Національний художній музей України святкує 120-річчя
Про це повідомляється на сторінці музею у Facebook.
“5 серпня 1899 року в п’яти залах недобудованого Київського художньо-промислового і наукового музею відкрилася археологічна виставка, присвячена ХІ археологічному з’їзду, що проходив у Києві. Цей день вважається днем заснування Міського музею старожитностей і мистецтв. У серпні того ж року відкрили виставку Шевченкіани (250 предметів) із приватної колекції Василя Тарновського. А офіційно музей відкрили 30 грудня 1904 року.
Перший директор музею Микола Біляшівський, який працював на цій посаді в 1902 - 1923 роках, писав у 1918 році: “… з самого початку, не зважаючи на назви, які приймав музей, керувала одна думка, одна ідея: зв’язати музей з краєм, надати йому національні риси”, - ідеться в повідомленні.
Як зазначається, Національний художній музей України – це одинадцяте ім’я Музею з левами. За зміною офіційних назв можна простежити історію культурних та ідеологічних доктрин ХХ століття (Київський художньо-промисловий та науковий музей імені імператора Миколи Олександровича, 1-й Державний музей, Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г. Шевченка, Державний український музей і так далі). А за переформатуванням колекції його можна вважати “материнським” для кількох провідних київських музеїв.
В НАМУ нагадали про першопочатки його історії: “У 1896 році в Комісію із влаштування в Києві музею надійшли 13 проєктів, кожен зі своїм девізом: “Волков бояться, в лес не ходить”, Quad potni leci faciant meliora potentes, “Нестор”, “Авось”, “Белый треугольник в черном круге”, “К сроку”, “С Севера на Юг”, Без назви – з малюнком мальтійського хреста, “Аскольду и Диру, “Киевлянам”, “Топор и лопата”, “Родное искусство”, Без назви – підписаний Д. Юзефовичем із м. Юр'єва.
Комісія вибрала три найкращих проєкти, але жоден з них не був ідеальним. Тоді члени комісії запросили шість вибраних архітекторів, і серед них виграв проєкт “К сроку” московського архітектора Петра Бойцова. Але детальну розробку планів зведення музею робив Владислав Городецький. За рік – з 1898 до 1899 року – завершили першу чергу будівництва під постійним наглядом Богдана Ханенка, який, за свідченням М. Мусіної-Пушкіної, “!все літо, не жаліючи сил і здоров’я, керував побудовою музею від дня його закладки і довів до такого блискучого закінчення”.
“120-річний музей національного мистецтва трансформується в сучасний музей мистецтва, який через осмислення минулого засобами мистецтва уможливлює діалог про спільне майбутнє. NAMU - це інституція, яка має в собі трансформаційний ген, що полягає у здатності мистецтва передбачати, діагностувати та доносити до широкого загалу сутність змін, що відбуваються зі світом. Проєкти, які реалізує музей, допомагають людям усвідомлювати власну суб’єктність, уявляти межі систем, формулювати свої інтереси та практикувати критичне і творче мислення”, - підкреслюють у НАМУ.
Фото: Національний художній музей України, Фейсбук
