Український гурт DZ'OB має дуже цікавий та незвичний формат. Колективу вдалося поєднати непоєднуване – академічну та електронну музику. Віолончель, скрипка, фагот, електроніка – усе це разом створює нове, дуже нестандартне звучання. Цього року гурт представляв Україну на одному з наймасштабніших фестивалів Європи – Eurosonic, що відбувався у Нідерландах. Як народився DZ’OB і чим дивував публіку у нідерландському Гронінгені – учасники гурту DZ’OB Олексій Бадін та Максим Андрух розповіли в інтерв’ю Укрінформу.
ДЗЬОБ ПТАШКИ
- Отже, з чого все почалося? Як виникла ідея заміксувати академічну музику та електронну?
Олексій Бадін: - Початок був, коли ми з Максимом зустрічалися у квартирі мого дідуся та бабусі. І він брав електрогітару, а я брав віолончель – і ми імпровізували. Грали для бабусі та дідуся, сусідів. Не певен, що вони дуже хотіли цього, але вони були такими слухачами (сміється). А згодом усе це якось поступово перенароджувалося у DZ’OB. І потім якось, коли Максим повернувся з Києва, ми створили DZ’OB, запросили наших друзів з консерваторії – і DZ’OB почався.
Максим Андрух: - Ми робимо іншу музику. І у нас із Льохою абсолютно різні підходи, ми по-різному це робимо. Але потім вже збираємося – і той результат, який ми граємо на сцені, то вже такий симбіоз наших підходів. Льоха пише музику більше з точку зору академічної музики, принаймні зараз, може все зміниться завтра (сміється). В мене немає музичної освіти. Грамоту музичну я знаю так, на більш-менш, ну може на рівні 2-го чи 3-го класу музичної школи. Я пишу електронну музику в більш такій імпровізаційній манері, тобто в принципі – електронна музика здебільшого пишеться імпровізаційно. Ти вмикаєш усі свої прилади – й імпровізуєш.
- Чому DZ’OB? Йдеться про дзьоб пташки? Розкажіть про назву.
О.Б.: - Так і є. Дзьоб пташки, тобто пташка – перша асоціація, пташка – співає, музика – дзьоб.
- У вас легко народилася ця назва? Часом на влучну назву, яка стає фактично обличчям гурту, потрібні роки.
О.Б.: - Так, мені просто сподобалося DZ’OB. Класно звучить.
- Хто запропонував?
О.Б.: - Я (усміхається). Наші імпровізації, якісь птахи – усе це якось поєднувалося, і потім в одну мить – DZ’OB.
М.А: - По назві гурту все просто. Льоха звернувся до мене з цим питанням. Він запитав мене щодо назви і мені сподобалося. Це була класна концепція. Так народився DZ’OB.
- Як прийшла ідея об’єднати такі різні інструменти з електронною музикою?
О.Б.: - Ми з Максимом слухали дуже багато різної музики. Я слухав більш академічну музику, а Макс – щось таке більш Radiohead, Björk. Я йому давав якусь музику, він мені, це якось все перемішувалося, і, можливо, так і утворився DZ’OB. У нас також було багато знайомих, які грають техно, займаються електронною музикою. У нас у Дніпрі була така дуже потужна технотусовка. Було багато концертів у бомбосховищах, промзоні, це мабуть теж дуже на нас вплинуло.
- Ви фактично вибухнули у Дніпрі. Щоб стати відомими, вам не довелося їхати в Київ, як робить більшість гуртів, намагаючись пробитися.
О.Б.: - Для нашої музики, я не бачу потреби їхати в Київ, щоб досягти якогось більшого рівня. Мені здається, що Дніпро для цього дуже підходить. Це таке місто специфічне, і через це, мабуть, і у нас музика така. Звичайно, хочеться, щоб більше людей знали про нашу музику, але я не можу сказати, що це наша самоціль. У нас основна мета – робити те, що нам хочеться, і ми це робимо. В нас музика самодостатня.
- Що ви привезли на фестиваль у Нідерланди? Які ваші очікування від одного з найбільших музичних фестивалів Європи?
О.Б.: - Ми привезли композиції з останніх наших двох альбомів – 2018 року та 2019 року. Для нас вони всі особливі. Для чого ми сюди приїхали? Ну, по-перше Eurosonic – це дуже цікава можливість познайомитися з іншими людьми, з людьми з музикальної індустрії.
ЕЛЕКТРОАКУСТИЧНИЙ IDM
- Що вам хочеться щоб люди почули у вашій музиці?
О.Б.: - Це дуже цікаве питання. Наприклад, хтось називає нашу музику джазом. Ми зіграли вже мабуть на усіх джазових фестивалях України, які тільки існують, хоча ми абсолютно не джаз. Хтось думає, що ми академічна музика сучасна, і я більше схиляюся до цього. А хтось більше бачить у цьому електронну складову. Це дуже цікаво, як люди по-різному бачать нас.
- Чи відчуваєте ви себе відомими? Вас упізнають на вулицях у Дніпрі?
О.Б.: - Хтось впізнає, мабуть, наприклад, вдома (сміється). Я не скажу, що ми зірки в Дніпрі чи будь-де. На мою думку, це трохи перебільшення. Ми дуже багато зіграли в Європі. Перший концерт був у Відні, це другий, але я думаю, що це тільки початок.
- Розкажіть про формат, у якому ви граєте?
О.Б.: - Ми не хочемо щось робити у якомусь форматі. Ми хочемо робити те, що нам цікаво. Ми називаємо це електроакустичний IDM (intelligent dance music). Можливо, це трохи звужує те, що ми робимо, але ми вирішили, що це щось таке. Перші два концерти ми зіграли на дуже цікавому і класному фестивалі, який називається “Конструкція”, проходить у Дніпрі.
ПІСНІ ПРО КОХАННЯ
- І після того вас помітили?
О.Б.: - Зараз так багато музики, так багато усього, що так не буває, нікого не помічають. Звісно, іноді запрошують, працює так зване сарафанне радіо.
- Максиме, розкажіть, про що ваша музика?
М.А: - Усі пісні наші – про кохання. Це академічна електронна музика. Це, з одного боку, дуже дивно, з іншого – ні. Нас сприймають як джазову музику – і саме це для мене дивно, що люди так думають, бо наша музика з джазом взагалі не має спільного.
- Яким ви бачите гурт через 5 років?
М.А: - Я не знаю, яким буде DZ'OB, найголовніше, щоб нам так само хотілося через 5 років творити цікаву музику.
О.Б.: - Я абсолютно солідарний із Максом, якось так перший раз, мабуть, в житті (сміється). Зараз просто потрібно насолоджуватися моментом. Для нас це було поєднання того, що ми ще не робили.
Ірина Драбок, Гаага