В Україні винайшли новий метод діагностики посттравматичного синдрому

В Україні винайшли новий метод діагностики посттравматичного синдрому

Укрінформ
Вчені Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України спільно з Головним військовим клінічним госпіталем розробили метод діагностики посттравматичного стресового розладу (ПТСР) за допомогою виявлення офтальмологічних порушень, таких як зміна діаметру зіниці та особливості руху очного яблука.

Про це учасники дослідження розповіли під час пресконференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначила завідувачка відділення запальних патологій очей і мікрохірургічного лікування їх наслідків Інституту очних хвороб Олександра Зборовська, робота над новим методом почалась ще у 2012 році, коли на прийом потрапляли люди, які зазнали психоемоційного стресу.

«Є певні рухи очей, якими ми керувати не можемо ніяк. Вони непомітні для інших, вони не помітні для нас, але наші очі завжди рухаються. І саме ці рухи очей, за якими ми не можемо слідкувати, які ми не можемо відстежити, при виконанні деяких специфічних досліджень, їх можна аналізувати, фіксувати, і було виявлено, що якраз ці рухи очей змінюються, так само, як і ширина зіниць», - розповіла Зборовська, додавши, що свої напрацювання одеські офтальмологи продовжили досліджувати з військовими медиками після початку війни на Донбасі.

Читайте також: МВС, МОЗ і Мінветеранів співпрацюватимуть щодо реабілітації ветеранів війни

За словами головного психіатра Міноборони Олега Друзя, українські військові після повернення із зони бойових дій дуже рідко самі звертаються по медичну допомогу, деякі з них не оцінюють об’єктивно свій емоційний стан, а про зміни в поведінці розповідають дружини та батьки, тож рання діагностика вкрай важлива.

«Ми за допомогою цифрових значень, інструментальних досліджень та за допомогою наших психіатричних моментів, об’єднали зусилля і змогли підтвердити те, що за відсутності у пацієнта будь-яких скарг на стан здоров’я, за відсутності будь-яких відхилень при психологічній діагностиці, але при наявності ознак з боку офтальмології, ми з великою впевненістю – це десь більше 98% - могли спрогнозувати вірогідний розвиток симптомів ПТСР в кожної конкретної людини» , - заявив Друзь.

Він наголосив, що ці напрацювання планують і надалі використовувати в практичних умовах .

Учасники брифінгу висловили сподівання, що результатами досліджень зацікавиться РНБО, адже психічне здоров’я громадян належить до завдань безпеки країни.

Зборовська також наголосила, що фінансові витрати держави на запровадження нового методу діагностики ПТСР матимуть значно більший економічний ефект в майбутньому. Для подальшого дослідження потрібна апаратура, яка дуже високовартісна.

«З точки зору економічних витрат, вкладення зараз на проведення дослідження, закупівлю ай-трекера, на набір бази даних, що дозволить створити системний програмний продукт, це невеликі вкладення грошей. На виході ми плануємо таку систему діагностики, яка буде дуже мобільна, і може бути використана в будь-якому підрозділі закладу охорони здоров’я», - зазначила науковець.

Учасники заходу також наголосили, що війна, яка триває на Донбасі, змушує військових та цивільних медиків і психологів діяти більш рішуче в питанні дослідження ПТСР.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР, посттравматичний синдром) — психічний розлад, різновид неврозу, що виникає в результаті переживання однієї чи кількох психотравмівних подій, таких як, наприклад, військові дії, теракти, аварії чи стихійні лиха, важка фізична травма, побутове чи статеве насильство, загроза смерті або перебування свідком або заподіювачем чужої смерті.

При ПТСР спостерігають такі симптоми, як гіперзбудженість (проблеми зі сном, може виявлятись у ризиковій поведінці, відчутті непереможності), перепроживання, проблеми з пам'яттю та емоційною сферою (наприклад, відчуття обрізаності власного життя, ізольованості від людей).

ПТСР супроводжують часті, повторювані спогади про травматичні події, флеш-беки; відчуття нереальності події, так наче подія трапилась не з потерпілим; високий рівень гнівливості, підвищена чутливість до стресових ситуацій, психопатологічні переживання нових стресів, уникнення або втрата лінійності подій у пам'яті, випадіння важливих компонентів травматичної події, підвищена пильність, яка зберігається упродовж більше місяця після психотравми.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-