Шевченківська премія-2024: Уперше імена переможців зустріли лише підтримку
«Огонь запеклих не пече…» – з цим гаслом Кобзаря на шевронах та на вустах обороняють Україну наші воїни на фронті і ці ж слова наче червоною ниткою пройшли крізь твори митців, відзначених Шевченківською премією другого року повномасштабної війни.
Серед її переможців – бойова медикиня, воєнні журналісти та поети, художник, чиї малюнки допомагають українському опору по всьому світу, музика, яку створювали під обстрілами, а також вистава, за допомогою якої було зібрано мільйони гривень на дрони для української армії.
«Шевченківська премія – це теж зброя у боротьбі зі злом, з російськими окупантами. Цьогорічні шевченківські лауреати створюють сенси, які наближають нас зі світом демократії і правди, які відображають у своїх творах незламність у війні з рашизмом, формуючи той наратив, який утверджуватиме Україну у майбутньому», – наголосив голова Шевченківського комітету Євген Нищук.
Нагадаємо, що у 2023 році планувалося ввести додаткову номінацію «За внесок у перемогу», проте, це викликало неоднозначні оцінки в суспільстві, тож лауреатів у цій номінації не визначали. Особливістю премії 2024 року стало те, що в указі про премію було чітко прописано, що у творах, які претендуватимуть на відзнаку, обовʼязково має бути наратив спротиву та дух перемоги. Відповідно, на премію мають претендувати дуже свіжі роботи, задля чого навіть скасували попередню вимогу для номінантів піврічного терміну від створення, до якого роботи не могли подаватися.
«Ми розуміємо, що зараз дуже важливий час. Наша культура – це простір пам’яті і поваги. І слово, в якому так багато сьогодні болю, але ще більше сталевої витримки і сили. Ми єдині в наших прагненнях і в наших помислах. І ми обов’язково переможемо зло», – каже пан Нищук.
Він наголосив, що хвилі обговорення, які періодично виникали навколо Шевченківської премії, не повинні нікого лякали, оскільки вони живлять ще більший інтерес до неї. Активна дискусія робить Шевченківську премію живою, а комітет під час таких обговорень та активного діалогу з культурною спільнотою бачить, які треба вносити зміни чи доповнення до Положення про премію. Голова Шевченківського комітету наголосив, що скоро на розгляд Президента подадуть доповнення, і він передбачає, що наступного року вже будуть певні новини.
А в 2024 році Шевченківський комітет визначив 7 лауреатів у 5 номінаціях.
У номінації театральне мистецтво Шевченківську премію присуджено
- Режисерові-постановнику Івану Уривському, художниці-постановниці Тетяні Овсійчук, хормейстерці Сусанні Карпенко за виставу «Конотопська відьма» за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.
Вистава «Конотопська відьма» за сатирично-фантастичною повістю українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка, написаною майже 200 років тому, в 1833-му, на сьогодні в Україні є однією з найпопулярніших сучасних вистав. Квитків на неї не купити за пів року, а відеоуривки в соцмережі TikTok зібрали понад 33 млн переглядів.
Прем’єра відбулася 28 квітня 2023 року. Виставу зіграли понад 30 разів у Києві, Чернівцях, Рівному, Львові та Кишиневі. На благодійному показі «Конотопської відьми» 4 березня у Національного театрі імені Івана Франка зібрали 2 мільйони 349 тисяч гривень на потреби ЗСУ. А в грудні 2023 року під час показу вистави режисера Івана Уривського було зібрано 1 мільйон 770 тисяч гривень, за які придбали 100 дронів для ЗСУ.
Вистава «Конотопська відьма», на думку українських митців, була названа однією з трьох найважливіших подій в культурі України 2023 року, за результатами опитування Укрінформу.
Цього року було відзначено дві виконавиці в музичній номінації:
Джамаладінова Сусана Алімівна (Джамала) отримала нагороду за альбом «QIRIM», в який увійшло 14 старовинних пісень про велич кримськотатарської культури та мови, кожну з них співачка віднайшла у певному місті чи селищі рідного їй півострова.
«QIRIM» вийшов у травні 2023 року. На світову прем’єру альбому в Ліверпулі прийшли близько 15 000 відвідувачів. Вона відбулась у офіційній фан-зоні конкурсу «Євробачення-2023».
Джамала працювала над альбомом три роки. На початку повномасштабного вторгнення всі напрацьовані матеріали опинилися в студії під обстрілами. До створення альбому долучились понад 80 музикантів.
Зараз «QIRIM» у топ-20 найкращих альбомів у світовому музичному чарті Європи. У 2023-му «QIRIM» отримав особливу нагороду «Музика нашої єдності» від Megogo Music Awards. Статус «Альбом року» у 2023-му йому присвоїли музичне видання «Слух» та європейський онлайн-журнал Beehype, який обирав переможця серед музикантів з понад 80 країн світу.
- Композиторка Кармелла Цепколенко нагороджена Шевченківською премією за кантати «Читаючи історію» за поезією Оксани Забужко, «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?» за поезією Сергія Жадана, Дуель-Дует для скрипки та контрабасу та Симфонію № 5.
Кантати відомої композиторки, заслуженої діячки мистецтв України Кармелли Цепколенко звучать в усьому світі. Її авторству належать понад 70 творів, вона є фундаторкою фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики». Ініціаторка створення та голова правління Міжнародної громадської організації Асоціація Нова Музика – Української секції Міжнародного товариства сучасної музики.
Кантата «Читаючи історію» написана у березні 2022-го під час ворожих обстрілів. Звучання Симфонії №5 нагадує стан заціпеніння, першої реакції українців, що на світанку дізналися про початок Великої війни.
Експерти відзначають, що композиторка буквально «жонглює» інструментами в оркестрі, передає внутрішню драму, яку переживає кожен українець під час війни, і доводить, що музика – це теж зброя.
У номінації Література в 2024 році теж визначено двох переможців:
- Поетка і бойова медикиня Ярина Чорногуз нагороджена за поетичну збірку «[dasein: оборона присутності]». Це – ніби віршовані листи з передової про біль від втрат братів і сестер по зброї, війну тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору бути там. Про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.
«…іноді мені здається, що я навчилася
віршами вбивати
кидаючи воги з підвісу дрона
але навряд з них хоч колись
зникне плач за загиблими
це і є – бути поетом в Україні
вічно плакати у віршах на
ще зовсім свіжих могилах
і ще на тих – яким сотні літ
невесело трохи, так?
і неоптимістично?
зате чесно», – так пише поетеса – морська піхотинка, військова медикиня та розвідниця Збройних Сил України Ярина Чорногуз у свій книзі «[dasein: оборона присутності]». Збірка написана, як каже сама авторка, на видиху виконаних завдань, вона про істини, які відкриває війна, про щоденні втрати, розпач, любов, про живих і мертвих.
- Воєнний кореспондент, старший лейтенант 59-ї Окремої мотопіхотної бригади, поет Дмитро Лазуткін – за книгу поезій «Закладка».
Збірка складається із віршів, що були написані до повномасштабного вторгнення і стали своєрідним пророцтвом.
«…подивися на дитячий майданчик:
на коліна присівши слоник
зустрічає трофейний танчик
дурнувато хитаються віти
ніби все насправді минеться…
а у слоника жінка і діти
а у танчика спалене серце
затікає печаль за комір
ніби доза протиотрути…
ти стоїш набираєш номер
ти нічого не хочеш чути».
Автор зазначає, що його книга – це поетичний репортаж, поетична фіксація реальності. Робота над збіркою тривала близько трьох років і всі твори були написані у дорозі між гарячими точками.
Шевченківська премія з мистецтва в 2024 році присуджена
- Українському художнику, ілюстратору і дизайнеру Андрію Єрмоленку за серію художніх робіт «Український опір», яка стала обличчям українців у світі. Саме з його ілюстраціями українці виходили на вулиці міст світу, нагадуючи, що Україна щоденно чинить опір окупантам і потребує підтримки. Зокрема, його малюнком «Леопард» українці дякували німецькому уряду за танки «Леопард» і просили збільшувати допомогу, адже вона як ніколи потрібна.
Акція з його ілюстраціями «Світло переможе темряву» пройшла у 30-ти країнах світу. Інші роботи представлені на виставках у Канаді, Мексиці та Індонезії.
Роботу на серією «Український опір» Андрій Єрмоленко почав у 2014 році і закінчити планує лише після перемоги.
Андрій Єрмоленко відомий як автор низки яскравих графічних робіт – починаючи від «гопників» із серії «Жлоб-арт» і закінчуючи найсміливішими трактуваннями образу Шевченка, Нестора Махна і «Мами Анархії», обкладинками «Українського тижня» чи шевронами батальойнів «Донбас», «Азов» та іншими.
У номінації публіцистика, журналістика
Переміг документальний фільм «20 днів у Маріуполі» – режисерський дебют воєнного кореспондента та фотографа Мстислава Чернова разом із фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко.
Ця стрічка створена у співпраці Associated Press та американських документалістів з Frontline. Матеріал для фільму було відзнято в перші дні облоги Маріуполя. Автори поїхали до Маріуполя у звичайне відрядження знімати сюжет для новин і застали там повномасштабне вторгнення. 20 днів Мстислав та Євген фіксували бомбардування житлових будинків та будинку пологового, роботу лікарів, масові захоронення загиблих просто у дворах, загибель дітей.
«20 днів у Маріуполі» став наймасовішим документальним фільмом в історії. Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів США. Євген Малолєтка став фотографом року за версією журналу «Гардіан». Фільм отримав Пулітцерівську премію та вперше в історії українського кінематографа здобув премію «Оскар», перемігши в номінації «Найкращий документальний фільм».
Любов Базів. Київ
Фото Володимира Тарасова, Укрінформ.
