Україна закликала організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення РФ
Відповідну заяву оприлюднило Міністерство культури, передає Укрінформ.
У заяві наголошується, що, як одна з найавторитетніших мистецьких платформ світу, Венеційська бієнале не може ставати майданчиком для відбілювання щоденних воєнних злочинів РФ проти українського народу.
З 2014 року Росія цілеспрямовано знищує об’єкти культурної спадщини України, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, зокрема положення Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року. Від початку повномасштабного вторгнення вона веде системну війну проти української культури, ідентичності й історичної пам’яті.
З 2022 року внаслідок російського вторгнення в Україну загинули 346 митців та 132 медійників, зокрема й іноземних.
РФ зруйнувала або пошкодила 1707 пам’яток культурної спадщини та 2503 об’єкти культурної інфраструктури України. 558 з них знищила повністю. Російські загарбники незаконно вивезли щонайменше 35 482 музейні предмети, ще понад 2,1 млн одиниць зберігаються на тимчасово захоплених територіях, перебувачи під загрозою знищення або незаконного переміщення.
Прямі збитки культурному сектору України вже перевищують 4,2 млрд доларів, а загальні втрати галузі оцінюються більш ніж у 31 млрд доларів.
Століттями Російська імперія та згодом СРСР здійснювали цілеспрямовану політику знищення української ідентичності: забороняли українську мову, привласнювали українських митців та культурні надбання, просували міф про велич і вищість російської культури.
На сьогодні Росія проводить системну політику культурної експансії та насильницької русифікації на тимчасово захоплених територіях України. Вона витісняє українську мову з освіти, медіа та публічного простору, знищує українські книжки, переписує бібліотечні фонди, переслідує педагогів, журналістів та культурних діячів.
РФ відкрито використовує культуру як інструмент політичного впливу. Показовим є висловлювання директора музею «Ермітаж» Михайла Піотровського, який назвав російські культурні проєкти за кордоном «спецоперацією». Це підтверджує, що російська культурна присутність часто є частиною ширшої державної політики легітимізації агресії. У цьому контексті допуск представників цієї країни до міжнародних мистецьких подій є неприпустимим.
Міністри нагадують: 27 лютого 2022 року організатори бієнале засудили російську агресію проти України та виступили за мир і діалог.
«Нам незрозуміло, чому ця позиція організаторів змінюється зараз, коли Росія відмовляється припиняти війну, відкидає мирні зусилля та діалог, натомість продовжуючи робити ставку на терор і звірства. За таких умов будь-які зміни політики чи пом’якшення обмежень не мають реальних підстав, і можуть лише надіслати небезпечний сигнал про підтримку агресії, толерування російських воєнних злочинів та нормалізації геноцидноі політики російських окупантів», – ідеться в заяві.
Міністри підкреслюють: недопуск Росії до міжнародних культурних майданчиків критично важливий для збереження їхньої нейтральності, уникнення політизації та захисту культурної сфери від державної пропаганди війни.
Особливе занепокоєння викликає інформація про зв’язки заявленої комісарки російського павільйону Анастасії Карнєєвої з військово-промисловим комплексом країни – ще одного свідчення того, що культура в РФ невіддільна від мілітаристського режиму.
«Закликаємо організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Російської Федерації та зберегти принципову позицію, яка була продемонстрована у 2022-2024 роках. Вірність цінностям свободи, людської гідності та міжнародного права має бути визначальною для глобальної мистецької спільноти, так само як солідарність із українським народом, чию культуру намагаються знищити», – зазначається в заяві.
Як повідомлялося, у ЗМІ з'явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів, її колишній міністр культури Михайло Швидкой.
Проєкт матиме назву «Дерево вкорінене в небі». Один із його меседжів: «Політика існує в тимчасових вимірах, тоді як культури спілкуються у вічності».
Замовником у цьому проєкті вказана Анастасія Карнєєва – дочка одного з керівників держкомпанії «Ростех», колишнього генерала ФСБ Миколи Волобуєва.
