Продовжується практика забезпечення доступності тестування для вступників, які навчалися мовами національних меншин. Зокрема, тести перекладають угорською, польською та румунською мовами.

За словами Тетяни Вакуленко, серед великого переліку предметів за вибором учасники найчастіше обирали англійську мову або географію.

Вона відзначила, що цього року доволі велика кількість двохсотбальників. Але потрібно розуміти, що кожен, хто набирає максимальний бал за певний тест, отримує 200 балів. Водночас багато хто має по два-три або навіть по чотири двохсотбальні результати. Зокрема, два вступники 2026 року отримали по 200 балів з усіх предметів, тобто не схибили жодного разу за всі чотири години тестування!

Також доволі високими є середні бали з іноземних мов, і це традиція останніх років. Щодо статистики неподолання порогового бала, то, за сумною традицією останніх років, математика — серед антилідерів. Саме з цього предмета найбільша частка тих, хто не долає порогового бала, хоча йдеться фактично про завдання до сьомого класу з математики.

Також цього і минулого року доволі велика частка тих, хто не отримав порогового бала з фізики. Серед антилідерів — і хімія. Загалом понад 14% вступників і вступниць (це до 40 тисяч осіб) не отримали порогового бала хоча б з одного предмета, відтак не можуть брати участь у вступних випробуваннях.

«Традиційно найвищі результати НМТ мають Львівська область і місто Київ, але така статистика була і під час класичного зовнішнього незалежного оцінювання. Загалом це світова тенденція, коли столиця має високі результати, а у Львівської області варто було б повчитися і з’ясувати, у чому секрет успішності цього регіону», – зазначила Тетяна Вакуленко.

ПОНАД ШІСТДЕСЯТ ВІДСОТКІВ ЕЛЕКТРОННИХ КАБІНЕТІВ НА НМТ БУЛИ СТВОРЕНІ ЧЕРЕЗ СЕРВІС «ДІЇ»

Керівник команди впровадження «Дії» Міністерства цифрової трансформації України Олексій Вовк зауважив, що перед вступною кампанією-2026 у Мінцифри проаналізували результати попередніх років і визначили, на чому потрібно зробити більший акцент. Зокрема, надзвичайно важливою потребою часу є передача копій документів та підписання контрактів онлайн, щоб майбутній студент міг зробити це, перебуваючи в безпечному місці. Такий механізм суттєво спрощує процес як для абітурієнта, так і для університетів. Відтак зараз за допомогою «Дії» можна передати копії документів і все підписати буквально за п’ять хвилин.

Станом на сьогодні понад сто закладів вищої освіти інтегрували сервіси «Дії», що стосуються поширення цифрових документів та електронного підпису. За цей вступний рік студенти передали університетам майже десять тисяч копій документів.

Щодо реєстрації на НМТ: понад шістдесят відсотків осіб, які створювали електронний кабінет, використовували сервіси «Дії». Для спрощеного доступу до кабінету було інтегровано «Дія.Підпис»; абітурієнти скористалися ним понад п’ять мільйонів разів.

Що стосується саме інтеграції цифрових сервісів, то за 2026 рік понад десять закладів вищої освіти інтегрували сервіси «Дії» безпосередньо до своїх систем.

Олексій Вовк зупинився на важливому аспекті – отриманні академічних грантів, податися на які можна безпосередньо в застосунку «Дія». Станом на сьогодні вже реалізовано близько сорока тисяч грантів на освіту.

У КНУ ШЕВЧЕНКА БЮДЖЕТНІ МІСЦЯ ЗАПОВНИЛИСЯ КРАЩЕ, НІЖ МИНУЛОГО РОКУ

За інформацією керівництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка, загалом вступна кампанія пройшла добре: порівняно з минулим роком виш втратив лише сто контрактних студентів, причому бюджетні місця заповнилися краще, ніж минулого року.

Водночас у 2026 році в КНУ імені Шевченка втричі скоротилася кількість бюджетних місць на фізику. Ця проблема стосується не лише бакалаврського рівня, а й магістратури, оскільки студенти цієї спеціальності, завершивши навчання на бакалавраті, вступають до магістратури за кордоном.

«Існуюче правило — бюджетне місце рухається за студентом. Загалом тенденція правильна. Але що ми побачили протягом трьох років і особливо сьогодні, в умовах війни? …Кількість бюджетних місць на фізику у нас скоротилася внаслідок відтоку абітурієнтів утричі. Ми сьогодні маємо 18 бюджетних місць на фізику замість 48, що було два-три роки тому. Що це означає? Поки зросте популярність цієї науки в середній школі, поки ми попрацюємо зі стейкхолдерами з цього приводу, Міністерство освіти і науки, виходячи зі зменшення кількості студентів, на наступний рік ще зменшить кількість бюджетних місць. …Не буде абітурієнта — не буде навантаження, кафедри, викладачів — усе це скорочується. Але це той ресурс, який уже ніколи не повернеться. Один раз скоротивши кафедру фізики, ми втратимо школу. Це величезна небезпека», – сказав виконувач обов’язків ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерій Копійка.

За його словами, необхідно вже сьогодні думати про те, як урегулювати цю проблему. Зокрема, він пропонує запровадити цільові бюджетні місця на дисципліни, які не користуються попитом серед абітурієнтів, проте є вкрай важливими, або працювати зі стейкхолдерами, щоб вони надавали додаткові стипендії та фінансування для таких програм.

АБІТУРІЄНТИ ПОДАЛИ ПОНАД 39 ТИСЯЧ ЗАЯВ ДО КПІ, ЩО НА 37% БІЛЬШЕ, НІЖ ТОРІК

Ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Анатолій Мельниченко наголосив, що цьогорічну вступну кампанію до КПІ варто розглядати як показник зацікавленості молоді в інженерії, інформаційних технологіях, природничих науках та інноваційних технологіях дистанційного навчання.

«За підсумками цьогорічної вступної кампанії КПІ ім. Ігоря Сікорського підтвердив статус одного з провідних закладів вищої технічної освіти України. Університет посів перше місце серед університетів Києва та третє місце в Україні за кількістю поданих заяв на бакалаврат. Загалом абітурієнти подали понад 39 тисяч заяв, що на 37% більше, ніж торік. Важливим показником довіри вступників стало те, що понад 12 тисяч заяв мали перший або другий пріоритет. Це свідчить про зацікавленість молоді в освітніх програмах саме нашого університету та прагнення здобути сучасну технічну освіту», – зазначив Анатолій Мельниченко.

За його словами, серед ключових досягнень — високі результати за окремими спеціальностями. За кількістю заяв, допущених до конкурсного відбору, КПІ став лідером у низці напрямів, зокрема в інженерії програмного забезпечення, прикладній механіці, автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологіях, робототехніці, біотехнологіях і біоінженерії, біомедичній інженерії та електроніці. Понад 80% усіх спеціальностей університету увійшли до десятки лідерів в Україні за цим показником.

Ректор повідомив, що високим був і попит на навчання за кошти державного бюджету: на відповідні конкурсні пропозиції було подано понад 21 тисячу заяв. У результаті алгоритму адресного розміщення державного замовлення КПІ ім. Ігоря Сікорського отримав найбільшу кількість бюджетних місць серед усіх закладів вищої освіти України.

«Ще одним з результатів цієї вступної кампанії стала популярність дистанційної форми здобуття освіти, за кількістю заяв на яку КПІ посів друге місце в Україні. Крім того, університет продовжив роботу із залучення ветеранів і ветеранок до освітнього процесу, розвиваючи підтримку через Центр ветеранського розвитку.

Результати вступної кампанії засвідчили стійкий інтерес до освітніх можливостей, які надає КПІ ім. Ігоря Сікорського навіть в умовах воєнного стану в Україні. Це також підтверджує важливість підготовки інженерів, ІТ-фахівців і науковців для технологічного розвитку, зміцнення економіки та повоєнного відновлення України», – зазначив Анатолій Мельниченко.

РЕЗУЛЬТАТИ ВСТУПУ В ПРИФРОНТОВИХ ВИШАХ ПОТРІБНО ВИМІРЮВАТИ НЕ ЛИШЕ КІЛЬКІСТЮ ЗАРАХОВАНИХ

За словами ректора Національного університету «Запорізька політехніка» Віктора Грешти, вступна кампанія з кожним роком стає для прифронтових вишів дедалі складнішою. Це пов’язано із загостренням безпекової ситуації, але є й низка рішень, за умови реалізації яких можна зберегти людський капітал прифронтових регіонів і створити умови, за яких молодь матиме більше можливостей залишатися для навчання та роботи в рідних містах.

Станом на сьогодні на денну та заочну форми навчання до Запорізької політехніки зараховано 1342 здобувачі. Серед топ-3 найпопулярніших освітніх програм університету Віктор Грешта назвав електричну інженерію, менеджмент, кібербезпеку та захист інформації. За його словами, для вступників дедалі важливішою стає вартість навчання. Найпоказовіший результат — спеціальність «Менеджмент», одна з найпопулярніших, але водночас найдорожча (50 тисяч гривень) порівняно з навчанням у приватному університеті (30 тисяч гривень). Як наслідок, 183 абітурієнти обрали дешевше навчання у приватному закладі освіти, а не в державному.

«Тому, коли ми говоримо про збереження контингенту студентів та людського капіталу в Запорізькому регіоні, питання вартості контрактного навчання та застосування індикативної собівартості також потребує окремого врегулювання на державному рівні», – підкреслив Віктор Грешта.

Серед проблемних питань вступної кампанії-2026, які можуть бути вирішені надалі й враховані під час планування вступної кампанії-2027, він назвав відтік значної частини потенційних вступників до безпечніших регіонів, а також безпекові та логістичні перешкоди для випускників із територій можливих бойових дій під час підготовки та складання НМТ.

На думку ректора, інструменти спрощення умов вступу на наступний рік — зменшення кількості предметів НМТ, проведення його в кілька етапів, перескладання тесту — сьогодні можуть не спрацювати в умовах прифронтових регіонів. Потрібні дієвіші заходи — спеціальні умови вступу. На переконання Віктора Грешти, молодь із територій можливих бойових дій має отримати право вступати до прифронтових закладів вищої освіти на таких самих умовах, як і абітурієнти з територій активних бойових дій, — за співбесідою і з умовою подальшого складання НМТ до моменту атестації.

Ще однією проблемою є зменшення кількості зарахувань до магістратури, оскільки пільга прямого вступу для вступників із тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій діє лише для спеціальностей з особливою підтримкою і лише для випускників поточного року. А складання єдиного кваліфікаційного іспиту для низки спеціальностей унеможливлює вступ здобувачів з окупованих територій.

Тому ситуація з молоддю та людським капіталом стає дедалі критичнішою, особливо в контексті Запоріжжя, яке є одним із найбільших промислових центрів країни.

Він зазначив, що «Запорізька політехніка» приділяє велику увагу профорієнтаційній роботі. З 2021 року університет розвиває екосистему та партнерство із закладами загальної середньої освіти, професійно-технічними училищами й фаховими коледжами. Це різноманітні проєкти, стартапи, ініціативи, медіаосвітні формати, робота з обдарованою молоддю.

«Університети прифронтових областей сьогодні виконують не тільки освітню функцію, вони є одним із механізмів збереження людського потенціалу на територіях, які переживають надзвичайно складні умови. Тому результати вступної кампанії в прифронтових університетах потрібно вимірювати не лише кількістю зарахованих. Для нас важливо, скільки людей залишиться в цих регіонах і як зберігатиметься промисловий потенціал, зважаючи на те, що підприємства в регіоні відчувають значну нестачу кадрів», – наголосив Віктор Грешта.

У СУМАХ КІБЕРБЕЗПЕКА НАБИРАЄ ОБЕРТІВ, АБІТУРІЄНТ ОБИРАЄ САМЕ ЦЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ

Ректор Сумського державного університету Василь Карпуша поділився, що має хороший настрій щодо цієї вступної кампанії, попри те, що її перші етапи починалися з великої тривоги — саме в той час до міста стали долітати дрони на оптоволокні, і очікування були доволі неоптимістичні. Згодом з’явилася певна стійкість, потім стриманий оптимізм, а далі — оптимізм за результатами.

«У нас переважно вступники з міста Суми, для нас важливий цей контингент. Маємо приріст плюс 15% серед бакалаврів порівняно з минулим роком, і серед магістрів теж є приріст. Дякуємо Міністерству освіти за регіональний коефіцієнт, він реально працює і дає можливість утримати не тільки абітурієнтів з нашого регіону, а й з інших. Хоча хотілося б, щоб він був більший», – зазначив ректор.

Популярність спеціальностей у Сумському державному університеті практично збігається з інформацією, наданою Олегом Шаровим. Василь Карпуша додав до цього переліку медицину і кібербезпеку.

«Кібербезпека з року в рік набирає обертів, відчувається, що абітурієнт обирає саме цю спеціальність. Дуже позитивний момент цього року в тому, що на інженерно-технічних спеціальностях теж був приріст порівняно з минулим роком. І ще один позитивний момент — за дистанційною формою зростає кількість вступників, які перебувають за кордоном. У 2026 році таких здобувачів на 30% більше, ніж минулого року», – розповів ректор.

Серед проблем, на які варто звернути увагу, Василь Карпуша назвав дуже складні особливі умови вступу за квотами, насамперед за квотою-2.

ВСТУПНА КАМПАНІЯ-2026 ДЛЯ ХАРКІВСЬКОГО ПОЛІТЕХУ СКЛАЛАСЯ ПРИЙНЯТНІШЕ

Відповідальний секретар центральної приймальної комісії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Сергій Вировець поінформував, що цьогорічна вступна кампанія має певні зміни порівняно з минулорічною.

«Ми, як і більшість університетів, спостерігаємо зростання зацікавленості вступників у вищій освіті. Кількість заяв зросла на 30–34% порівняно з минулим роком. За кількістю заяв є зрушення і несподівані результати: це і маркетинг, на який попит зріс майже на 60%, і спеціальності «Кібербезпека» та «Електрична інженерія», які показали гарний приріст за кількістю заяв. Можемо впевнено сказати, що вступна кампанія 2026 року склалася прийнятніше для нашого університету», – зазначив Сергій Вировець.

За його словами, топ-3 спеціальностей за кількістю заяв на бюджет виглядає так: комп’ютерні науки, електрична інженерія, інженерія програмного забезпечення. За кількістю заяв на контракт один із фаворитів цьогорічної вступної кампанії — менеджмент. За загальною кількістю заяв комп’ютерні науки посідають перше місце, далі — менеджмент, інженерія програмного забезпечення, електрична інженерія і кібербезпека.

«Приємно бачити, що серед топ-спеціальностей у нас є велика кількість саме інженерно-технічних спеціальностей і що серед них є ті, які користуються особливою підтримкою. Це дуже правильний шлях, тому що ми завжди говоримо, що політехніки відбудують Україну. Що стосується грантів, то ми долучилися до цієї програми. У нас зараз навчається 71 студент, який отримував гранти в минулих роках. Відповідно, у 2026 році ми також підписали договір і очікуємо, що продовжуватимемо таку співпрацю», – зауважив Вировець.

За рейтингом рекомендацій на зарахування на бюджет (бакалаврат) наш університет посів восьме місце в Україні. Що стосується рекомендацій на зарахування на бюджет серед магістрів, ми зберегли торішню позицію і залишилися на шостому місці.

Харківський політех веде постійну профорієнтаційну роботу — проводить різноманітні заходи, дні відкритих дверей, «канікули з Політехом» для школярів, студентів коледжів, популяризує інженерно-технічний напрям, щоб донести до вступників і батьків інформацію щодо освітніх програм та спеціальностей, які є в університеті.

РЕЗУЛЬТАТИ ВСТУПУ ДО ДНІПРОВСЬКОГО ПОЛІТЕХУ ПОЗИТИВНІ І ФОРМУЮТЬ НАДІЙНИЙ ФУНДАМЕНТ ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ КРОКІВ

Ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський у своєму виступі відзначив, що Україна робить усе можливе і неможливе не тільки для збереження, а й для розвитку освітньої системи і, зокрема, вищої освіти. Він поділяє думку Василя Карпуші щодо позитивної динаміки, оскільки спільними зусиллями представників систем «Дія», УЦОЯО і ДП «Інфоресурс» цифровізація спрощує багато процесів і надає гнучкості, а державна підтримка сприяє зростанню інженерно-технічних спеціальностей, які є основою сталого розвитку галузей економіки України та стійкості її енергетики. І це, за його словами, має доказову базу: наприклад, у Дніпровській політехніці кількість заяв лише на технічні спеціальності зросла на 90, а кількість зарахованих — на 56%.

На думку Олександра Азюковського, потрібно працювати з бізнес-структурами, розглядаючи університет як об’єкт інвестицій, а не лише донатів.

«Вступна кампанія 2026 року ще не завершена, але результати є позитивними, і вони формують надійний фундамент для подальших кроків: масштабнішого залучення бізнесу. Потрібно вдосконалювати політику глибшого занурення системи вищої школи в прикладні завдання бізнесу та галузей економіки, зокрема у видобувну промисловість, бо всі технології починаються з корисних копалин», – підкреслив ректор.

Він зазначив, що за популярністю в Дніпровській політехніці серед топових спеціальностей за кількістю заяв — гірництво та нафтогазові технології, електрична інженерія, автомобільний транспорт. Якщо говорити про динаміку зростання в інженерних спеціальностях, то це електроніка, електронні комунікації, геодезія та землеустрій, хімічні технології та інженерія.

«Завдяки державній політиці, небайдужості громадян, фаховій роботі команд університетів ми користуємося довірою суспільства, і це дає нам змогу не просто існувати, а й розвиватися та успішно інтегруватися до найкращих світових ринків науки та освіти. Найголовніше, що університети — це точки зростання і формування нашого майбутнього. Бажаєш його передбачити — просто бери і створюй його», – наголосив Олександр Азюковський.

РЕКТОР АКАДЕМІЇ СБУ: ГОЛОВНИЙ ВИКЛИК ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ СЬОГОДНІ — ДОВІРА ЗДОБУВАЧІВ

Аналізуючи вступну кампанію, ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк наголосив, що виклики залишилися ті самі, що й минулого року, — відтік молоді і війна. Але, мабуть, чи не найголовніший виклик, який стоїть зараз перед освітньою галуззю, — це довіра: довіра здобувачів і їхніх батьків.

За його словами, понад 50% батьків вступників Академії – військовослужбовці або представники Сил безпеки й оборони.

До досягнень цього року ректор відніс те, що у 2026 році Академія СБУ набрала більше нових здобувачів, ніж загалом їх було у 2021-му.

За його словами, близько десяти відсотків цьогорічних вступників — випускники шкіл, які мають 190 балів і більше.

Як зазначив Андрій Черняк, державне замовлення Служби безпеки України цього року було збільшено вдвічі. Проте попри це конкурс на місце за держзамовленням становив понад десять осіб, а на контрактну форму за різними освітніми програмами – чотири-п’ять осіб на одне місце. Це свідчить про динаміку, боротьбу за здобувача та якісні освітні продукти.

«Студенти навчаються у нас виключно на контрактній формі, і за результатами навчання понад 40% з них стають офіцерами Служби безпеки України, ще 25–30% випускників за різними програмами долучаються до Сил безпеки і оборони. Це свідчить про якісний освітній продукт, але ми не зупиняємося на цих досягненнях – у 2026 році запровадили дві нові освітні програми: з корпоративної безпеки і захисту об’єктів критичної інфраструктури та з інформаційно-аналітичної діяльності. Робимо їх спільно з приватним бізнесом та великими ІТ-компаніями. Ці програми користуються великим попитом. Також продовжуємо розвивати технічні напрями, пов’язані з кібербезпекою», – зазначив ректор Національної академії СБУ.

Він зауважив, що в контексті боротьби за здобувача і довіру студентів Академія розуміє: фах юриста, економіста чи фінансиста не завжди охоплює потреби майбутнього роботодавця, тому намагається робити акцент на міждисциплінарному характері освітніх програм для студентів і курсантів. Андрій Черняк наголосив, що це дасть випускникам змогу бути успішними навіть за найглибшої кризи й відповідати запитам як державних інституцій, так і приватного сектору.

Також усі освітні програми максимально орієнтовані на практику — їхній зміст враховує потреби Служби безпеки й інших стейкхолдерів.

«Наші курсанти і студенти мають бути максимально вмотивованими й розуміти своє місце в майбутній системі, адже вони — майбутнє нашої безпеки. Наш студент, а особливо курсант, надзвичайно цінний, тому ми хочемо, щоб він цінував позицію, яку займає зараз. Ми завжди говоримо: цінувати — це пам’ятати про війну, цінувати свій час і здобувати знання. Кожен із нас вчиться — від курсанта чи студента до ректора, ми всі рухаємося, розвиваємося заради нашої держави», – наголосив Андрій Черняк.

УНІВЕРСИТЕТ КАРПЕНКА-КАРОГО ВПЕРШЕ НАБРАВ БІЛЬШЕ БЮДЖЕТНИХ СТУДЕНТІВ, НІЖ КОНТРАКТНИХ

Ректорка Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого Інна Кочарян розповіла, що цього року на бакалавраті в університеті було 122 бюджетні місця, конкурсний відбір на які проходили майже 1300 абітурієнтів.

Вона відзначила, що в 2026 році вперше до університету вступило більше бюджетних студентів, ніж контрактних.

«Так сталося через те, що спочатку нам давали бюджетні місця, наприклад, на бакалаврат — 122, на магістратуру — 43, але потім нам додатково дали 34 місця на бакалавраті, і це на 34 особи зменшило кількість контрактних студентів. Однак я вважаю таке рішення правильним, тому що воно дало додаткову можливість для навчання дітям, батьки яких загинули на війні або воюють», – розповіла Інна Кочарян.

За її словами, безумовним лідером залишається освітня програма «Акторське мистецтво театру і кіно», де цього року конкурс становив 20 осіб на місце. Якщо говорити про аудіовізуальне мистецтво, то найбільшим попитом серед абітурієнтів користується режисура кіно і телебачення. В останні 3–4 роки також стрімко зріс попит на освітню програму «Режисура анімаційного фільму».

На театрознавство і кіномедіазнавство щороку традиційно вступають лише дві-три людини. З одного боку, критиків і не може бути багато, а з іншого — такі маленькі групи не дуже вигідні для університету, оскільки, крім бюджетних місць, там немає жодного контрактника.

За словами Інни Кочарян, середня вартість навчання одного бюджетного студента-бакалавра – понад 170 тисяч гривень, а за індикативною вартістю університет є одним із лідерів: навчання в бакалавраті коштує 112 тисяч гривень, майже стільки ж — у магістратурі. Але, незважаючи на вартість, є попит саме на акторське мистецтво театру і кіно та режисуру драматичного театру.

«Загалом попит є на всі освітні програми, спостерігаємо зростання на 20–25% порівняно з 2024–2025 роками і сподіваємося, що ця тенденція збережеться», – зазначила Інна Кочарян.

У 2026 РОЦІ МЕДУНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГОМОЛЬЦЯ МАЄ НА 5% БІЛЬШЕ ВСТУПНИКІВ ЯК НА БЮДЖЕТ, ТАК І НА КОНТРАКТ

Вступна кампанія-2026 до Національного медичного університету імені Богомольця, за словами першого проректора з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти Олександра Науменка, показала непогані результати — на 5% більше вступників як на бюджетну, так і на контрактну форму навчання. І це зважаючи на те, що вартість контрактного навчання суттєво підвищилася: стоматологія — 115 тисяч гривень, медицина — 96 тисяч гривень. Тобто підвищення вартості жодним чином не зменшило кількість студентів, прийнятих до університету, порівняно з минулими роками.

Він зауважив, що університет — один із вишів, де конкурсний бал має становити не менш як 150 з чотирьох предметів; якщо такого бала немає, документи не подаси ні на медицину, ні на стоматологію. «Звісно, ми не виступаємо за те, щоб знижувати цей бал, але маємо такий бар’єр. На фармацію, слава богу, цього року зробили 140, але це не дало кількісного збільшення майбутніх фармацевтів. Що стосується пільгових категорій вступників, то цього року їх кількість також збільшилася на 5–7%. Таких здобувачів цього року майже 142», – розповів Олександр Науменко.

Він відзначив, що останніми роками в університеті імені Богомольця (та й в інших медичних закладах вищої освіти України) стався зсув: на друге місце за популярністю серед вступників на бакалаврський рівень після «медицини» вийшла «терапія та реабілітація».

«Тобто не стоматологія, не фармація, а терапія і реабілітація та клінічна психологія — це педагогічна освіта, яка фактично займається ментальним здоров’ям. Зверніть увагу: на клінічну психологію (це педагогіка) на заочну форму навчання у нас був конкурс 320 осіб на місце. Зараз будемо ліцензуватися, працювати в цьому напрямі, тому що, на жаль, це перспективна професія, яка ще років 10–20 матиме попит у нашій країні: посттравматичних синдромів у дорослих і дітей дуже багато, а такі фахівці необхідні і центрам ментального здоров’я, і для реабілітації не тільки військовослужбовців, а й членів їхніх сімей, і особливо дітей», – наголосив Олександр Науменко.

Він додав, що цього року Національний медичний університет імені Богомольця вперше набрав бакалаврів-медсестер та магістрів медсестринства, тобто відтепер готує не лише лікарів.

ДО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА СТАНОМ НА СЬОГОДНІ ВЖЕ ЗАРАХОВАНО 3900 СТУДЕНТІВ

До Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана цього року подали понад 25 тисяч заяв на вступ. Станом на сьогодні зараховано 3900 студентів, приймальна комісія продовжує працювати, і загалом заклад задоволений результатами.

«Станом на сьогодні ми досягли рівня вступу-2025, а він у нас був найуспішнішим за останні сім років. Чесно кажучи, навіть не розраховували, що досягнемо цього, враховуючи всі виклики — безпекові, інституційні, демографічні, але резерви є. Маємо приріст у бакалавраті і післядипломній освіті. Дещо «просіли» в магістратурі — набрали на 80 осіб менше порівняно з попереднім роком. Раніше майже 99 відсотків випускників бакалаврату йшли в магістратуру, цього року — 41 відсоток. Але це, напевно, тенденція загальноукраїнська, навіть загальносвітова, і вона триватиме», – зазначив у своєму виступі проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Анатолій Колот.

Він наголосив, що університет має свою потужну нішу на ринку освітніх послуг, розвиває її і з монопрофільного трансформується в університет широкого профілю, додаючи соціологію, психологію, міжнародне право, кібербезпеку, економічну журналістику та багато споріднених і затребуваних ринком спеціальностей.

«60 відсотків наших вступників — це Київська область і ще три області, які межують з нею. Отож основна ставка — працювати з батьками і майбутніми здобувачами цих областей, працювати з бізнесом. Плануємо розвивати дуальну освіту і новітні освітні програми. Щодо наших планів: плануємо суттєво оновити освітні програми і бакалаврського, і магістерського рівнів — абсолютна більшість із них згодом повинна мати міждисциплінарний характер. Маємо в планах різко скоротити та оновити кількість магістерських програм. Маємо робити ставку на політику подвійних дипломів, працюємо із зарубіжними партнерами, узгоджуємо навчальні плани, хочемо повернути тих, хто опинився за кордоном. А єдиний шлях повернення — дати їм можливість отримувати і наш диплом, і польський, німецький чи диплом іншої країни. Треба шукати зовсім інші шляхи підвищення конкурентоспроможності, посилення конкурентних переваг», – підкреслив проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Анатолій Колот.

Любов Базів. Київ.

Фото Володимира Тарасова, Олександра Клименка