У Києві 16 митців отримали державні премії від МКІП
Церемонія нагородження відбулася у Музеї війни, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Війна нам надала сміливості, і цього року ми уперше проводимо захід. Сьогодні ми в урочистій атмосфері зібралися разом, щоб вшанувати тих, хто стоїть на культурному фронті. Ворог воює проти нашої ідентичності, а це означає, що всім нам варто тримати цей фронт. Ми робимо це попри всі негаразди", - сказав у вступному слові очільник МКІП Олександр Ткаченко.
На честь 16 митців, які здобули іменні премії, пролунав твір - перефраз Юрія Шевченка на державний гімн "Ми є" у виконанні Національного ансамблю солістів "Київська камерата".
Урочиста церемонія нагородження розпочалася з премії ім. Олеся Гончара, яку цьогоріч серед 35 номінантів виборола Галина Лицур-Щадей за збірку оповідань "Таке життя".
Найкращою у "місії збереження й популяризації надбань українського та єврейського народів" стала Олександра Уварова за переклад з їдишу книги Аврома Суцкевера "Із Вілленського гетто. Зелений акваріум", яка стала лауреатом премії ім. Шолом-Алейхейма. Водночас роман Наталії Довгопол від 2020 року "Мандрівний цирк сріблястої пані" здобув премію імені Миколи Гоголя.
"Читаючи книжки, які подали на конкурс, я була вражена, як за 30 років виросла та зміцніла українська література. Ці твори - це нова потужна енергетика, це нові сенси. Тож проявляється тенденція: наша література набагато цікавіша і потужніша, аніж російська. Ми зафіксуємо диво відродження української літератури", - відзначила голова комітету з присудження премії імені М. В. Гоголя Оксана Супронюк.
Також було відзначено роботу в перекладацькій сфері - премію ім. Григорія Кочура виборов Валерій Кикоть із книгою "Американська поезія в перекладах Валерія Кикотя".
Не обійшли нагороди й митців традиційного та образотворчого мистецтва. Найкомплекснішою стала премія ім. Катерини Білокур, присуджена чотирьом майстрам. Це, зокрема, Олена Куца-Чапенко - за поліптих "Кохання", Світлана Муховецька - прикраси в етно-стилі, Олександр Опарій - художній розпис "Квіти на порцеляні", а Юрій Порох - серію робіт "Гуцульські череси, пояси, тобівки".
Премію ім. М.Г. Дерегуса за цикл живописних полотен "Козацькими стежкам" та "Пращури" здобув Ігор Гришкевич. Перформативне мистецтво відзначене премією Леся Курбаса, лауреаткою стала Тамара Трунова за постановку п'єси Н. МакКартні "Дім".
Лауреатом премії у галузі музичного мистецтва ім. Бориса Лятошинського для професійних композиторів став Михайло Швед із композицією "Блазні" для двох скрипок та "Псалом №137" для бас-баритона та ансамблю. Кілька відзнак отримали музиканти у межах премії ім. Миколи Лисенка - цього року присудили не три нагороди, а дві. Зокрема, у галузі музикознавства відзначили Євгена Єфремова, а в композиторській справі - Олексія Скрипника за хоровий концерт "Катарсис".
Премію ім. Левка Ревуцького для молодих композиторів отримали у номінації "Композиторська творчість" Марічка Чабан із творами "Сліди", а кращим виконавцем став Орест Смовж із програмою "Смовж, Баришевський - Goethe".
Завершилася церемонія музичними творами для дітей: премію ім. В.С. Косенка здобув Богдан Кривопуст із низкою творів, серед яких "Давай зіграємо сонату", "Наївна мелодія" та варіації на тему "Ой чи то кінь стоїть".
"Нас поставили на почесне місце - ми завершуємо цикл музичних премій. Це дійсно важливо, бо музика для дітей - це внесок у наше майбутнє. Наразі на творах, які пишуть наші композитори, зростають майбутні покоління українців", - підкреслив голова комітету Дмитро Щириця.
Зала спорожніла після виконання "композиції року" - "Щедрика" Миколи Леонтовича в інструментальному перекладі композитора Юрія Ланюка.
Як повідомляв Укрінформ, український «Щедрик» пролунав у концертній залі Карнегі-Холл через 100 років після першого виконання у Нью-Йорку.
