![Юристка: Україна має якнайшвидше ратифікувати конвенцію щодо викрадених культурних цінностей Юристка: Україна має якнайшвидше ратифікувати конвенцію щодо викрадених культурних цінностей](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/thumb_files/630_360_1714051865-959.jpg)
Юристка: Україна має якнайшвидше ратифікувати конвенцію щодо викрадених культурних цінностей
Про це заявила юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна на пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ.
«Є Конвенція ЮНІДРУА 1995 року про незаконно вивезені культурні цінності, яку нам критично сьогодні варто було б підписати і гармонізувати з національним правом. Бо це зараз фактично єдиний міжнародний договір, який доступний Україні для підписання і який дозволив би нам відкрити ці кейси проти РФ, дозволив би просто у цю хвилину вже розпочати розмову щонайменше про можливість повернення культурних цінностей, які були втрачені», - зазначила вона.
За словами Підгорної, підписання цієї конвенції дало б змогу Україні розпочати розмову не лише щодо будівель, музеїв, архівів, а й щодо їхніх фондів, а також культурних цінностей, які були знайдені під час незаконних археологічних розкопок на території окупованого Криму.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1714048914-920.jpg)
Однак питання щодо підписання цієї Конвенції залишається відкритим, констатувала юрист.
Представниця РЦПЛ зауважила, що є певний перелік міжнародних договорів, які Україні слід підписати, ратифікувати або гармонізувати з національним правом. Зокрема, вона назвала два документи, які Україна підписала і ратифікувала, але які досі не гармонізовані з національним законодавством. «Це другий протокол до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей під час збройного конфлікту і Нікосійська конвенція про кримінальні правопорушення щодо культурних цінностей 2020 року. Ті положення, та термінологія, яка застосовується у цих документах, не відповідає термінології, яка використовується у національному праві», - пояснила вона.
На думку Підгорної, взагалі, українське законодавство у сфері культурної політики застаріле, воно не є актуальним та пристосованим до нинішніх реалій. І це "дуже великий виклик", зокрема, для правоохоронних органів, які стикнулися зі значним масивом злочинів, скоєних проти об’єктів культурної спадщини та представників культурних інституцій.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/1714051864-308.jpg)
Своєю чергою директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар’яна Томин заявила, що у частині повернення культурних цінностей законодавство має бути адаптоване до реалій війни. І з погляду міжнародного права в України є унікальні можливості розробити нові протоколи.
«Наша відповідальність - розробити ті протоколи, які би відповідали нашим інтересам і відновленню справедливості. І тут теж є питання реституції, бо справедливість… у кожного може бути дуже різна дефініція щодо цього», - наголосила Томин.
Як повідомлялося, в Україні планують будівництво нових та модернізацію наявних сховищ для евакуації та збереження культурних цінностей під час війни.