Не знання, а вміння: Гриневич розповіла про оцінювання першачків

Про це повідомляється на сайті Міністерства освіти та науки.

"Для першачків ми передбачаємо стимулююче оцінювання - жодних абстрактних каральних оцінок. Що є надзвичайно важливо, батьки мають бути повністю поінформовані про навчальний прогрес дитини. Саме для цього передбачено свідоцтво досягнень. Воно заповнюється за 51 показником. Серед них є такі, наприклад, як "вміння брати на себе відповідальність" чи "вміння співпрацювати з іншими". Поряд з тим є звичні для нас "уміння писати диктанти", "уміння рахувати в межах ста". Таким чином батьки будуть поінформовані, які є сильні сторони дитини, а де ще треба більше попрацювати", - сказала міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Для того, щоб повноцінно реалізувати цей підхід, МОН підготувало форму свідоцтва досягнень. Воно містить два блоки. Перша частина - особисті досягнення - заповнюється двічі протягом року. У жовтні - проміжне оцінювання та в травні - підсумкове оцінювання. Друга частина - предметні компетенції - заповнюється лише в травні в межах підсумкового оцінювання.

Для оцінювання учнів пропонується чотирирівнева система: "має значні успіхи", "демонструє помітний прогрес", "досягає результату з допомогою вчителя», «ще потребує уваги і допомоги".

Окрім зафіксованих навчальних результатів, що містяться у свідоцтві і за якими здійснюється оцінювання, вчитель може додавати свої характеристики, про які бажає поінформувати батьків. Також свідоцтво передбачає поле для розгорнутого коментаря вчителя, що може бути адресований батькам учня для глибшого розуміння розвитку дитини.

Наголошується, що в першому класі діти не мають жодних домашніх завдань. При цьому в 2 класі час на виконання домашніх завдань має бути до 45 хв, у 3 класі - до 1 год 10 хв, у 4 класі - до 1 год 30 хв.

Також для вчителів підготовлено методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу.

Так, метою оцінювання учня в першому класі є: формування впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху; акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках; діагностування досягнення на кожному з етапів навчання; адаптування освітнього процесу до здатностей дитини; запобігання виробленню страху помилки; виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів.