Херсонське театральне літо. Імерсія у лісі
Херсонський обласний музично-драматичний театр імені Куліша в умовах адаптивного карантину продовжує працювати на сценах поза основною глядацькою залою. Як і обіцяли ще під час жорсткого карантину навесні, херсонців чекає театральне літо.
Тут зробили ставку на пригоду і природу – готують вистави для своєї Лісової сцени на Базі зеленого туризму «Чумацька криниця» в Олешках, у Театральному дворику в Херсоні, а ще планують сюрприз для театралів на вже відомих в Україні Станіславських скелях.
Про сцену «Театральний дворик» Укрінформ уже розповідав. Тут уже представили дві прем’єри – музичні програми «Amore mio – Італія!» та «Вечір у Парижі».
Ще дві прем’єри відбулися й на Лісовій сцені. Від Херсона до Лісової сцени в Олешках можна дістатися на авто, а можна доїхати комфортним автобусом від облмуздрамтеатру (туди ж вас повернуть після вистави). Власне до урочища «Ближній карабай» в Олешках, де розташована база, недалеко, пів години – і ви на місці. Сцена справді у лісі, з неї виростають живі дерева, які також стають частиною театрального дійства. Навколо співають птахи, поряд у ставку квакають жаби, під ногами – пісок і трава, соснові шишки. Водночас – усі зручності, є де руки продезінфікувати, можна випити кави-чаю. До карантину тут продавали квитки на вистави для чотирьох сотень глядачів, зараз з огляду на безпеку – лише близько сотні.
«Саме сюди перенесли ті вистави з глядацької зали у театрі, які теоретично і практично можуть іти на цій Лісовій сцені, – каже генеральний директор театру Олександр Книга. – Подумали, у нас може йти «Обережно, жінки!». З цією виставою об’їздили пів світу за десять років, її вже зіграємо незабаром сотий раз. Ми грали її в Угорщині, у Португалії, у Румунії, і вона нормально зайшла, ми нею відкривали тут сезон. Наступна вистава – це «Ображені. Росія». Цю виставу теж можна грати де завгодно, прем’єра була в Урбан-саду (креативний майданчик у Херсоні). А тепер – музична прем’єра – «Музика лісу». Живий оркестр – ми хотіли, щоб люди забули про проблеми, почули шум лісу, вітру, як співають птахи. А тут іще долучилися скрипки, флейти, голос співачки. Це симфонія природи».
СИМФОНІЯ ЛІСУ ТА СТЕПУ
Унікальний творчий проєкт Херсонського театру на пленері – симфонія природи «Музика лісу» – це збірка музичних композицій у виконанні оркестру та солістів театру.
Ідею «виношували» давно, хотілося зробити такий перформанс – у лісі, з дрес-кодом з вечірніми сукнями, до яких нині можна носити кросівки. Щоправда, наразі дрес-коду поки що не оголошували, але виставу таку зробили.
Диригент Артем Філенко, ідея – Олександра Книги, режисер Катерина Слажнєва, одна солістка – Тетяна Мисак і одна балетна пара. Все дуже витончено – оркестр, класична музика, але популярна, знайома. Хоча, як вважає Олександр Книга, музику не так важливо розуміти, її треба просто слухати.
«Музика у лісі без фонограми, тут компіляція творів різних авторів –наприклад, Бах, Штраус, Манчіні, «Майже весна» нашого сучасника», – розповідає режисер-постановник Катерина Слажнєва.
А для оркестру театру ця вистава – особлива, це його зірковий час. Бо зазвичай музиканти у театрі – на другому плані, оркестр у глибині сцени чи в оркестровій ямі. А тут у центрі уваги – саме музиканти, солісти оркестру. Диригент Артем Філенко каже, що почав працювати над виставою ще під час карантину.
«Мене, напевне, більше степ надихав, аніж ліс. Уся програма готувалася під час карантину, я жив у степу, поряд із невеликим лісом», – каже він. На Херсонщину луганчанин Артем Філенко перебрався через війну на Сході. Згадує, що починав працювати в Луганську в муніципальному театрі естрадної музики та пісні, тому такі концерти на різних локаціях для нього звичні. Мріє ще зробити програму для виступу на воді – біля річки.
КОМЕДІЙНИЙ ТРІП – «СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ»
Імерсивна вистава у лісі «Сон літньої ночі» Шекспіра (кажуть, що такого формату ще в Україні не було) – це комедія, де переплелися дивним чином антична міфологія й англійський фольклор. Вишуканий переклад Юрія Лісняка, мінімум декорацій (це і вимушено, бо через карантин у театру грошей немає, та й у цій виставі декорації – сама природа).
Дійство розпочинається на Лісовій сцені, а потім актори, які грають ролі фантастичних істот, запрошують глядачів за собою на інші локації у лісі. Тут головне – мати зручне взуття та одяг, врахувати, що треба буде рухатися лісом і спостерігати за частиною дійства, стоячи чи сидячи на лавці-дереві. Під час дійства біля вас проходять актори, власне, вони рухаються разом із вами лісом, виринають позаду, залізають на дерева, як і мають робити різні ельфи та феї, падають у пісок.
«Для мене це теж сьогодні буде відкриття. Хвилююсь, бо вперше в історії нашого театру зробили імерсивну виставу, глядачі ходитимуть з акторами нашим олешківським лісом, відпрацьовуємо час – щоб «грало» і сонце, дивимося, коли з’являться тіні, прийде ніч», – каже перед допрем’єрним показом Олександр Книга. Він розповів, що ідею поставити «Сон у літню ніч» виношували дуже давно – її навіть планував втілювати румунський режисер Раду Гілаш, який ставив у Херсоні фестивальну виставу «Межа». Задум був грандіозний – на тему екології, почали шукати на його втілення кошти, проте не склалося.
Переконав поставити «Сон літньої ночі» як імерсивну виставу саме зараз Євгеній Резніченко. Він тут режисер-постановник, художник-постановник, художник з костюмів.
Євгеній розповідає, що ідея вистави з’явилась ще коли він навчався на третьому курсі у театральному, це була його семестрова робота, і він мріяв реалізувати її на сцені театру. А вже коли почався карантин і ставити виставу у звичному просторі, на великій сцені не можна було, то вирішили скористатися саме Лісовим театром. «Це імерсивна вистава, глядач має пересуватися за акторами, тут є чотири локації. Я сподіваюся, що глядач і розчулиться, і посміється. Ми дуже важко працювали, зробили виставу за місяць, допомагали створити цю казку усі в театрі», – каже він.
Що стосується найкращих місць для глядачів, то вони скрізь, каже режисер-постановник. Вистава зроблена таким чином, що на всіх локаціях актори працюють на «360 градусів» – кожен глядач бачить «свою» виставу, зі своїми акцентами.
ТЕАТРАЛЬНИЙ ТУРИЗМ
Якщо театр в Олешках уже знайомий глядачеві (і не лише українському, завдяки міжнародному фестивалю «Мельпомена Таврії»), то саме зараз херсонський театр вирішив розширити горизонти і готує ще одну прем’єру в іншому районі – Білозерському, на модних уже Станіславських горах чи скелях. Це буде акустичний концерт мистецько-туристичного проєкту «З Україною в серці», прем’єра відбудеться 27 червня і буде присвячена Дню Конституції. Як каже Олександр Книга, знову разом з акторами гратиме сама природа, звучатиме жива музика. Це той самий подієвий туризм, що важливий для місцевої ОТГ, і який театр хоче підсилити, каже він. «Ми вирішили зробити таку мистецько-туристичну акцію, щоб поєднати ці креативні індустрії, це так працює. Акустичний концерт – разова акція, але ми маємо плани зіграти на скелях ще одну виставу – перенести туди «Лісову пісню», щоправда, це буде в іншому каньйоні», – ділиться Олександр Книга.
КАРАНТИН І ПРОБЛЕМИ
Зараз театр вибирається з фінансової ями, в яку потрапив через карантин. Бо хоч і заробили за місяць, коли почали працювати, 200 тисяч гривень, але то крапля – раніше стільки мали з однієї вистави. А доводиться ж платити за світло, вивезення сміття…
Заборгували і перед глядачами, які придбали до карантину квитки на різні спектаклі та програми – тепер потрохи «віддають», пропонують глядачам прийти на іншу виставу чи переглянути її на новій локації. Доводиться замість однієї вистави проводити кілька, враховуючи карантинні обмеження.
«Наступні прем’єри – ми їх «заквашуємо», але тільки репетиційно, нічого не запускаємо у виробництво, бо немає за що придбати шматка тканини, гвіздка. Заплановані прем’єри поки що в репетиціях, ведемо перемовини», – каже Олександр Книга. Але все ж театралів чекає ще одна прем’єра, на яку вже були продані квитки раніше (майже 500 тисяч гривень театр винен глядачам, які купили квитки на цю виставу) – це знову Шекспір «Дванадцята ніч», яку перенесли з карантинної весни на 17 липня.
Тому театральне літо в Херсоні саме у розпалі.
Ірина Староселець. Лісова сцена – Херсон
Фото: Вадим Гнідаш, Faceboоk Олександра Книги