Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Розвиток українського книжкового ринку: Що видавці очікують від держави?

Розвиток українського книжкового ринку: Що видавці очікують від держави?

Блоги
Укрінформ
Деякі суб'єктивні висновки із дискусії з українськими видавцями, яку ми провели разом з Укрінформом та Держкомтелерадіо, як і обіцяла.

Спочатку кілька слів про те, чому тема розвитку вітчизняного книжкового ринку є надзвичайно важливою. Вольтер казав, що весь світ управляється книгами. Щось у цьому є. Адже всі знання про процеси, явища, людей і життя загалом ми ще зі шкільної парти черпаємо з книг, навіть якщо ми над цим не задумуємося.

Я переконана на двісті відсотків, що багато конфліктів в нашому суспільстві (і тут я маю на увазі не лише війну), через які проходить сьогодні Україна - від обмеженості кругозору як еліт, так і простих громадян. Обмеженість кругозору - це недостатність знання, про світ, один про одного, про інші регіони, яке поповнюється не лише в процесі життєвого досвіду, але й через читання в принципі.

Наш книжковий ринок довгий час практично зовсім не розвивався через домінанту російського та інші причини. Ситуація змінилася в 2014-у році. Потік легальної та контрабандної літератури з Росії за ці роки дещо знизився, але недостатньо. Зрештою, книжковий ринок має багато інших проблем, не пов'язаних із російським ринком: це відсутність нормальної системи розповсюдження книг, яка була знищена фактично на початку 90-х; це дуже-дуже мало книгарень у регіонах (зрештою, в Києві теж закривається низка книгарень); це відсутність державних програм, які дозволяли б кардинально обновити і постійно поповнювати бібліотечні фонди, в тому числі й у шкільних бібліотеках (бо в селах та в малих містах до цього часу ще радянські фонди); це відсутність дешевих кредитів для видавництв; це піратство та контрабанда, з якими правоохоронні органи практично не борються. І це не вичерпний перелік.

Сьогодні частина видавців, як, наприклад, Красовицкий Александр ("Фоліо"), виступають за повне ембарго російської літератури, хоча розуміють, що цей захід матиме короткостроковий результат. Богдан Червак повідомив, що у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти щодо ембарго російської літератури та запровадження санкцій щодо тих видавництв, які випускають антиукраїнську літературу.

Відтак українському книжковому ринку потрібен новий поштовх. Але коли видавці говорять про включеність держави в цей процес, то не йдеться про гроші. Навіть той факт, що держава надає кошти на видавництво тієї чи іншої літератури (наприклад, через Міністерство інформаційної політики чи інші держструктури), видавцями сприймається неоднозначно. Вони кажуть, що краще було б, аби була програма дешевого кредитування, адже їм часто не вистачає вільних коштів, бо видавничий бізнес має довгий фінансовий цикл. Anton Martynov ("Наш формат") зауважив, що головне, аби держава не заважала, а допомагала розвиватися.

Отже, що видавці очікують від держави:

- допомоги у створенні книжкових магазинів у різних регіонах, в тому числі в зоні ООС (де катастрофічно не вистачає книгарень), бо проблема реалізації книжкової продукції стоїть дуже гостро (ну, наприклад, йдеться про те, що місцева влада мала сприяти тому, щоб книгарні мали зручну локацію з недорогою орендою; це потребує якогось централізованого рішення);

- програми для поповнення бібліотечних фондів;

- програми з популяризації читання (і тут має бути комплексний підхід: і через освіту, і через медіа; до речі за результатами опитування, яке проводилось на замовлення Українського інституту медіа та комунікації, 78,6% міського населення переконані в необхідності популяризації читання);

- програми дешевого кредитування, про що вже було сказано.

Але дуже складно вирішити цей комплекс проблем за умов відсутньої цілісної гуманітарної політики держави, і тут я підтримую Kseniya Matskevych ("Кальварія"), що вже давно назрів час розробити відповідний стратегічний документ та план його реалізації.

Великі сподівання в середовищі покладаються на Український інститут книги Oleksandra Koval.

Це далеко не вичерпний перелік питань, який обговорювали під час круглого столу «Заборони чи стимули? Що дасть поштовх для розвитку українського книжкового ринку?». Відео круглого столу та деталі дискусії є на сайті Укрінформу. Соціологію, яка була оприлюдненна під час круглого столу, дивіться в моєму попередньому пості.

До обговорення, окрім згаданих вище уже, долучилися Микола Кравченко, Александр Афонин, Кокотюха Андрій, Марія Ліфтерова (МІП), Іван Богдан (Yakaboo). Всім велике дякую.

Окремо згодом напишу про роль медіа в цьому процесі.

Діана Дуцик
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-