Фестиваль борщу об’єднав усі регіони України

Фестиваль борщу об’єднав усі регіони України

Репортаж
Укрінформ
Перший марафон борщу встановив рекорд з наймасовішого приготування національної страви

Національна кухня України дивує своєю різноманітністю та насиченістю. У ній закладені культурні особливості та традиції нашого народу. Ми готуємо за тими рецептами, за якими готували наші предки. З часом ми привносимо до наших традиційних страв якісь новації, та від цього вони не втрачають своєї унікальності. Багато туристів приїжджають до нас не лише заради красивих історичних пам’яток, а й задля того, щоб скуштувати страви нашої кухні. Мабуть, найпопулярнішою українською стравою у світі є борщ. Хоча час від часу виникають суперечки щодо того, який народ його вигадав. І щоб нарешті поставити крапку в цьому питанні, Україна прагне включити «Культуру приготування українського борщу» до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Існує безліч способів приготування борщу. Але здебільшого борщ містить буряк, квасолю та м’ясо. Пісний борщ можна готувати з грибами та додавати трохи рослинної олії. Традиційно він гарно поєднується з часником, салом, пампушками та сметаною. Але насправді різновидів борщу в нашій країні багато – так історично склалося, що кожен регіон має свої особливості його приготування. Марафон борщу, який зібрав 25 учасників з різних куточків України, прекрасно це показав. У всіх були свої секрети приготування української страви. Тут тобі борщ і з яблуками, і з баклажанами, рибою, журавлиною, калиною та навіть із айвою.

Сам марафон проходив під керівництвом відомого шеф-кухаря Євгена Клопотенка. Він переконаний, що за кордоном ні в кого не має виникати сумнівів, що борщ – це українська страва. “Україна прекрасна країна, але слово “прекрасна” – це дуже маленьке слово, тому що ти говориш прекрасна, але нічого туди не вкладаєш. А цей захід – про те, щоб наповнити правильними сенсами, ідеями і думками це слово. А як це зробити? Нам треба просто брати те, що у нас є, те, що ми любимо, і максимально багато про це говорити, популяризувати та зберігати. І борщ – це як обійми матусі, коли ти береш, обіймаєш – і тобі стає тепло”.

Євген розповів, що всі рецепти учасників фестивалю вражають, і є унікальними, але водночас вони всі між собою схожі. Перед початком фестивалю шеф-кухар скуштував усі борщі, але зробив це не фізично, а подумки, бо може в голові поєднувати усі інгредієнти – і розуміти, який смак буде мати страва. Протягом двох годин він разом з учасниками готував і свій борщ.

У марафоні брали участь і батьки Клопотенка – Віктор і Олена, які представляли Черкаську і Київську область. Віктор Клопотенко розповів, що борщ його навчив готувати батько, а він уже передав це вміння своєму синові. Чоловік зізнався, що тепер вже й Євген вчить його готувати різноманітні страви. На марафоні Віктор презентує борщ з поєднанням реберець і риби, а також з додаванням материнки. “Борщ – це наша унікальна страва, вона і смачна, і корисна, й лікувальна. Наприклад, материнка в невеликих кількостях теж дуже корисна для здоров’я”.

Чоловік зазначив, що борщ у нього завжди виходить різний, бо все ж залежить від того, на якій температурі його готувати, які продукти додавати та у якій кількості.

Мама ж Євгена Клопотенка готує борщ з калини та дрібно порізаних, обсмажених баклажанів.

“Сьогодні я готую борщ, і я не можу сказати, що це абсолютно родинний рецепт. Тому що у мене одна бабуня готувала в печі, і той запах з печі я до сьогодні пам’ятаю, і для того, щоб його хоч якось відродити, враховуючи, що печі немає, я кладу чорнослив. Друга бабуся, коли готувала борщ, то вона одразу брала всі інгредієнти, складала їх й каструлю й ставила на плиту. Але борщ не кипів, щоб аж кришку зносило, а він млів там. Це займало дуже багато часу, але борщ був смачний”.

До свого борщу Олена наприкінці додає квашені помідори, щоб врегулювати кислоту. Зізнається, що все ж таки любить кислуватий борщ, а от її чоловік навпаки – солодкуватий. Але у сім’ї вони завжди намагаються знайти компроміс у цьому. 

Часто унікальний рецепт борщу передається від батьків до дітей, і таким чином на віки зберігаються традиції сімей.

Наприклад, Ірина Плахтій, яка представляє на фестивалі Львівську область, розповіла, що рецепт у їхній родині передається з покоління у покоління, і ще його називають “борщем мамусі Лесі”. Її мама передала їй цей рецепт, потім жінка поділилася ним вже зі своєю донькою, і сподівається, що донька передасть його внучці.

Борщ Ірини дуже легкий, без м’яса та важких відварів, тому вона його називає “літнім борщем”. А ще до нього зовсім не додається картопля, а замість неї кладуть велику кількість квасолі-яська. Обов’язковим елементом є часник, який потрібно перед тим, як розтовкти, посипати сіллю. “У нашій родині, коли ми їмо цей борщ, то завжди всі тарілочки та ложечки збираються до купи, і посуд виноситься на кухню разом, не по одній тарілці. Це означає, що борщ є такою стравою, як символ єдності вашої родини, а буряк – це є гордість за нашу родину. У нас велика родина, і борщ це основна страва, коли ми збираємось всі разом”.

Український борщ готується не тільки з м’яса, а ще й з риби. Використовувати для цього можна і свіжу рибу, й навіть сушену. Покласти можна карася, судака, сома. А от Любов Кузьменко з Миколаївської області готує борщ зі смаженими бичками. Вона їх заздалегідь підсмажує, і додає вже наприкінці приготування страви. Бички повинні зберегти усі свої смакові властивості, й тоді борщ буде мати неперевершений смак. 

Жінка розповіла, що такий борщ готували одразу після війни. В ті часи у річці Південний Буг було дуже багато риби, і, звичайно, люди цим користувалися. Рибний борщ дуже славився, і часто люди готували його саме на свята.

Лісові ягоди, виявляється, теж можуть стати хорошим додатком до борщу. 

Борщ Ольги Данюк з Житомирської області складається зі свинячих ребер, сухих грибів і секретного інгредієнта – журавлини. Вона пояснила, що в Поліському краї багато грибів та ягід, і люди використовують їх у різноманітних стравах, у тому числі – в борщі. Журавлина має гарні смакові властивості й не втрачає колір. Ягода додає кислинку борщу, а також вона багата вітамінами, що робить борщ ще кориснішим.

“Вся моя рідня дуже полюбляє цей борщ… Навіть наші гості з Канади, як приїжджають, то мій чоловік одразу говорить, що готуємо для них борщ”.

Також жінка розповіла, що гості не одразу розуміють, що в борщі є журавлина, і для них це стає сюрпризом.

На фестивалі був представлений і закарпатський борщ з грибами. Його готувала Тетяна Лукачина. У такий борщ кладуться білі закарпатські гриби та сало. Але особливістю цього борщу є його подача. Перед тим, як подавати борщ, миску потрібно змастити часником. Так він виходить більш насиченим. Але потрібно після змащення одразу наливати борщ, тоді він насичується часниковим соком, і стає більш пікантним.

Свій перший борщ дівчина приготувала по Skype-зв’язку з бабусею. Відтоді рецепт борщу вона знає напам’ять.

На марафоні були й досить традиційні борщі. Наприклад, борщ з галушками з Полтавської області, який готувала Тетяна Жукова. Рецепт їй дістався від двоюрідної бабусі по мамі. Вона зізналася, що в її родині частіше всього роблять борщ без галушок, а з ними – це вже більш святковий варіант. Галушки робляться окремо, і вже додаються на фінальній стадії приготування страви. Робити їх дуже легко, для цього потрібні гаряча вода, борошно, яйця й сіль. Полтавський борщ виходить дуже насиченим і густим.

Під час фестивалю представники Книги рекордів України зафіксували рекорд з одночасного приготування представниками 25-регіонів України традиційних українських борщів. «Сьогодні ми встановлюємо рекорд України з одночасного приготування борщу. Ми фіксуємо такий рекорд, у якому всі регіони об’єднані в один. Ми показуємо, що борщ – це страва, яка об’єднує Україну. І ми хочемо зробити так, щоб усі люди в Україні не просто почали його їсти, а й розуміли в цьому певну важливу, сакральну мету», – прокоментував Євген Клопотенко.

Також до марафону борщу долучився і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Наприкінці фестивалю для нього був приготовлений сюрприз. Йому потрібно було обрати один регіон, звідки він хотів би спробувати борщ. Ткаченко обрав кримський борщ, який складався з кукурудзи, перцю та баранини.

Міністр запевнив, що такі події є надзвичайно важливими в сенсі просування борщу до визнання його нематеріальною спадщиною з боку ЮНЕСКО. “Нам такі події важливо показувати у світі, що борщі у нас дійсно унікальні... ЮНЕСКО буде за нами”.

Вікторія Шевченко. Київ
Фото – Геннадія Мінченка

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-