Що дасть поштовх для динамічного розвитку українського книжкового ринку? Результати опитування
Організатори: Український інститут медіа та комунікації у партнерстві з Державним комітетом телебачення і радіомовлення України; УНІА «Укрінформ».
Учасники: Богдан Червак – представник Держкомтелерадіо; Сергій Олійник - представник Держкомтелерадіо; Леся Коваль – представник Українського інституту книги; Діана Дуцик - представник Українського інституту медіа та комунікації; Марина Сингаївська - заступник генерального директора Укрінформу; Олександр Афонін - президент Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів; Олександр Красовицький - "Фоліо"; Андрій Кокотюха – письменник; Дмитро Висовень - директор ТОВ "Видавнича група КМ-Букс"; Ярослав Маринович - видавець ТОВ "Видавнича група КМ-Букс"; Микола Кравченко - "Нора-друк"; Ксенія Мацкевич - "Кальварія"; Антон Мартинов - "Наш формат"; Ірина Славінська - радіо "Культура"; Юрій Грюканов - представник вітчизняних книговидавничих компаній ПП «Видавництво «Махаон-Україна» та ПП «Рідна мова»; представники Міністерства культури України, Держкомтелерадіо, профільних комітетів Верховної Ради, Українського інституту книги, видавці та продавці книжок.
Питання до обговорення.
Чи потрібно вводити пільги на податки на прибуток для українських видавництв?
Чи потрібна програма державних грантів на видання українських книг? Які інші програми потрібні?
Чи потрібне повне ембарго на російську книгу?
Що може дати поштовх розвитку українського книжкового ринку загалом?
Коротко. Під час «круглого столу» будуть оприлюднені результати соціологічного опитування щодо сприйняття громадянами України заборони на ввезення книжкової продукції антиукраїнського характеру.
Підсумкові матеріали:
МІП запустить сайт з вільним доступом до електронних книг
Міністерство інформаційної політики готується запустити сайт з електронними книгами у вільному доступі для українців.
Про це повідомила представник Міністерства інформаційної політики Марія Ліфтерова під час круглого столу в Укрінформі.
«Цього року ми плануємо запустити сайт з електронними книгами у вільному доступі. Сайт вже доробляється і найближчим часом усім видавництвам прийде від нас лист про те, що ми чекаємо від вас пропозиції по книжкам, які ви готові надати у вільний доступ для українців», - сказала Ліфтерова.
За її словами, Мінінформполітики закуповуватиме у видавництв ліцензійні права на використання книжок.
«Не буде обмежень по літературі, тут іде розмова про закупівлю ліцензійних прав на використання книжок. Ми отримуємо дозвіл на використання матеріалу, але ми ні в якому разі не відбираємо авторського права, тобто аналогічні видання видавництво може друкувати далі. Наша мета - не забрати авторське право у видавництва, а поширювати літературу», - пояснила вона.
Ліфтерова також нагадала, що на книговидавництво у 2018 році Мінінформполітики виділило близько 30 млн гривень.
«Є два основних напрями, це: інформаційна інтеграція Криму та Донбасу, це книги направлені на схід України та книги, направлені на популяризацію України в світі», - пояснила вона.
Водночас представник Мінінформполітики наголосила, що всі книжки розповсюджуються на безоплатній основі.
«Книги доставляються тільки тим людям, які не завжди можуть їх купити. Ми розповсюджуємо по тих містах, де нагально потрібні українська мова, знання про історію України, про те, що зараз відбувається на сході країни», - додала Ліфтерова.
Держкомтелерадіо очікує від РНБО санкцій щодо видавництв з РФ, які випускають антиукраїнські книжки
У Держкомтелерадіо сподіваються, що РНБО скоро запровадить санкції щодо російських видавництв, які випускають антиукраїнську літературу.
Про це заявив під час круглого столу в Укрінформі перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, повідомляє кореспондент агентства.
"Уряд схвалив підготовлений нами проект розпорядження щодо запровадження санкцій до тих російських видавництв, які практикуються на випуску антиукраїнської літератури. Тому я сподіваюся, що Рада національної безпеки України в короткому часі такі санкції введе. І це істотно вплине на український ринок зокрема", - сказав Червак.
Він також поінформував, що у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які передбачають накладення ембарго на всю книжкову продукцію, що може ввозитися з території Російської Федерації.
"Ми як центральний орган виконавчої влади підтримуємо ці законопроекти. Ми вважаємо, що така ситуація дасть можливість українським видавцям заповнювати ті ніші, які, можливо, ще є незаповненими", - зазначив перший заступник голови Держкомтелерадіо.
Червак також наголосив, що на сьогодні в легальний спосіб на територію держави не ввозиться жодне антиукраїнське видання.
"Якщо пригадаєте період 2014-2015 року, коли навіть у Києві можна було дуже легко знайти книжкову продукцію антиукраїнського змісту а-ля Лімонов та інші російські фашисти-публіцисти, то сьогодні в легальний спосіб така література в Україну не потрапляє", - запевнив він.
Посадовець додав, що закон щодо обмеження доступу на український ринок іноземної продукції антиукраїнського змісту суттєво скоротив імпорт російської книжки. Водночас він уточнив, що закон стосується виключно книжок з антиукраїнським змістом.
У Держкомтелерадіо нарікають на "Розетку" через незаконний продаж книжок з РФ
Портал "Розетка" займається продажем антиукраїнських книжок, незаконно ввезених з РФ.
Про це заявив під час круглого столу в Укрінформі начальник управління дозвільної процедури Держкомтелерадіо Сергій Олійник, повідомляє кореспондент агентства.
"Незаконного ввезення в Україну літератури антиукраїнського змісту стало менше, ніж було рік чи півроку тому. Але є, на жаль, тенденція, що ця продукція перетікає з традиційних об'єктів книжкової торгівлі в інтернет. Причому інтернет-магазини поводять себе доволі нахабно і порушують закони. Насамперед це портал "Розетка". Вони, зокрема, реалізують від свого імені книжки українських видавництв чи книжки російських видавництв, випущені по 2016 рік включно. І тут немає питань. Решту книг, тобто незаконно ввезених з Російської Федерації, вони продають під якимись ніками. На нього клікаєш - інформації про продавця немає. І це грубе порушення закону про електронну комерцію. Ми зараз шукаємо спосіб з ними домовитися, щоб ці правопорушення припинити", - зазначив Олійник.
Він додав, що Держкомтелерадіо вже двічі зверталося до адміністрації порталу "Розетка", але відповіді не отримало.
"Тим не менше ми змусимо їх закон виконувати однозначно", - запевнив Олійник.
Він також зазначив, що з березня 2018 року Держкомтелерадіо розпочало практичну діяльність із вилучення з обігу незаконно ввезеної продукції і накладення на правопорушників штрафів.
"Законом передбачено, що за кожен виявлений випадок реалізації незаконно ввезеної продукції на правопорушників накладається штраф у розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат, що на сьогодні становить 37, 23 тис. грн. У разі повторного виявлення такої діяльності розмір штрафу збільшується у 5 разів. На сьогодні проводиться робота в Києві, здійснено кілька відряджень до Харкова, Одеси. Всього складено 21 протокол. Сума штрафів становить близько 750 тис. грн", - поінформував Олійник.
Українці підтримують регулювання ввезення російської літератури в Україну - опитування
Більшість жителів українських міст підтримують необхідність регулювання ввезення російської літератури в Україну, що засвідчують результати соціологічного дослідження, яке провела на замовлення Українського інституту медіа та комунікації компанія Pollster.
Про це розповіла під час круглого столу в Укрінформі виконавчий директор Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик.
"Стосовно ставлення до регулювання ввозу російської літератури, то 31,6% повністю підтримують, 21,2% - швидше підтримують. Тобто 52,8% опитаних міських жителів підтримують це питання. Повністю не підтримують 20,8% і швидше не підтримують 19,3% - разом 40%", - сказала Дуцик.
Вона додала, що найбільше підтримують регулювання на заході України, найменше - на сході.
За її словами, щодо ставлення до заборони ввозу іноземної літератури антиукраїнського змісту, то 47,6% опитаних жителів міст нічого не знають про таку заборону. Ще 33,5% сказали, що ця заборона ніяк на них не вплинула. І лише невелика кількість людей - 7,8% - сказали, що вони після цього стали читати більше української друкованої літератури, і 8% сказали, що вони стали більше шукати в інтернеті інформацію, яка недоступна в українських друкованих джерелах.
"Тих, хто не знає про заборону ввозу, найбільше на Сході - 64,4%, найменше у Центрі - 33,8%. Тих, на кого заборона ввозу іноземної літератури антиукраїнського характеру ніяк не вплинула, найбільше у Центрі - 43,5%, найменше на Сході - 24%. Тих, хто почав читати більше української друкованої літератури, найбільше на Заході і в Центрі - по 11,2%, а на Півдні та Сході - 6,6% і 4,1% відповідно. Почали шукати інформацію в інтернеті більше на Півдні - 12,4%", - уточнила Дуцик.
Вона підкреслила, що всі регіони об'єднало питання популяризації читання, воно отримало надзвичайно високу підтримку всіх опитаних.
"Повністю підтримують 43,6% і швидше підтримують 35% - разом 78,6%. Тобто великий відсоток людей вважають, що потрібні кампанії з популяризації читання. Регіональний розподіл фактично однаковий", - зазначила виконавчий директор Українського інституту медіа та комунікації.
Щодо питання, якої літератури потребують жителі міст, то тих, хто вважає, що їм вистачає книг українською мовою, виявилось 32%.
"Найбільше, 26,5%, вважають, що їм не вистачає сучасної літератури різних жанрів у перекладах українською; 23,8% потребують більше фахової та бізнес-літератури; 23,3% - науково-популярної; 19,2% - української та світової класики; 19,2% - дитячої літератури; енциклопедій та словників - 19%; фантастики, фентезі, містики - 15%; сучасних детективів - 12%; сучасних історико-пригодницьких романів - 11,3%", - сказала Дуцик.
Вона наголосила, що питання книжкового ринку і розвитку книгодрукування в Україні - це питання в тому числі й інформаційної безпеки сьогодні, воно важливе для гуманітарної політики держави.
"Натомість усі зараз зосередили свою увагу лише на медіа, на телебаченні. Книги не у фокусі уваги і медіа, і держави. Тож треба до цієї теми привертати увагу", - підкреслила Дуцик.
Соціологічне дослідження проводилося з 21 серпня по 2 вересня 2018 року. Методом онлайн-анкетування було опитано 1001 респондента у віці 18 років і старші, які мешкають у 120 містах в усіх областях України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 10 липня 2018 року, до Переліку антиукраїнських видань держави-агресора внесено 184 найменування книжкової продукції. Серед внесених книжок - опуси відомих українофобів - терориста Захара Прилєпіна, Едуарда Лімонова, ідеолога так званого "русского мира" Олександра Дугіна, полковника КГБ Анатолія Терещенка та інших. Назви "творів" говорять самі за себе - "Киевская хунта", "Кровавые преступления бандеровской хунты", "Киев капут", "Конец проекта "Украина", "Украина в огне евроинтеграции", "Сверхчеловек говорит по-русски", "Великая сталинская империя" тощо".
Перелік складається Держкомтелерадіо на основі власного моніторингу книжкового ринку держави-агресора та має рекомендаційний характер. Основне його призначення - застерегти суб'єктів господарювання від завідомо марних спроб отримати дозволи на ввезення цих видань, а також зорієнтувати правоохоронні органи на те, що розповсюдження такої продукції може містити ознаки злочинів, передбачених статтями 109, 110, 300 та 436 Кримінального кодексу України.
Відео з круглого столу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
