Акушери та поціновувачі пірсингу: гепатологи сказали, хто у групі ризику

Про це повідомляє Центр громадського здоров’я.

“Гепатит C – інфекційне захворювання, яке може уражати як печінку, так і інші внутрішні органи і тканини (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо). Найбільш уразливими до інфікування вірусом гепатиту С (ВГС) є люди, які входять до груп ризику, які в першу чергу підлягають обстеженню на ВГС: реципієнти крові/тканин, пацієнти на гемодіалізі, медичні працівники, діяльність яких передбачає проведення процедур, що становлять ризик інфікування (хірурги, травматологи, гінекологи, лаборанти, маніпуляційні медсестри та ін.), а також люди, які вживали/вживають наркотики ін’єкційно або інтраназально, люди, які живуть з ВІЛ або вірусом гепатиту В, особи, які перебували в закладах позбавлення волі, особи, які отримали медичну чи стоматологічну допомогу в країнах, де ВГС є поширеним, а інфекційний контроль низьким, люди, у яких є татуювання або пірсинг”, - наголошують інфекціоністи.

За їхніми словами, вірус гепатиту С не передається через повсякденну діяльність, таку як спільне використання посуду, обійми та поцілунки.

Лікарі радять людям, які входять до групи ризику, пройти обстеження у закладах охорони здоров’я, які надають послуги з діагностики та лікування, або здати аналізи самостійно, звернувшись до однієї з лабораторій (визначення антитіл до ВГС).

“Якщо ви отримали негативний результат і протягом останніх 6 місяців у вас не було ризику інфікування, то у вас ймовірно відсутній гепатит С. Якщо результат негативний, але протягом останніх 6 місяців у вас відбувався контакт з високим ризиком інфікування – повторно здайте аналіз через 3-6 місяців. Якщо результат позитивний – зверніться до лікаря, щоб пройти додаткове обстеження (визначення РНК гепатиту С). На сьогодні існує ефективне лікування від гепатиту С і понад 90% пацієнтів одужують. Лікування є безпечним та легко переноситься”, - наголошують лікарі.

Інфекціоністи попереджають, що є пацієнти, у яких гепатит С має безсимптомний перебіг.

“Деякі хворі не мають жодних симптомів хвороби впродовж тривалого часу, у той час як інші можуть відчувати підвищену втомлюваність, пітливість (особливо вночі), ломоту та болі, втрату апетиту і концентрації уваги. Проте відсутність симптомів не означає, що хворобу не треба лікувати.