На Одеському кінофестивалі покажуть ретроспективу Кшиштофа Кесльовського
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба ОМКФ.
«Цього року дворазовому номінанту на премію “Оскар” та лауреату 70 нагород Кшиштофу Кесльовському виповнилося би 80 років, з нагоди чого в межах ОМКФ відбудуться покази його п’яти фільмів», - ідеться в повідомленні.
До програми ретроспективи увійшли фільми: “Аматор” (1979); “Подвійне життя Вероніки” (1991); “Три кольори: синій” (1993); «Три кольори: білий» (1994); «Три кольори: червоний» (1994).
Як зазначається, Кшиштоф Кесльовський народився 27 червня 1941 року у Варшаві, але надовго його сім’я там не затрималась і майбутній режисер провів дитинство у мандрах спочатку окупованою, а згодом післявоєнною Польщею. У цей час він захопився уявними світами книг. Кесльовський збирався пов’язати своє життя з театром, вважаючи його найскладнішим з мистецтв. У той час, аби стати театральним режисером, потрібно було мати вищу освіту, тож він обрав кіношколу у Лодзі. Але вступив туди лише з третьої спроби.
У своїх ранніх документальних фільмах режисер досліджував моральний стан нації та свого покоління, життя у комуністичній країні в цілому. На початку 1970-х Кесльовський почав працювати асистентом на Варшавській студії документального кіно, втім лише формально, оскільки від початку був там режисером.
Документальний період Кесльовського закінчився на початку 1980-х років. Свій перший художній фільм режисер зняв у 1973 році. Це була короткометражна телевізійна стрічка «Підземний перехід», який було знято за 9 днів і перезнято в останню ніч. Як писав сам режисер, шлях до художнього кіно він обрав стандартний: від короткого телеметра до повного, від телевізора — до прокату. Фільми Кесльовського, зняті на початку 80-х, балансують на межі соцреалізму і документалістики, між виробничою драмою і соціальною критикою. Таким був його дебютний повний метр у 1976 році «Шрам».
Фільм «Аматор» Кшиштоф Кесльовський зняв у 1979 році. Це історія про Філіпа, який проти своєї волі стає режисером-документалістом. Він купив кінокамеру після народження доньки, аби зафільмувати кожен її день, але раптово стає затребуваним документалістом на рідному заводі. У своєму становленні як режисер Філіп починає розуміти, наскільки камера є потужним і небезпечним інструментом і що правда потрібна не всім. Цей складний та багато в чому автобіографічний фільм показує той стан, в якому перебувала Польща у кінці 1970-х. «Аматор» став перепусткою Кесльовського до світу великого кінематографа. Фільм отримав нагороди міжнародних кінофестивалів у Берліні, Чикаго, Москві.
Останні чотири фільми режисера були зняті в копродукції з французькими компаніями. В них Кесльовський освоює простір великих ідей від мінливої реальності, до понять свободи, рівності і таємниць життя та смерті.
Фільм «Подвійне життя Вероніки» 1991 року — одна з вершин Кшиштофа Кесльовського як художника. Поділена на дві частини, стрічка розповідає про двох жінок на ім’я Вероніка й Веронік, яких зіграла Ірен Жакоб і стала найкращою акторкою Каннського кінофестивалю. І хоча у Польщі стрічку прийняли холодно, в світі, а особливо у Франції, фільм зустріли із захватом. Про це свідчить приз ФІПРЕССІ та приз екуменістичного журі Каннського кінофестивалю. Крім того, паралелі зі стрічкою можна побачити і в видатних фільмах інших режисерів, таких як «Амелі» та «Малголленд Драйв».
Трилогія Кшиштофа Кесльовського «Три кольори: синій, білий, червоний» стала прощальним есе режисера, в якому він розмірковує над базовими концептами європейської ідентичності: рівність, братерство, їхні межі, як між собою корелюють свобода та справедливість.
Прем’єра кожного з фільмів трилогії відбулася з тріумфом. «Три кольори: синій» отримав «Золотого лева» Венеціанського кінофестивалю та премію Гойя, за другу частину Кесльовського визнали найкращим режисером Берлінале, а завершальний фільм трилогії отримав премію «Сезар», номінацію на «Оскар» та на «Золоту пальмову гілку». Після прем’єри стрічки «Три кольори: червоний» на Каннському кінофестивалі у 1994 році Кшиштоф Кесльовський заявив про те, що йде з кіно. Його останньою роботою став сценарій трилогії з трьох фільмів: «Рай», «Пекло» і «Чистилище». За життя режисера проєкт не було завершено. Після смерті Кшиштофа Кесльовського його співавтор Кшиштоф Песевич завершив сценарій, який згодом екранізував Том Тиквер.
Як повідомляв Укрінформ, 12-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 14 до 21 серпня. Головним фокусом ОМКФ 2021 стане національне кіно.
